Середа, 5 Серпня, 2026

Трамп під тиском радників через спонтанні інтерв’ю

Важливі новини

Фінансова піраміда на 20 мільйонів гривень викрита в Києві

У столиці України було виявлено масштабну фінансову піраміду, внаслідок...

Поради для українських споживачів як і де купити EcoFlow за найкращою ціною

Ці інноваційні пристрої представляють собою компактні та потужні літій-іонні акумулятори, які можна заряджати різними способами, включаючи використання сонячних панелей або підключення до звичайної електромережі. Така гнучкість у способах зарядки робить їх надзвичайно зручними для використання в різноманітних умовах.

В Україні на тлі масових відключень електроенергії посилюється дефіцит техніки “від блекауту”, а ціни на неї стрімко зростають. У багатьох продавців товару вже немає, формують списки клієнтів під майбутні постачання, які обіцяють через місяць-півтора. Але передоплату треба внести вже зараз — 50%, а то й 100% від вартості техніки. Але є ще один варіант. Техніку можна замовити напряму́ на закордонних інтернет-майданчиках. Причому ціни там нижчі, аніж в українських магазинах. Щоправда, є нюанси з доставлянням.

Як замовити генератори, зарядні станції чи сонячні панелі за кордоном і скільки доведеться заплатити.

В Україні техніка “від блекауту” закінчується — багато моделей вже в дефіциті, ціни зростають. Але на закордонних інтернет-майданчиках такої проблеми нема — вибір обладнання дуже широкий. Та головне — ціни нижчі, аніж в Україні.

Наприклад, в інтернет-магазині мережі Mediamarkt (вона працює у Німеччині та Польщі) дизельний генератор Hahn&Sohn HD 9000 SA зараз пропонують зі знижкою — за 1499 євро (стара ціна — 2499 євро).

На українському майданчику prom.ua такий же генератор виставлений за 140 тисяч гривень. За нинішнім курсом це 3174 євро, тобто набагато дорожче не лише від акційної, а й від повної ціни Mediamarkt.

Інверторний генератор на 7 кіловатів AiPower SC8000i на Mediamarkt продають за 1700 євро. Акції на нього нема, це повна ціна.

В Україні таку модель генератора теж пропонують, але вже дорожче, аніж за 100 тисяч гривень. Наприклад, фірма Power Live виставила цінник 103 тисячі гривень, а це 2335 євро, тобто на 600 дорожче, аніж у Європі.

У мережі електроніки та побутової техніки Comfy ця ж модель коштує 102 949 гривень, а на майданчику Electro 100 — майже 108 тисяч.

На сервісі онлайн-продажів Amazon зарядну станцію EcoFlow River 2 продають за 207 євро. В Україні, за даними інтернет-магазину Hotline, діапазон цін на таку модель коливається від 10 550 до 17 220 гривень, це 239—390 євро. Як бачимо, мінімальна цінова планка в українських продавців не набагато вища, ніж цінник Amazon. Інша річ, що по 10,5 тис. грн ця зарядна станція залишилася у ліченої кількості продавців. Інші пропонують чекати нових постачань, але попереджають, що ціни можуть змінитися. Тож, щоб купити цю зарядну станцію в Україні зараз, доведеться переплачувати майже вдвічі.

Та все ж по EcoFlow різниця в цінах в українських та європейських магазинах не така велика, як у випадку з генераторами.

Скажімо, інша модель EcoFlow — Delta Max 2000 — на Mediamarkt коштує близько 1540 євро.

В Україні, за даними Hotline, ціни на цю модель коливаються від 59 999 до 84 999 гривень, тобто 1360—1927 євро. Нижня цінова планка навіть менша за європейську.

Причина в тому, що в Україні з минулого року працює офіційний постачальник EcoFlow. Як розказали “Телеграфу” в авторизованому магазині, ціни у нас плюс-мінус такі ж як і в Європі. Але зараз є перебої з деякими моделями, чекають нових поставок. Коли вони будуть, в магазині не змогли уточнити. Є ще й інші продавці, і, коли з офіційними постачаннями проблеми, вони намагаються заробити по максимуму.

В Україні схожі комплекти коштують 50—70 тисяч гривень, але у багатьох продавців їх вже нема.

На цьому майданчику є й багато недорогих павербанків. Скажімо, Baseus 3000 mAh коштує 1500 гривень. В Україні такий же пропонують за 3000—3500 гривень.

