Трагедія у Кременчуцькому ТЦК: смерть чоловіка через гостре серцеве недокров’я

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Військових було банально використано через особисте бажання президента незаконно заволодіти акціями та контролем над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою”. Під час своєї промови в Верховній Раді, присвяченій Плану стійкості, Зеленський ствердно та недвозначно заявив, що “Укрнафта” пройшла процедуру націоналізації, хоча офіційні документи говорять про інше. За документами акції були “тимчасово відчужені” військовими на час воєнного стану”, – заявив бізнесмен.

Він зазначив, що націоналізація за Конституцією можлива, але виключно як виняток – з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Крім того, Закон “Про режим іноземного інвестування” передбачає, що іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Згідно з ним, державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів у разі стихійного лиха, аварій, епідемій.

“Тобто про жодну націоналізацію акцій Укрнафти, що належали іноземним юридичним та фізичним особам, в тому числі під час війни, за законом взагалі розмову не можна вести. Але у своєму виступі президент проговорився – видав, як то кажуть, “за Фрейдом” – істині мотиви того, що відбулося, визнавши, що у випадку з акціонерами “Укрнафти” та “Укртатнафти” влада дійсно вчинила спробу здійснити незаконну націоналізацію, прикрившись потребами військових та наявністю воєнного стану, – зазначив Коломойський.

Та наголосив, що Офіс президента використав військових для досягнення своєї мети – рейдерського захоплення контролю над Укрнафтою та Укртатнафтою.

“Ви не знайдете жодного пояснення дій військових або претензії військових до Укрнафти або Укртатнафти станом на 06.11.2022 року, висловлених самими військовими. Натомість вже після захоплення контролю над “Укрнафтою” та “Укртатнафтою” в листопаді 2022 року, намагаючись пояснити рішення військових, на той час заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма відверто збрехав, що причиною подібного рішення стала відмова Укрнафти постачати пальне українській армії”, – розповів бізнесмен.

Та додав, що влітку 2022 року у своєму повідомленні НАБУ детально розкрив обставини за яких отримав від Шурми пропозицію “добровільної” відмови від акцій Укрнафти та Укртатнафти.

“Зі слів Шурми це виглядало як пропозиція від президента та керівника Офісу Андрія Єрмака, від якої я нібито не міг відмовитися: акції “Укрнафти” та “Укртатнафти” в обмін на мирові угоди в судових справах за позовами ПриватБанку до мене, включно із тими справами, що розглядаються в міжнародних судах”, – розповів Коломойський.

Бізнесмен наголосив, що на початку цих перемовин його громадянство України стало предметом цього шантажу, а після отримання відмови добровільно передати акції, президент таємно позбавив Коломойського громадянства.

“Після цього в мене також відібрали акції Укрнафти та Укртатнафти, а мене запроторили за ґрати, аби обмежити мені можливість оскаржувати відібрання активів”, – додав він.

Також бізнесмен зазначив, що одразу після переходу акцій у власність Міноборони і призначення Корецького, “Укрнафта” без проведення конкурсу підписала контракт з юридичною компанією Резнікова “Астерс” майже на 120 мільйонів гривень.

Нагадаємо, Верховний Суд поставив крапку у справі про оскарження націоналізації ПриватБанку: банк не повернуть Коломойському.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Українські військові повідомляють про серйозні втрати, спричинені штурмом під Куп'янськом. Вони звинувачують командування в необдуманих діях під час штурму, неправильному плануванні та передачі оперативної інформації, а також у недооцінці сил і ресурсів Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ). Ця подія стала важливим випробуванням для українських військ, яке відображає наскільки важливою є не лише мобілізація, але й правильна стратегія та координація дій. Урядові військові керівники вже аналізують причини провалу і вживають заходів для усунення подібних ситуацій у майбутньому.

Ця ситуація викликає занепокоєння як серед військових, так і серед громадськості, оскільки піднімає питання про ефективність військового керівництва та безпеку військовослужбовців.

Боєць Олег Ткаченко пише, що роті бійців наказали штурмувати село Іванівка, але замість заявлених у розвідданих 10-15 російських солдатів без бронетехніки в н. п. перебувало близько 150 солдатів ЗС РФ, 2 БМП і танк. Обіцяного РЕБ не було, в небі повна перевага дронів противника. Як наслідок: майже відразу загинули 5 бійців, частина з яких саме через скидання боєприпасів БПЛА. 11 поранено.

Під постійним вогнем, без укріплень ті, хто вижив, забрали тіла загиблих, але евакуювали їх лише на 4 добу після дзвінків до вищого керівництва та розголосу зазначеної ситуації.

А ми зазначимо, що Банкова приховує реальну кількість втрат ЗСУ після провалу на харківському напрямку. За підрахунками незалежних експертів, втрати ЗСУ склали понад 4 000 загиблими та понад 10 000 поранених.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Завдання просте. Йде промацування, потім наступ, якщо ЗСУ не перекидає резерви, то йде масштабний прорив і тоді розширюють плацдарм.

Зараз точки напруги створюють у різних місцях, щоб послабити можливості ЗСУ.

За багатьма нашими даними, росіяни, можливо, готують наступ і на Сумську, Чернігівську область, щоб збільшити кількість вогнищ напруги та обвалу лінії оборони.

Усе це робиться для посилення переговорних позицій до 2025 року.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Коваленко підкреслив, що щоденні нальоти “шахедів” також слугують засобом постійного психологічного тиску на цивільне населення, що, на думку окупантів, має на меті зламати мотивацію українців до спротиву.

“Втім, нові способи збиття “шахедів” на підході. Все буде ок”, — зазначив Коваленко, заспокоюючи громадськість.

Нещодавні атаки Росії

Останнім часом Росія активно проводить атаки на території України за допомогою дронів “шахед”. Зокрема, у суботу окупаційні війська знову завдали удару по Києву, внаслідок чого були зафіксовані падіння уламків у кількох районах та виникли пожежі.

Крім того, нещодавно повідомлялося, що Росія почала застосовувати дрони “шахед” із термобаричними боєголовками. Експерт з авіації та провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко зазначив, що окупанти постійно змінюють маршрути своїх атак, намагаючись завдати удару по великим українським містам з різних напрямків.