Вівторок, 28 Липня, 2026

Трасу М-4 намагатимуться взяти під контроль: стратегічні цілі українських сил

Важливі новини

Зростання підприємницької активності в Україні: понад 225 тисяч нових ФОПів та збільшення кількості закритих бізнесів

В Україні протягом 2025 року спостерігається активний процес реєстрації нових фізичних осіб-підприємців, при цьому значно зросла кількість закритих бізнесів. За дев'ять місяців року було відкрито 225 046 нових ФОПів, що майже відповідає показникам аналогічного періоду минулого року. Однак, разом із цим, спостерігається й інша тенденція: кількість закритих підприємств зросла на 11%. Ці дані наводить Опендатабот, посилаючись на інформацію з Єдиного державного реєстру.

З початку року підприємницька активність демонструє позитивну динаміку. Так, якщо в січні було зареєстровано 21,4 тисячі нових бізнесів, то в вересні ця цифра досягла рекордних 29,6 тисяч. Поступове зростання кількості нових ФОПів свідчить про те, що українці активно шукають можливості для започаткування власної справи, навіть в умовах економічних та соціальних викликів.

Паралельно 213 293 підприємці закрили свою діяльність, що на 11% більше, ніж у 2024 році. Понад 45 тисяч із них були зареєстровані лише торік, що свідчить про вразливість нових бізнесів. Незважаючи на це, баланс лишається позитивним: цього року з’явилося на 15 тисяч підприємців більше, ніж припинило роботу.

Найбільше нових ФОПів зареєстровано у Києві (30,5 тис.), на Дніпропетровщині (22,2 тис.) та Львівщині (17,2 тис.). Далі йдуть Київська (16,7 тис.) та Одеська області (16,4 тис.). Найбільше закриттів також зафіксовано у столиці (27,5 тис.), Дніпропетровській (19,1 тис.) та Харківській областях (17,7 тис.).

Традиційно найбільш популярною сферою для нових підприємців залишається роздрібна торгівля — на неї припадає 29% від загальної кількості. Також активно реєструються бізнеси в оптовій торгівлі, IT, ресторанному бізнесі та сфері інформаційних послуг, проте саме в цих секторах відбулося й найбільше закриттів.

Активність іноземців також зростає: у 2025 році нерезиденти зареєстрували 1 648 нових ФОПів. Найбільше серед них громадян Азербайджану, Росії, Узбекистану, Молдови та Вірменії.

Ціни в березні злетіли: інфляція стала найвищою за останній рік

Березень приніс українцям чергову хвилю зростання цін. Найбільше подорожчали продукти харчування та одяг. Загальна інфляція у річному вимірі зросла до 14,6% — це найвищий показник із травня 2023 року. Згідно з офіційними даними Держстату, споживчі ціни у березні зросли на 1,7% у порівнянні з лютим. Найбільше здорожчали: яйця — +18,8%; фрукти — +6,6%; безалкогольні напої […]

Олександр Таможній: шлях від місцевого депутата до претендента на високу посаду в СБУ

Ім’я колишнього депутата Бучанської міської ради Олександра Таможнього знову викликає широкий резонанс у суспільстві. Колишній керівник фракції “Партії регіонів” у міськраді Бучі (2011–2015) нині претендує на посаду заступника керівника Проєктного інституту Служби безпеки України. Проте його минула політична та господарська діяльність продовжує породжувати запитання щодо прозорості та доброчесності.

У часи активного будівельного буму в Бучі Таможній, за свідченнями місцевих активістів, мав вплив на ухвалення рішень, пов’язаних із розподілом земельних ділянок. Саме тоді, у 2011–2015 роках, місто стало епіцентром земельних конфліктів, які згодом набули значного суспільного розголосу. Ексдепутата неодноразово згадували в контексті схем із виділення землі під забудову, що, на думку громадських організацій, мало ознаки корупційних ризиків.

Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

Велика Британія планує приєднатися до кредитного пакету ЄС для України

Велика Британія має намір ініціювати переговори про свою участь...