В цілому на AliExpress багато акційних пропозицій по техніці “від блекауту”. Можна знайти досить пристойні моделі за смішні гроші, як от, наприклад, зарядну станцію LiFePo4 Battery зі знижкою майже 70% — за 9455 гривень чи генератор на 4,8 кіловата зі знижкою 60% — за 11 тис. грн. Українські продавці пропонують моделі такої потужності мінімум за 30 тисяч.

Втім, техніку “від блекауту”, яку не проблема замовити у закордонних продавців, ще треба доставити в Україну. І з цим — чимало нюансів.

Наприклад, з AliExpress більшість енергетичних товарів з початку війни напряму́ в Україну не доставляють. Це пов’язано з обмеженнями на провезення техніки з елементами живлення транзитом через інші країни (а саме так зараз доставляють в Україну товари з Китаю).

Це не означає, що українці не можуть замовити з китайського майданчика генератор чи павербанк. Просто доведеться переплатити. Постійні покупці техніки на AliExpress, з якими поспілкувався “Телеграф”, радять зареєструватися у якійсь з українських служб доставки (скажімо, “Міст Експрес” чи “Нова пошта”) й отримати там адресу складу в європейській країні, наприклад, у Польщі. І вже цю адресу вказати як пункт призначення при замовленні на AliExpress.

Доставка більшості товарів з AliExpress до пункту призначення безкоштовна. А от за доставку з європейського складу на українську адресу вже доведеться заплатити. Тариф досить високий — 7—8 євро за кілограм. Тобто, замовляти важкий генератор за такою таксою навряд чи дуже вигідно, доставка може коштувати за сотню євро.

Але є й інші варіанти. Наприклад, можна замовити доставку не великим службам, а приватним посередникам, яких зараз чимало. У них апетити значно нижчі — від долара за кілограм ваги товару. Тобто за доставку генератора доведеться заплатити 30—50 доларів, а зарядної станції — 5—10 доларів. Та є ризик натрапити на шахраїв і взагалі залишитися без товару.

Є ще один нюанс придбання техніки за кордоном — податки. За українським законодавством, приватні особи можуть завозити без мит і податків товарів на 150 євро. Все, що більше від цієї суми, обкладають 10% мита та 20% ПДВ. Наприклад, якщо сонячна панель коштує 1000 євро, то з 850 євро треба сплатити 30% або 255 євро. Але можна отримати відшкодування податку у країні придбання товару (за системою tax free), щоправда, у більшості країн ЄС на техніку повертають не 20%, а 12—15%.

Землетрус у Полтавському районі: чи варто хвилюватися?

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

Економіка України поступово відновлюється після важкого зимового періоду

Після складного першого кварталу 2026 року, в якому відбувся...

Родинні статки Миколи Палійчука як дзеркало регіональної політичної системи

Команда «СтопКор» здійснила детальний моніторинг стилю життя високопосадовців у різних областях, зосередивши особливу увагу на майновому становищі родини заступника голови Івано-Франківської ОДА Миколи Палійчука. Попри відсутність у нього офіційного бізнесу чи значних задекларованих активів, найближче сімейне коло володіє цілим масивом нерухомості й транспортних засобів, що викликає низку запитань щодо відповідності такого майна офіційним доходам чиновника та прозорості його фінансової історії.

Кар’єрний шлях Палійчука видається класичним для регіонального політика: від роботи механіком до поступового входження в місцеву владу. Депутатство в обласній раді та керівництво бюджетною комісією відкрили йому доступ до внутрішніх процесів управління ресурсами області. Згодом політик неодноразово змінював партійні прапори, переходячи між силами різного ідеологічного спрямування — від «Нашої України» до «УДАРу», «УКРОПу» та інших політичних проєктів, що визначали політичний ландшафт Прикарпаття в різні роки.

Паралельно з політичною кар’єрою зростав і матеріальний статус родини Палійчука. Його діти володіють квартирами в елітних районах Івано-Франківська. Дружина Ельвіра Гринішак задекларувала щонайменше десять різних об’єктів нерухомості: від будинку площею понад 370 квадратних метрів до магазинів, квартир, нежитлових приміщень і земельних ділянок. На ній же оформлені два автомобілі Honda CR-V 2012 та 2021 року випуску загальною вартістю понад 1,6 мільйона гривень. Сам Палійчук офіційно не має у власності жодного авто.

