Третя окрема штурмова бригада агітує ув’язнених для вступу в ЗСУ

Нещодавно Марина Бекало, експертка з питань військової служби та соціального захисту, зробила важливу заяву щодо статусу військовозобов'язаних осіб з інвалідністю. Зокрема, вона звернула увагу на ситуацію з особами, які перенесли ампутацію.

Згідно з новим законом про мобілізацію, українським військовозобов’язаним необхідно оновити дані у Територіальних військових комісаріатах до 16 липня. Чоловіки з певними проблемами зі здоров’ям можуть отримати відстрочку від мобілізації.

Адвокатка Марина Бекало пояснила, що особи з ампутованими пальцями на руках чи ногах можуть розраховувати на відстрочку згідно з Розкладом хвороб, ст. 62. Цей розклад включає набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи (S60-69, S90-99), набуті деформації кінцівок (T11, T13, T92, T93), набуту плоскостопість (М20-М21) та фібробластичні порушення (М72).

Відсутність кількох пальців або фаланг пальців, а також інші види ампутацій чи дефектів, розглядається як “незначне порушення функцій” або “помірне порушення функцій”, зауважила адвокатка. Проте в обох випадках важливий огляд лікаря та індивідуальне визначення ступеня придатності до військової служби. Якщо військовозобов’язаний не може виконувати певні функції через ампутацію, він може бути визнаний “обмежено придатним у воєнний час”, але це не виключає можливості мобілізації.

“З практики могу сказати, що навіть з обмеженою придатністю, військові комісаріати не поспішають мобілізувати осіб з деформаціями кисті (або стопи), бо це стає проблемою для самої армії і для самої людини”, – додала Марина Бекало.

У проєкті “Ісландія” у рубриці “10 тупих питань до ВЛК” лікар з військово-лікарської комісії Микола Анатолійович пояснив, що відсутність певних пальців, наприклад, вказівного, не є підставою для визнання особи непридатною до служби. Також він зауважив, що відсутність чотирьох пальців на одній руці також не є причиною для звільнення зі служби.

Як повідомляють правоохоронці Одещини, у травні в одній із квартир на проспекті Шевченка стався випадок, який сколихнув місцеву громаду. За попередніми даними слідства, 45-річний чоловік повернувся додому та застав свою співмешканку не на самоті. Між парами виникла гостра суперечка, яка стрімко переросла в агресивний конфлікт.

З’ясовано, що погоджуватися зі словами жінки чоловік не захотів і, піддавшись емоціям, почав поводитися агресивно. Сварка, що мала всі шанси завершитися словесною перепалкою, перетворилася на фізичне протистояння. У ході конфлікту чоловік наніс співмешканці удари, від яких вона знепритомніла та згодом померла.

Правопорушницю затримали на місці проживання та вилучили ніж, яким спричинено поранення. Під час досудового розслідування вона зізналася у скоєному. Обвинувачення жінці було висунуте за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя, що спричинило смерть потерпілого.

Суд, дослідивши надані докази, визнав обвинувачену винною і призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

У нових електронних деклараціях Наталія Коваль, співмешканка в.о. міського голови Одеси Ігоря Коваля, зазначила значне майно. Зокрема, у її власності три квартири в Одесі з різною площею – 30, 67 та 83 м². Окрім того, вона володіє автомобілем преміум-класу Audi Q5, випущеним у 2012 році. Відомо, що Наталія також працює в університетах міста на посаді доцентки, поєднуючи наукову діяльність із власними бізнес-інтересами.

Що стосується Ігоря Коваля, то в його декларації зазначена квартира площею 216 м², що свідчить про певний рівень благополуччя родини. Порівняно з іншими політиками, майно родини Коваль виглядає досить вагомим, враховуючи наявність декількох об'єктів нерухомості та автомобіля преміум-класу.

За 2024 рік Наталія Коваль задекларувала понад 330 тис. грн доходу, отриманого на посаді доцента одразу в двох вишах — Одеській політехніці та Одеському національному університеті ім. Мечникова. Ігор Коваль у декларації вказав понад 1 млн грн зарплати в Одеській міській раді, 250 тис. грн пенсії і близько 140 тис. грн доходу від роботи в університеті ім. Мечникова.

Поєднання наявних активів і задекларованих доходів привертає увагу громадськості й журналістів: хоча офіційні дані підтверджують факт декларування, співвідношення заробітку та матеріальних благ викликає питання щодо джерел формування статків. У публікації наголошено, що вся наведена інформація доступна у Єдиному державному реєстрі декларацій.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.