Трамп обіцяє покласти край війні в Україні та повернути США до політики невтручання

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік скандальної Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС. Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.

У світлі зміни тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, західні країни почали висловлювати серйозні обурення та занепокоєння. Аргументи для цього безперечні:

Росія вибирає для ударів електростанції в менш захищених регіонах, що породжує загрозу для енергетичної системи.Вибір високоточних ракет і виконання ударів таким чином, що відновлення станцій може зайняти кілька років, свідчать про намір завдати стійкої шкоди.Збільшена кількість ракет, спрямованих на об’єкти енергетики в одному регіоні, свідчить про зростання загрози.Використання дронів для атак на трансформатори підтверджує новий спосіб зрушення балансу енергопостачання.Спроби відключення від енергопостачання великих промислових районів та міст збільшують ризик настання "чорної зими". Поза тим, деякі джерела, зокрема видання Financial Times, підкреслюють, що знищення енергетичних об’єктів має стратегічну мету – зробити Україну додатковим обтяженням для Європи. Це ставить під загрозу стійкість енергетичного балансу у Європейському союзі та може призвести до серйозних проблем із постачанням електроенергії вже навіть у найближчому майбутньому. У світлі останніх подій, пов'язаних із зміною тактики атак Російської Федерації на українську енергетику, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, існує серйозна загроза для стабільності енергопостачання в Україні та на Заході в цілому через нові методи атак та їхні наслідки. По-друге, потенційні наслідки таких атак, зокрема "чорна зима", є реальними і можуть спричинити серйозні проблеми для жителів країни та сусідніх регіонів. По-третє, необхідно активізувати зусилля на міжнародному рівні для уникнення подальшого загострення ситуації та забезпечення безпеки енергетичної інфраструктури. Крім того, варто звернути увагу на важливість розробки та впровадження заходів з підвищення захисту енергетичних об'єктів від потенційних атак у майбутньому.

Грудень 2025 року матиме особливе значення для православних вірян, адже цей місяць зібрав у собі ключові події новоюліанського календаря, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році. Після переходу на оновлений стиль усі фіксовані дати свят змістилися на 13 днів уперед, тому церковний річний цикл поступово набув нового ритму, до якого віряни вже звикли.

Однією з центральних подій грудня стане завершення Різдвяного посту, що триватиме до святкової літургії на честь Різдва Христового. Святкування відбудеться раніше, ніж традиційно було за юліанським календарем, що підкреслює реформовану структуру церковного року. Різдво, яке віряни відзначать у першій половині місяця, збере громади на урочисті богослужіння, спільні молитви та родинні традиції, що здавна супроводжують це свято.

Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.