Це не єдина особливість. До недавнього часу Палійчук був одружений з Наталією Палійчук, матір’ю трьох його дітей. Після розлучення у декларації за 2020 рік уже фігурує шестеро дітей, двоє з яких мають прізвище нової дружини. Колишня жінка чиновника фігурувала у кримінальному провадженні щодо вирощування снодійного маку, але уникла покарання через визнання вини. Вона також володіла частками компаній, якими до цього керував сам Палійчук.

Йдеться, зокрема, про ПП “Компанія Руслана” та ТОВ “Руслана”, зареєстровані у Ворохті за адресою, де працювала фірма, що надавала туристичні послуги у Карпатах. Архівні версії сайту carpathiantours.com підтверджують, що за цією адресою діяла компанія, яка організовувала гірські тури та займалася готельним бізнесом. Обидва підприємства не мають задекларованого майна чи тендерів, однак зв’язки з туристичним сектором очевидні.

Палійчук також фігурує у складі інших структур — ТДВ “Облпаливо”, ГО “Спільна праця”, а також Федерації лижного спорту Івано-Франківської області, де нині зазначений як керівник. Остання не має активів, проте її діяльність може свідчити про неформальний вплив чиновника у спортивному середовищі. Ситуація ускладнюється тим, що в базі YouControl контактний номер Палійчука збігається з номером адвоката Сторожука — юриста, пов’язаного з групою екснардепа Олександра Шевченка та бізнесом курорту Буковель.

Додаткові питання викликають закупівлі Івано-Франківської обласної ради. За останні роки вона придбала десятки дорогих наручних годинників, а також подарункові набори й книги на сотні тисяч гривень. Відповідальні комісії, які координував Палійчук, погоджували такі витрати, що виглядає як класичне нецільове використання бюджетних коштів.

Не менш показовою є історія з фінансуванням партії “УКРОП”. Палійчук переказав кошти на партійний рахунок, маючи податковий борг, що є прямим порушенням законодавства. Суд закрив провадження через строки давності, але факт порушення встановлено.

Попри численні питання до статків родини, участі в бізнес-структурах і сумнівних політичних історіях, Микола Палійчук продовжує обіймати високу посаду в області. Стиль життя його оточення, значні активи та відсутність офіційного бізнесу створюють картину, яка потребує детального вивчення антикорупційними органами.

Команда Дональда Трампа висловлює занепокоєння з приводу його частих спонтанних інтерв’ю з журналістами, які можуть ускладнити зовнішню політику Сполучених Штатів. Як повідомляє The Wall Street Journal, це занепокоєння стало особливо актуальним у світлі загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема у відносинах із Іраном.

Джерела в оточенні президента стверджують, що Трамп часто робить коментарі, які можуть не узгоджуватися з офіційною позицією Білого дому. Його активна комунікація з пресою, включаючи особисті дзвінки журналістам, створює нові труднощі для дипломатичної команди, адже неконтрольовані висловлювання можуть ускладнити переговори та викликати неоднозначну реакцію серед партнерів.

Трамп не лише робить різкі заяви щодо можливих дій США в разі ескалації конфлікту, але й відкрито висловлює свої думки про союзників, зокрема про можливості військової підтримки України. Він закликав європейські держави взяти на себе більшу відповідальність у питаннях безпеки, що викликало дискусії стосовно трансатлантичної співпраці.

Попри поради радників обмежити таку медійну активність, президент іноді ігнорує ці рекомендації. Як зазначає видання, він навіть жартує з прессекретаркою Керолайн Левітт про те, що вже повідомив про важливі питання журналістам до офіційного оголошення. Хоча у Білому домі й визнають, що іноді Трамп зменшує кількість контактів із пресою, він швидко повертається до звичного стилю спілкування.

Радники Трампа вважають, що в умовах складної міжнародної обстановки комунікація має бути чіткою і узгодженою, щоб уникнути ризиків для державної політики. Наразі в адміністрації триває дискусія про баланс між відкритістю президента та контролем за його публічними висловлюваннями.

Таким чином, активність Дональда Трампа перед журналістами стає не лише внутрішньою проблемою його команди, а й чинником, що впливає на зовнішню політику США. Трамп продовжує взаємодію з пресою, що, з точки зору його радників, має як потенційні переваги, так і ризики.

Останні новини