Третій армійський корпус Збройних сил України перебуває на етапі, коли може взяти під вогневий контроль одну з найважливіших транспортних магістралей Росії — трасу М-4 «Дон». Ця дорога, яка з’єднує країну з Кавказом, чорноморськими портами та окупованим Кримом, має велике стратегічне значення. Про це розповів Ігор Луценко, командир підрозділів операторів безпілотних літальних апаратів та засновник Центру підтримки аеророзвідки.

Луценко зазначив, що недавні дії Третього корпусу в Луганщині та Східній Слобожанщині свідчать про розширення можливостей українських сил. Одним із ключових моментів стало ураження пункту пропуску «Ізварине», розташованого глибоко на тимчасово окупованій території, що продемонструвало здатність українських дронів досягати об’єктів, які до цього часу російські війська вважали безпечними.

Відстань від «Ізвариного» до траси М-4 становить трохи більше 20 кілометрів, а з урахуванням можливостей українських безпілотників, які можуть уражати цілі на відстані понад 200 кілометрів, ця відстань є критично малою. Луценко вважає, що подальші удари по цій трасі можуть серйозно підірвати російську логістику на півдні.

Траса М-4 «Дон» вважається однією з головних доріг у Росії, з’єднуючи центральні регіони з півднем, Кавказом та портами Новоросійська і Геленджика, а також через відгалуження — з окупованим Кримом. Ця магістраль є важливою не лише для цивільного транспорту, але й для постачання військових матеріалів, пального та техніки.

Луценко підкреслив, що ця дорога має критичне значення для російських військових формувань, оскільки забезпечує логістику для південних угруповань сил і підтримує роботу Кримського мосту. Серед вразливих місць магістралі він виділив мости через Сіверський Донець у районі Каменська-Шахтинського, а також розв’язку, що веде до Кримського мосту.

За його оцінками, активізація ударів може загрожувати не тільки окремим підрозділам, а цілим угрупованням російських військ, зокрема 20-й та 25-й загальновійськовим арміям, а також 1-й танковій армії. Проблеми з постачанням боєкомплекту та техніки можуть негативно вплинути на всі сили РФ, які знаходяться південніше 48-ї паралелі.

Фактично, це може стати суттєвим ударом не лише по фронту в Донбасі, а й по загальній системі постачання російської армії на півдні. Лише розширивши контроль над ключовими ділянками М-4, Україна може позбавити Росію частини логістичних можливостей, ускладнюючи постачання до Криму.

Ці коментарі з’явилися на фоні інформації від Міністерства оборони України про систематичне ураження російської логістики протягом травня, коли українські сили продовжували знищувати склади, штаби та маршрути постачання противника. Зокрема, акцентувалося на ураженні ключових маршрутів у Луганщині, Східній Слобожанщині та на напрямках до Криму.

Наприкінці травня українські військові зазнали успіху у враженні бронетехніки та складів боєприпасів противника на окупованій Луганщині. Удар по «Ізвариному» став символічним, продемонструвавши, що українські сили здатні уражати цілі навіть у глибині оперативного тилу супротивника.

Третій армійський корпус святкує рік з моменту свого розгортання та вже довів свою спроможність не лише стримувати ворога, а й завдавати удари по критично важливій інфраструктурі.

Луценко зазначив, що в подальшому варто очікувати продовження дій українських сил у цьому напрямку. Дрони змінюють характер конфлікту, розширюючи зону ураження та змушуючи російське командування переглядати свої уявлення про тил.

Якщо раніше основною загрозою вважалися удари по логістичних об'єктах поблизу фронту, зараз під ризиком опинилися важливі магістралі, мости та залізничні вузли. Це свідчить про зміну тактики України, спрямовану на виснаження російських військових ресурсів.

У разі успішної реалізації цього підходу, наслідки можуть бути значними: порушення функціонування дороги М-4 «Дон» вплине не тільки на військові постачання, але й на економічні зв’язки південних регіонів РФ. Для Кремля це може стати серйозним ударом, адже ця дорога, вважається ключовою артерією на південь, наближається до зони українського вогневого контролю.

Отже, удари Третього корпусу по російській логістиці можуть стати частиною масштабної стратегії, яка має на меті поступове перерізання шляхів постачання від Донбасу до Кавказу та Криму.

Останні новини