Трамп може призначити Річарда Гренелла спеціальним посланником по Україні: Reuters

Правоохоронці викрили масштабну корупційну схему, пов’язану з постачанням продовольства для підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ. Офіцера, який був безпосередньо причетний до постачання неякісного м’яса та інших продуктів харчування, затримали після ретельного розслідування Державного бюро розслідувань.

За даними слідства, організатором афери виступив начальник продовольчої служби, який діяв у змові з керівництвом приватного підприємства. Злочинна група умисно постачала військовим продукти низької якості, замість гарантованих державою стандартів харчування. Комерційний директор та засновник постачальника брали активну участь у підготовці та реалізації схеми, отримуючи значні фінансові вигоди за рахунок бюджету.

Начальник продовольчої служби отримував незаконну вигоду готівкою, розмір «відкатів» сягав до 50% від вартості поставок. Лише за тиждень сума виплат могла перевищувати 1 млн гривень. На отримані кошти він придбав елітну нерухомість, кілька автомобілів преміумкласу та дорогий одяг, оформлений на близьких осіб. Під час обшуків вилучили понад 51 тис. доларів, 2,1 тис. євро, 201 тис. гривень, документи на нерухомість та колекцію брендового одягу вартістю понад 8 млн гривень.

За даними джерел, ймовірно, йдеться про начальника продовольчої служби 25-ї окремої десантно-штурмової бригади Костянтина Свиридова, який активно подорожував світом і майже не з’являвся на службі, віддаючи перевагу розкішному відпочинку та вечіркам.

Крім нього, у схемі були задіяні діловод частини Тетяна Заєм, командир батальйону логістики підполковник Сергій Козерацький, заступник командира полковник Григорій Мніх та комерційний директор Буського консервного заводу Михайло Мартиненко. Діловоду повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 369 КК, оскільки вона отримувала частину «відкатів» та передавала їх керівнику.

Начальника продовольчої служби затримано та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 368 КК та ч. 4 ст. 409 ККУ. Розслідування триває, встановлюють усі факти незаконної діяльності та причетність інших осіб.

Ці будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву та його родині. Згаданий процес нерухомості викликає сумніви, оскільки він відбувався не відповідно до містобудівної документації. Цікаво, як саме сім'я прокурора здійснила такий придбання та хто з його колег допоміг у цьому процесі і продовжує допомагати далі.

Наразі київська поліція веде кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу. За кваліфікацією це визнано шахрайством в особливо великих розмірах, що є серйозним злочином. Деталі свідчать про порушення справи про банкрутство щодо першочергового власника комплексу, який в результаті швидко втратив контроль над майном. Управителем було призначено особу, яка незаконно відчужувала землю та недобудовані об'єкти на території, перетворюючи їх на елітне котеджне містечко.

Усі ці дії були приховані за допомогою високопосадовців, зокрема заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією та представників Офісу Генерального прокурора. Це призвело до того, що прокурору Андрієву було винагороджено два будинки за значно заниженою ціною, але формально виглядає, ніби він їх придбав. Поліція намагалася розслідувати ці справи, але чиновники прокуратури не зацікавлені в вирішенні цього питання, навіть не допомагаючи у передачі майна до Армі.

Тим не менш, Андрієв з дружиною активно займаються ремонтом заарештованих будинків і висловлюють подяку своїм друзям-прокурорам за підтримку. Однак ці дії не залишаться непоміченими, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало провадження за фактом недостовірного декларування та незаконного збагачення. Тож, замість запрошення на новосілля, може настати час ставити питання про підозру.

• Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина володіють двома елітними будинками у Конча-Заспі, що викликає підозру в незаконному способі їхнього придбання.

• Дії прокурора та його колег з прокуратури, спрямовані на захист і приховування фактів незаконного збагачення, свідчать про можливий корупційний скандал у владних структурах.

• Наявність кримінальних проваджень та розслідувань з боку поліції, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань свідчить про серйозний обсяг порушень в діяльності прокурора та можливі наслідки для нього і його колег.

• Ця ситуація вимагає докладного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів та владних структур для забезпечення правосуддя та боротьби з корупцією.

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.