Трамп жорстко висловився про Грема і Помпео через підтримку України

Серед об'єктів, які планується приватизувати, зазначені такі знакові споруди як торгово-розважальний центр Ocean Plaza, історичний Житній ринок, а також готелі "Україна" та "Козацький". Кожен з цих об'єктів має свою унікальну історію та значення для міської інфраструктури.

Торги призначені на 18 липня 2024 року.

Для розуміння ситуації навколо «Готелю «Козацький» простий пошук у відкритих джерелах показує, що існує давній спір між приватними інвесторами та Державним підприємством «Готель «Козацький». Спір стосується договору спільної інвестиційної діяльності, за яким ДП «Готель «Козацький» передало будівлю готелю до спільної діяльності, а інвестори, включаючи іноземних, інвестували грошові кошти.

Перші судові рішення щодо цього договору датуються квітнем 2007 року. З 2011 року конфлікт досяг апогею: інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним та підтвердив частку інвесторів у спільному майні. Водночас, державне підприємство визнало договір недійсним, створюючи таким чином взаємовиключні рішення: інвестори мають рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство — національного суду.

Вадим Вайспапір, керівник та співвласник одного з інвесторів розповів, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом з іноземним інвестором Carlton Trading LTD уклали договір спільної діяльності з ДП «Готель «Козацький» у 2000 році.

Спочатку все було добре: інвестори вклали гроші в ремонт готелю, закупівлю матеріалів та обладнання, маркетинг та навчання персоналу. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували. Було заплановано повну реконструкцію готелю, на яку виділили мільйони доларів.

Однак у 2010 році, з приходом до влади команди Віктора Януковича, державне підприємство «Готель «Козацький» односторонньо відмовилось виконувати умови договору, перевело готель на свій баланс та почало привласнювати весь прибуток. Інвестори звернулися до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників. Частка інвесторів у готелі складає 39,28%.

Після цього інвестори звернулися до Стокгольмського арбітражу, який визнав договір дійсним і обов’язковим для виконання. Проте, незважаючи на це, ДП «Готель «Козацький» оскаржило рішення в національному суді, який визнав договір недійсним. Інвестори звернулися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де справа розглядається вже понад 10 років.

Інвестори стверджують, що приватизація державної частки готелю повинна відбуватися цивілізовано, а не в умовах судових конфліктів. Вони готові викупити державну частку, але Фонд державного майна відмовив. Інвестори попереджають, що результати торгів можуть бути визнані недійсними в судовому порядку, що ускладнить ситуацію для потенційного покупця.

Отже, ситуація з приватизацією «Готелю «Козацький» не є прозорою. Хоча ціна на готель може здаватися привабливою, перспективи судових баталій з інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб, є очевидними.

Детективне бюро Absolution опублікувало нове розслідування, яке привернуло увагу до родини полковника Держприкордонслужби Олега Трофіменка. За даними журналістів, за останні кілька років родина Трофіменка придбала елітну нерухомість, великий земельний наділ та автопарк, загальна вартість якого перевищує 13 мільйонів гривень. Ці активи, на думку слідчих, значною мірою не були вказані в офіційних деклараціях посадовця, що викликає питання щодо законності їхнього походження та відповідності декларацій до реальних доходів.

Одним із ключових об'єктів розслідування стало майно родини в престижному київському житловому комплексі "Медовий". Подружжя Трофіменків користується двоповерховою квартирою площею 143 квадратних метри, вартість якої, за оцінками експертів, становить не менше 5,6 мільйона гривень. Однак у реєстрах, відповідно до інформації журналістів, у деклараціях на дружину полковника вказано лише паркомісце вартістю 480 тисяч гривень. Це значне розбіжність у поданих даних ставить під сумнів дійсність інформації про майно родини та рівень доходів самого полковника.

Журналісти також вказують, що у 2024 році Трофіменку було надано дозвіл на зведення садового будинку площею понад 200 м²; фактично, за матеріалами розслідування, йдеться про котедж у закритому містечку «Друзі», де ціни стартують від 6,5 млн грн. Окрім того, у родини нібито з’явився великий автопарк: Toyota Highlander (2022), Skoda Superb (2024), Skoda Octavia (2020), Toyota Camry (2023) — загальна вартість зареєстрованих авто понад 4 млн грн. Зауважують і на використанні електрокросовера Audi E-Tron S, оформленого на бізнесмена, який має зв’язки з родичами дружини.

Absolution звертає увагу на те, що ці набуття суттєво перевищують декларовані доходи родини та пенсійні виплати батьків полковника, тож журналісти ставлять питання щодо походження коштів і повноти декларацій. У матеріалі також перелічено службу Олега Трофіменка: він обіймав різні посади в прикордонних підрозділах, у 2014 році працював у зоні Донецького аеропорту, а з листопада 2023 року — начальник 7-го Карпатського загону, відповідальний за охорону сотень кілометрів кордону на Львівщині.

