Вівторок, 1 Вересня, 2026

Трамп висунув ультиматум Ірану, пов’язаний із ядерною програмою та Ормузькою протокою

Важливі новини

Maxar Technologies відключила доступ до супутникових знімків для України

Американська аерокосмічна компанія Maxar Technologies перестала надавати доступ до своїх знімків супутників для українських користувачів. Про це повідомляється видання «Мілітарний» за посиланням на кількох користувачів комерційного сервісу компанії. “Офіційне обґрунтування, що отримали користувачі від адміністрації Maxar “за адміністративним запитом”. Фактично ж відключення стало наслідком заборони уряду Сполучених Штатів на надання Україні розвідувальних даних. Тобто адміністрація […]

The post Maxar Technologies відключила доступ до супутникових знімків для України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Клименко може очолити Міноборони: стратегія Зеленського щодо військового відомства

Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість призначення Ігоря Клименка,...

Україна входить до світових лідерів за обсягом державних резервів біткоїна

Україна суттєво посилила свої позиції у міжнародному криптофінансовому середовищі, опинившись серед країн із найбільшими державними запасами біткоїна. Згідно з оновленим глобальним рейтингом BiTBO, на рахунках держави акумульовано 46,3 тисячі BTC, ринкова вартість яких нині оцінюється приблизно у 4,6 мільярда доларів. Такий показник забезпечив Україні четвертий рядок рейтингу, підтвердивши її роль як одного з найактивніших та найдинамічніших гравців на крипторинку.

Світові лідери у зберіганні цифрових активів продовжують демонструвати значний розрив у масштабах резервів. Перше місце впевнено утримують Сполучені Штати, які контролюють 326,5 тисячі BTC — суму, що за нинішньої вартості дорівнює близько 28 мільярдам доларів. Китай, попри суперечливу політику щодо майнінгу та криптовалютного обігу, зберігає 190 тисяч BTC і посідає другу позицію. Велика Британія із запасом понад 61 тисячу BTC (близько 5,4 мільярда доларів) замикає першу трійку.

На п’ятому місці у рейтингу — Бутан з понад 11,2 тисячі BTC, шосте — Сальвадор із 7,4 тисячі монет, а сьоме — Об’єднані Арабські Емірати, що володіють 8,4 тисячі BTC.

Україна продовжує нарощувати свої криптоактиви, що дозволяє їй залишатися серед світових лідерів, а біткоїн використовувати як інструмент фінансової стабільності, накопичення та мобілізації коштів.

Наразі ринок біткоїна зазнав зниження — його ціна впала нижче $86 000 вперше з квітня, проте Україна зберігає значний резерв, що зміцнює її позиції у світовій криптоекономіці.

Рекордне фінансування депутатських фондів у 2025 році: масштаби, наслідки та очікування громади

2025 рік увійшов до історії столичного самоврядування як період безпрецедентного зростання фінансування депутатських фондів у Київська міська рада. У жовтні обсяг видатків на Програму вирішення соціально-економічних проблем та виконання доручень виборців було збільшено до 1 млрд 800 млн гривень. У перерахунку це становить близько 15 мільйонів гривень на одного депутата, що стало найвищим показником за останні роки.

Водночас масштаб фінансування викликає активні дискусії серед експертів і громадськості. З одного боку, додаткові ресурси дозволяють швидше вирішувати нагальні проблеми, особливо в умовах економічних викликів та воєнного стану. З іншого — зростає потреба в прозорому контролі за розподілом коштів, аби уникнути неефективного використання бюджету та політичних зловживань.

Видатки на депутатські фонди зростають із початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році кожен депутат міг спрямувати на допомогу виборцям 1,5 млн грн, у 2023 році — 6 млн грн, у 2024-му — 10 млн грн, а у 2025 році сума зросла до 15 млн грн.

