У Кривому Розі суд покарав місцевого підприємця Дмитра Борисовича Мазницю, який організовував передачу хабарів для забезпечення успішного складання практичного іспиту з водіння. Про це повідомляє 368.media з посиланням на вирок Металургійного райсуду, винесений за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Слідство встановило, що Мазниця діяв у змові з невстановленими особами у приміщенні територіального сервісного […]
7 липня в столиці Туреччини розпочався дводенний саміт НАТО, який уже встигли охрестити одним з найскладніших за останні роки. У Анкару приїхали лідери всіх 32 країн-членів Альянсу, серед яких і президент України Володимир Зеленський. Однією з найважливіших подій стане його зустріч із президентом США Дональдом Трампом, запланована на 8 липня. Саме від позиції Вашингтона значною мірою залежатиме, чи зможе Україна отримати нові системи протиповітряної оборони, додаткові ракети до Patriot, підтримку оборонного виробництва та подальші гарантії безпеки. У той же час, саміт відбувається на фоні активних обговорень щодо ролі США в європейській безпеці, підвищення оборонних витрат союзників та потреби в модернізації НАТО.
Найголовнішим питанням для України є зміцнення протиповітряної оборони. Після недавніх масованих атак з боку Росії українська влада неодноразово акцентувала увагу на критичному дефіциті ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot. Зеленський зазначив, що це питання стане головним під час його переговорів з Трампом. Україна прагне не лише отримати нові ракети і батареї Patriot, але й отримати ліцензію на їхнє виробництво в країні, що дозволить забезпечувати власні потреби в обороні та зміцнювати безпеку Європи.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте перед самітом визнав, що запаси ракет Patriot у союзників обмежені, але Альянс активно шукає нові можливості для підтримки України. Зеленський також наголосив на необхідності прискорити розвиток європейських виробничих потужностей для виготовлення сучасних систем протиповітряної оборони, підкресливши, що чекати до 2030 року вже неможливо.
Фінансування військової допомоги Україні є другим важливим питанням. На саміті союзники повинні підтвердити свою довгострокову підтримку Києва. Як повідомляє Reuters, країни НАТО планують оголосити про фінансову допомогу Україні в розмірі приблизно 70 мільярдів євро до 2026 року, хоча значна частина цих коштів вже закладена в національні програми підтримки. Одночасно союзники збільшують виробництво озброєнь, закупівлі та інвестиції в нові технології.
Одним із механізмів забезпечення озброєння для України стала програма Prioritised Ukraine Requirements List (PURL), яка фінансує закупівлі американського озброєння в відповідності до визначених Україною пріоритетів. Завдяки цій системі партнери можуть фінансувати придбання ракет для Patriot, артилерійських боєприпасів та іншої критично важливої зброї.
Третім важливим аспектом є майбутня роль США в європейській безпеці. Адміністрація Трампа відкрито заявляє про намір поступово передати більшу частину відповідальності за оборону континенту європейським союзникам. У Пентагоні триває оцінка американської військової присутності в Європі, результати якої можуть вплинути на кількість американських військ на континенті. У Вашингтоні наголошують, що цей перегляд не означає скорочення гарантій безпеки, а має на меті забезпечити справедливе розподілення відповідальності між союзниками.
На саміті важливо продемонструвати, що європейські країни вже значно збільшили свої оборонні витрати. За словами Рютте, у 2025 році європейські члени НАТО та Канада витратять понад 570 мільярдів доларів на оборону, а Альянс продовжує реалізацію плану поступового підвищення оборонних видатків до 5% від ВВП. На форумі в Анкарі також були оголошені нові великі контракти у військовій сфері, включно з безпілотними системами, літаків раннього радіолокаційного виявлення та високоточних ракет.
Четвертим важливим питанням залишається місце України в системі безпеки НАТО. Зеленський під час виступу на Форумі оборонної промисловості наголосив на здатності України захищати не лише свою територію, а й безпеку всього європейського континенту. Президент підкреслив, що українська армія володіє унікальним бойовим досвідом, який варто інтегрувати в колективну оборону Альянсу. Він також зазначив, що навіть після завершення війни Україна залишиться сусідкою Росії, тому її інтеграція в систему безпеки НАТО є стратегічно важливою для всіх союзників.
Цьогорічний саміт проходить в умовах напружених міжнародних відносин. Взаємини між Вашингтоном і деякими європейськими союзниками ускладнені через розбіжності в політиці на Близькому Сході та тиск США щодо збільшення оборонних витрат. Трамп неодноразово висловлював очікування, що європейські партнери мають зробити більший внесок у свою безпеку, тоді як НАТО намагається показати свою єдність і готовність адаптуватися до нових викликів.
Для України ключовим результатом саміту стануть не лише декларації, але й конкретні рішення щодо зміцнення протиповітряної оборони, збільшення військової допомоги, розвитку оборонної промисловості та поглиблення співпраці з Альянсом. Ці питання є основою переговорів української делегації в Анкарі та визначатимуть практичні наслідки саміту для безпеки країни.