У розслідуванні наголошено на наявності бізнес-зв’язків між членами сім’ї та фірмами, що мають землю в котеджному містечку «Друзі», а також про випадки оформлення майна на третіх осіб. Журналісти рекомендують перевірити записи в реєстрах нерухомості, транспортних засобів та декларації НАЗК, аби з’ясувати, чи відповідають оприлюднені у розслідуванні дані офіційній інформації.

Матеріал Absolution містить твердження, які потребують офіційного підтвердження. Для повноти картини варто отримати коментарі самого Олега Трофіменка, його дружини, представників Держприкордонслужби та НАЗК. Також доцільно звернутися до реєстрів і контролюючих органів щодо походження коштів, підстав оформлення майна та відповідності декларацій вимогам закону.

23 квітня у Національному музеї “Чорнобиль” відкрилася CHORNOBYL SHOP — унікальний магазин, що став новою окремою зоною в музеї, пропонуючи понад 500 різноманітних товарів. Серед асортименту можна знайти сувеніри, книги, мапи, дозиметри та інші предмети. Одним з найцікавіших аспектів є можливість перевірки будь-яких товарів на радіаційне забруднення, що особливо актуально в контексті війни. Крім того, у магазині пропонуються дозиметри за доступними цінами, а також можна скуштувати неповторну “Чорнобильську каву” з полином-чорнобилем.

Книги, представлені у магазині, є переважно творами саміх учасників подій — фахівців та ліквідаторів, що додає особливої цінності цій колекції. Усі сувеніри оригінальні та виготовлені в Україні, включаючи чорнобильські вишиванки, що підкреслює національний характер та культурну спадщину.

Також у магазині представлені воєнні артефакти, які не лише збагачують асортимент, але й підтримують боротьбу українського народу. Генеральна директорка Національного музею “Чорнобиль”, Віталіна Мартиновська, підкреслює, що сервісна зона для відвідувачів не лише є важливим елементом комунікації з гостями музею, але й допомагає змінити старі наративи про Чорнобиль.

CHORNOBYL SHOP відкриває нові можливості не лише для туристів, а й для всіх, хто цікавиться історією та наслідками Чорнобильської трагедії. Він сприяє відтворенню та збереженню пам'яті про Чорнобильський край, перетворюючи його з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

У висновку можна зазначити, що відкриття CHORNOBYL SHOP у Національному музеї "Чорнобиль" відкриває нову сторінку у розумінні та сприйнятті Чорнобильської трагедії. Цей магазин не лише надає відвідувачам можливість придбати унікальні товари та перевірити їх на радіаційне забруднення, але й створює новий простір для спілкування, вивчення історії та відтворення пам'яті про події 1986 року. Важливою частиною магазину є також підтримка українського народу в його боротьбі. CHORNOBYL SHOP стає символом не лише трагедії, але й сили, відваги та волі українського народу, перетворюючи Чорнобильську зону з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

Власник мережі автозаправних комплексів «ОККО» Віталій Антонов реалізує на Львівщині великий туристичний проєкт — GORO Mountain Resort, що зводиться у форматі державної підтримки, яка дозволяє суттєво зменшити податкове навантаження. Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко затвердив перелік імпортних товарів для ТОВ «Славскі» загальною вартістю понад 46 мільйонів євро, які можна ввезти без сплати ввізних мит і ПДВ. Це рішення створило максимально сприятливі умови для реалізації курорту, а також викликало дискусію щодо масштабів і доцільності державної підтримки приватного бізнесу.

Ідея створення високогірного курортного комплексу виникла ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак наповнення проєкту державними інструментами стимулювання інвесторів стало можливим уже у воєнний період. Улітку 2025 року Кабмін, Славська селищна рада та ТОВ «Славскі» підписали спеціальний інвестиційний договір, який відкрив доступ до державної допомоги для будівництва курорту. У межах цього договору компанія отримала право на безмитне ввезення широкого переліку техніки та обладнання, необхідного для створення інфраструктури комплексу.

Закон про державну підтримку інвестиційних проєктів передбачає допомогу для проєктів від 12 млн євро, але компанія Антонова, ТОВ «Славскі», належить кіпрській Goro mountain resort limited, а сам Антонов має швейцарське резидентство. Це ставить під сумнів відповідність компанії критеріям закону, а прибуток майбутнього курорту, ймовірно, осідатиме за кордоном, а не в Україні.

Для будівництва курорту Антонов отримав значну кількість землі через схему, у якій громадяни України оформляли земельні ділянки на себе, а потім майже одночасно продавали їх ТОВ «Славскі». За даними судових матеріалів, у цю схему могли бути залучені депутати та колишні посадові особи Славської селищної ради, включно з братом бізнес-партнера Антонова. Розслідування земельних махінацій триває, але матеріали закриті для загального доступу.

Попри це, в медіа триває активна рекламна кампанія GORO Mountain Resort як «проєкту надії» з екологічними програмами та новою туристичною інфраструктурою. У червні 2025 року прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що проєкт забезпечить 7,3 млрд грн надходжень до бюджетів усіх рівнів протягом 15 років, але не згадала про офшорне управління та ймовірну відсутність більшої частини прибутку в Україні.