Варто зазначити, що під час ухвалення п’ятирічної програми на 2021–2025 роки у 2020 році на фінальний 2025 рік планували виділити лише 228 млн грн — по 1 млн грн на кожного депутата. Окремо передбачалося 108 млн грн на роботу приймалень. Однак під час ухвалення бюджету на 2025 рік фінансування збільшили вп’ятеро — до 5 млн грн на депутата та 169 млн грн на приймальні.

Восени 2025 року депутати підтримали ще одне підвищення — до 15 млн грн на кожного. За відповідне рішення проголосували 78 обранців, лише троє його не підтримали.

Показово, що 38 із 78 депутатів повністю використали свої фонди на матеріальну допомогу та водночас підтримали розширення програми. Рівень освоєння коштів на кінець звітного періоду становив 94,35%. Невикористаними залишилися лише 126 млн грн.

Турчинов визнав, що більшість військових у Криму здалися без бою

Колишній в.о. президента Олександр Турчинов заявив, що у 2014 році наказ на збройний спротив окупації Криму було видано, однак він не виконувався через критичний стан армії, масову зраду особового складу та відсутність підтримки з боку міжнародних партнерів. Про це політик заявив у відповідь на коментар командувача ВМС Олексія Неїжпапи. «Наказ на використання зброї я підписав […]

Президент США Дональд Трамп оголосив про новий ультиматум, що стосується Ірану, який, за його словами, є необхідною умовою для зняття морської блокади та відновлення нормального судноплавства в Ормузькій протоці — важливому енергетичному маршруті світового рівня. Цю інформацію Трамп поділився у своїй публікації на платформі Truth Social.

Основною вимогою у цьому ультиматумі є повна відмова Ірану від розробки ядерної зброї. Президент США підкреслив, що Тегеран має чітко і безумовно підтвердити свою відмову від ядерних амбіцій, а всі відповідні програми повинні бути ліквідовані під міжнародним контролем. Тільки після успішного виконання цих умов, за словами Трампа, можливе зняття обмежень на судноплавство в Ормузькій протоці.

Додатково, Трамп зажадав термінового відкриття протоки для вільного руху суден в обох напрямках, наголосивши, що будь-які обмеження або збори не можуть бути запроваджені для міжнародного судноплавства. Він зазначив, що США не допустять подальшої дестабілізації цього важливого маршруту для постачання нафти та газу.

Третій ключовий пункт стосується ліквідації мінної загрози у протоці. Трамп повідомив, що США вже залучили спеціалізовані сили, зокрема підводні тральщики, для знищення вибухонебезпечних об'єктів. Хоча більшість мін уже ліквідовано, Трамп вважає, що Іран має завершити очищення акваторії.

Щодо іранської ядерної інфраструктури, Трамп вимагає вилучення та знищення залишків ядерних матеріалів, які, за його словами, заховані під землею після попередніх військових дій США. Він описав ці матеріали як "ядерний пил", що затонув під уламками гірських порід.

Президент США також зазначив, що Вашингтон має особливі технологічні можливості для проведення таких операцій і натякнув на можливу співпрацю з міжнародними партнерами, зокрема з Китайською Народною Республікою та Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) для контролю над ліквідацією ядерної інфраструктури.

Трамп також оголосив про призупинення фінансових угод між США та Іраном до ухвалення нових рішень, зауваживши, що "інші питання вже узгоджені". Він не уточнив, про які саме угоди йдеться, але підкреслив, що контроль над ситуацією залишається за ним.

На даний момент офіційний Тегеран не відповів на заяви Трампа. Проте напруженість навколо Ормузької протоки та іранської ядерної програми продовжує залишатись однією з основних точок геополітичного конфлікту. Через цю протоку проходить значна частина світового експорту нафти, зокрема з країн Перської затоки.

На фоні загострення ситуації та невизначеності щодо майбутніх переговорів зі США, світові енергетичні ринки переживають підвищену волатильність. Інвестори реагують на ризики можливих перебоїв у постачанні енергоносіїв, що вже призводить до коливань цін на нафту та збільшення геополітичної премії у вартості сировини.

Останні новини