Трагічний випадок у Нікополі: слідство встановлює обставини загибелі дитини

25 лютого в Україні є особливо насиченим днем, адже він поєднує кілька важливих подій національного та міжнародного значення. Цього дня відзначають День інженерно-авіаційної служби Збройних сил України, присвячений військовим фахівцям, які забезпечують справність і надійність авіаційної техніки, безпеку польотів та ефективність бойових завдань. Свято підкреслює роль інженерів у підтримці обороноздатності країни та вдячність за їхню щоденну самовіддану працю.

Крім військової тематики, 25 лютого вшановують пам’ять видатної української поетеси, чия творчість залишила глибокий слід у літературі. Цей день також присвячений міжнародній ініціативі проти булінгу — особливій увазі до проблеми цькування в школах, серед молоді та у цифровому середовищі. Такі заходи допомагають формувати культуру взаємоповаги й соціальної відповідальності серед дітей та дорослих.

Цього ж дня народилася видатна українська поетеса Леся Українка. У річницю її народження в суспільстві неодноразово лунали пропозиції запровадити День української жінки. Відповідний законопроєкт з’являвся у Верховній Раді, однак наразі офіційного статусу це свято не має і відзначається неформально.

У світі 25 лютого проходить День рожевої сорочки — міжнародна акція на підтримку жертв булінгу. Її започаткували учні однієї з канадських шкіл після випадку цькування однокласника через одяг. Відтоді рожевий колір став символом солідарності з тими, хто постраждав від знущань, і нагадуванням про неприпустимість агресії.

Серед інших міжнародних дат — День безкорисливої допомоги іншим, День кохлеарних імплантів, День горіхів у шоколаді та навіть День револьвера.

За церковним календарем 25 лютого вшановують святителя Тарасія, патріарха Константинопольського. У вірян цього дня також відзначаються іменини Тараса. Традиційно святому моляться про підтримку для сиріт і вдів, зцілення від тяжких недуг та позбавлення від смутку.

У народному календарі цей день вважався сприятливим для медичних процедур та лікування. Вірили, що розпочате 25 лютого оздоровлення буде особливо ефективним. Селяни наприкінці зими готувалися до посівного сезону — перевіряли інвентар, висаджували розсаду, загартовували насіння на морозі. Рибалки ж вважали дату вдалою для улову.

Існують і прикмети, пов’язані з погодою. Відлига віщує багатий улов риби, зоряне небо обіцяє прохолодний березень, а сонячний день — теплий початок весни. Якщо ж починає активно танути сніг і скресає крига, у квітні можливі повені.

Водночас народні вірування застерігають від жадібності та скупості — вважається, що відмова допомогти іншому може обернутися власними труднощами. Також не радять здійснювати великі покупки: за прикметами, придбані цього дня речі служитимуть недовго. Небажано й спати вдень, аби уникнути головного болю.

Таким чином, 25 лютого поєднує військові, культурні, міжнародні та духовні події, залишаючись важливою датою як для держави, так і для суспільства.

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.