Трамп висловив підтримку Пашиняну: новий геополітичний курс для Вірменії

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми відкриті, ще раз скажу, і, до речі, і лідерам африканських країн, і Азії, і арабських держав… Їхні пропозиції ми готові побачити. Також я хочу побачити пропозиції нового президента Сполучених Штатів Америки. Я думаю, що ми ці пропозиції побачимо вже в січні. І я думаю, що у нас буде план щодо завершення цієї війни», – сказав президент України на засіданні ініціативи “Зерно з України”.

Нагадаємо, 20 січня відбудеться інавгурація Трампа, коли він повноправно вступить на посаду президента США.

Причому, обраний президент, за даними ЗМІ, хоче зробити переговірником по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти вступу Києва до НАТО.

Адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, заявив про складений ним об'ємний звіт, що налічує понад 250 сторінок, з доказами нападів на УПЦ, її храми та священиків. Цю інформацію він оприлюднив у своєму відеозверненні. Відновивши свій заклик, він відмовив у подальшому розгляді законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. Амстердам закликав уряд зупинити розгляд цього законопроекту та уникнути поділу суспільства. Додатково адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом та відокремлюється від ідеології "русского мира". Він навів висловлення митрополита Київського Онуфрія щодо цієї теми та підкреслив повну підтримку України з боку УПЦ, закликаючи також до підтримки країни з боку Сполучених Штатів. У своєму пості у соцмережі Х, Амстердам висловив своє стурбовання щодо майбутнього підтримки України з боку міжнародної спільноти в контексті подій у Кабулі та Києві.

У висновку слід зазначити, що адвокат Української православної церкви, Роберт Амстердам, виклав об'єктивний звіт, який підтверджує напади на УПЦ, її церкви та священиків. Він виступив проти подальшого розгляду законопроекту 8371, який може призвести до подальшого поглиблення конфлікту та розділення суспільства. Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та підтримку України в контексті агресії Росії. Його заклик до підтримки країни з боку міжнародних партнерів, зокрема США, є важливим у контексті геополітичної ситуації. Українська православна церква виступає як стійкий захисник української національної та релігійної ідентичності в умовах геополітичних викликів.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.