П’ятниця, 3 Липня, 2026

Трамп анонсував мирну угоду з Іраном, але Тегеран спростовує деталі

Важливі новини

Україна більше не знімає з військового обліку навіть тих, хто повністю непридатний до служби

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з інформацією, наданою військовим адвокатом Дар’єю Голодняк, зміни в правилах обліку стосуються не лише фізичних осіб, які раніше мали право на звільнення через стан здоров’я, а й тих, хто через різні причини вважається непридатним до військової служби. Тепер навіть люди, які мають серйозні медичні протипоказання або інші юридичні підстави для звільнення, залишатимуться на обліку.

Раніше категорія «непридатний з виключенням з військового обліку» дозволяла військовозобов’язаним із серйозними діагнозами бути повністю виключеними з реєстру. Тепер такий статус скасовано і називається просто «Непридатний до служби» – без виключення з реєстру.

Також цей наказ встановив, що загальний термін проведення медичних оглядів не повинен перевищувати 4 дні. Якщо є потреба в додаткових дослідженнях для уточнення стану здоров’я, термін може бути подовжено не більше ніж на 14 днів.

Гарвардські вчені: вік матері впливає на стать майбутніх дітей

Довгий час вважалося, що ймовірність народження хлопчика або дівчинки становить рівно 50%, наче при підкиданні монети. Але нове масштабне дослідження Гарвардського університету змінює уявлення про цей “рівний шанс”. Науковці проаналізували дані понад 58 тисяч жінок, які мали щонайменше двох дітей, і виявили, що вік матері на момент народження першої дитини відіграє значну роль у ймовірності […]

Банк “Альянс” під прицілом: як українська фінансова установа опинилася в епіцентрі скандалів

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.

Пенсіонери під загрозою: у квітні деякі українці можуть залишитися без фінансової підтримки

31 березня видається останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді, і ті, хто не здійснить цю процедуру, ризикують припиненням виплати пенсій. Стосується це переважно пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, які зареєстровані до 24 лютого 2022 року. З метою підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій, влада встановлює процедуру ідентифікації. Цю процедуру можна пройти особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено за допомогою електронного підпису через веб-портал Пенсійного фонду, або за допомогою відеоконференцзв'язку. Також є можливість пройти ідентифікацію через закордонні дипломатичні установи України. Ті, хто не пройде ідентифікацію, ризикує припиненням виплати пенсій після 31 березня 2024 року.

• Для пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Кримської областей, 31 березня є останнім терміном для проходження ідентифікації в Пенсійному фонді.

• Ідентифікацію можна здійснити особисто в офісі Ощадбанку або Пенсійного фонду, віддалено через електронний підпис або відеоконференцзв'язок, або через закордонні дипломатичні установи.

• Основна мета ідентифікації — підтвердження живої особи та запобігання зловживань у сфері пенсій.

• Ті, хто не здійснить ідентифікацію до 31 березня 2024 року, ризикують припиненням виплати пенсій.

• Після 25 числа кожного місяця Ощадбанк повідомлятиме Пенсійний фонд про громадян із числа внутрішньо переміщених осіб, які протягом останніх 6 місяців не користувалися своїми пенсійними картками.

Мін’юст скасував незаконну передачу активів компаній “Юнігран” та “Юнігран-Сервіс”

20 травня 2025 року Міністерство юстиції України скасувало реєстраційні дії, пов’язані з передачею нерухомості компаній ТОВ “Юнігран” та ТОВ “Юнігран-Сервіс”. Підставою для цього рішення стало порушення санкцій, накладених РНБО у 2023 році. Як повідомляє «СтопКор», йдеться про порушення обмежувальних заходів, зокрема заморожування активів, передбачених рішенням Ради національної безпеки і оборони від 12 травня 2023 року […]

Виступ президента США Дональда Трампа щодо можливого підписання угоди з Іраном 14 червня викликав неоднозначні реакції в Тегерані. Іранські чиновники поспішили заперечити заяви американського лідера, зазначивши, що конкретні домовленості щодо дати підписання документа поки відсутні і що будь-які коментарі про терміни є передчасними.

Про це повідомляє Reuters, посилаючись на джерела в уряді та учасників переговорів. Трамп, за його словами, стверджує, що США і Іран близькі до важливої угоди, яка стане першим кроком до зменшення напруги між країнами. На його думку, вже в неділю, 14 червня, може бути підписана рамкова угода, що відкриє шлях для подальших переговорів і відновлення безпечного судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку.

Ця протока є ключовим морським маршрутом, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-яка напруженість в цьому регіоні миттєво позначається на глобальних енергетичних ринках, ціні на нафту та економічних очікуваннях інвесторів. Тому повідомлення про можливе врегулювання відносин між США та Іраном привернуло увагу світової спільноти.

Однак вже наступного дня представники Ірану підкреслили, що оптимізм Трампа може бути невиправданим. Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї заявив, що наразі немає підтвердженої дати підписання меморандуму. Хоча переговори тривають, говорити про конкретні терміни поки що зарано, зазначив Багаї, додавши, що підписання не відбудеться найближчим часом, як це стверджується у Вашингтоні.

Водночас він не відкинув можливість швидкого прогресу в переговорах, вказавши на динамічність ситуації та готовність обох сторін виконувати взяті зобов’язання. Багаї також натякнув на існування розбіжностей у позиціях сторін, які змушують Тегеран бути обережними в оцінках переговорного процесу.

Цікаво, що раніше прем'єр-міністр Пакистану повідомив, що сторони нібито досягли згоди щодо основних принципів угоди, і ведеться підготовка до її підписання. Дипломатичні джерела зазначають, що угода може стати важливим кроком до більш широкого врегулювання відносин між США та Іраном, охоплюючи не лише питання безпеки та свободи судноплавства, але й економічні санкції, регіональну безпеку та механізми уникнення конфліктів.

Відносини між Вашингтоном і Тегераном залишаються напруженими протягом багатьох років, особливо після виходу США з ядерної угоди та запровадження нових санкцій. Конфлікти неодноразово загрожували перерости у військове протистояння, особливо після атак на морські судна та нафтову інфраструктуру в регіоні.

Сигнали про можливе зближення позицій двох країн уважно спостерігаються міжнародними партнерами та інвесторами, які сподіваються на зниження ризиків для глобальних поставок енергії. Аналітики вказують на те, що різниця в заявах може свідчити про різні трактування стану переговорів або про прагнення уникнути надмірних очікувань до завершення всіх домовленостей.

Незважаючи на обережні коментарі з боку Тегерану, факт продовження переговорів свідчить про наявність діалогових каналів. Якщо угода буде досягнута, це може стати значним дипломатичним успіхом і мати важливі наслідки як для регіону, так і для світової політики та економіки.

Останні новини