Трамп обирає дипломатію: Білый дім коментує ситуацію з Іраном

Директора департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Романа Ткачука відсторонили від займаної посади через нову підозру у службовій недбалості. Це вже шоста подібна підозра щодо нього, пов’язана з розтратами бюджетних коштів та неналежним виконанням обов’язків у сфері цивільного захисту. Відсторонення стало результатом розслідування, яке виявило нові факти порушень, що ставлять під загрозу ефективність управління та безпеку громадян столиці.

Згідно з офіційною інформацією, Роман Ткачук неодноразово ігнорував вимоги щодо правильного використання бюджетних коштів, що призвело до фінансових порушень. Його діяльність піддавалася перевірці з боку правоохоронних органів, які неодноразово висловлювали підозри щодо невиконання службових обов'язків, зокрема в частині забезпечення належного рівня цивільного захисту населення. Окрім того, відсутність чіткої організації робіт та неналежний контроль над витратами бюджету призвели до численних збоїв у роботі системи, що покликана забезпечувати безпеку та стабільність міста.

Попри всі попередні звинувачення, чиновник продовжував працювати до середини вересня 2025 року. Спочатку дистанційно, за розпорядженням міського голови Києва, а після 13 вересня Ткачук знову особисто відвідував роботу.

Загалом, за даними слідства, Роман Ткачук має шість підозр, які стосуються службової недбалості, розтрати коштів та інших зловживань. Один із найгучніших епізодів – трагедія у Деснянському районі, коли через зачинені укриття під час обстрілу загинули люди.

Попри кримінальні провадження, Ткачук отримував заробітну плату. Згідно з декларацією, за 2024 рік він заробив понад 1,3 мільйона гривень, а його дружина — понад 2 мільйони гривень, працюючи у приватній компанії.

Роман Ткачук є депутатом Київради від партії «Удар». Його департамент відповідав за організацію системи цивільного захисту у столиці, зокрема за готовність укриттів і реагування під час надзвичайних ситуацій.

Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії, щоб з’ясувати всі обставини можливих зловживань та встановити коло осіб, причетних до порушень.

У Запоріжжі правоохоронні органи затримали військовослужбовця одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за підозрою у причетності до умисного вбивства. Інформацію про інцидент офіційно підтвердили в Запорізькому обласному ТЦК та СП 8 грудня, після того як повідомлення про подію з’явилися у місцевих медіа.

За даними журналістів, увечері 7 грудня на вулиці Північне шосе перехожі виявили тіло чоловіка 1968 року народження. На місце прибули слідчо-оперативні групи, які зафіксували ознаки насильницької смерті та розпочали невідкладні слідчі дії. Після первинного огляду було висунуто попередню версію щодо можливої причетності до інциденту військовослужбовця ТЦК 1983 року народження.

У ТЦК різко засудили дії, у яких підозрюють їхнього співробітника, наголосивши, що подібна поведінка не має нічого спільного з честю та обов’язками військовослужбовця.

У заяві зазначено, що військова форма не є індульгенцією від відповідальності, а навпаки — у моральному сенсі є обтяжуючим фактором. У терцентрі підкреслили, що наразі затриманий перебуває в ДУ “Запорізький слідчий ізолятор”, і установа повністю співпрацює зі слідством та зацікавлена в об’єктивному розслідуванні.

У Національній поліції Запорізької області повідомили, що за фактом відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Досудове розслідування триває.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.