Третя окрема штурмова бригада агітує ув’язнених для вступу в ЗСУ

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль визначив стратегічний курс щодо повернення співвітчизників з-за кордону, і цей курс передбачає застосування мотиваційних заходів замість адміністративних обмежень. "Ми не плануємо вживати адміністративні заходи, але активно працюємо над створенням стимулів для наших громадян: забезпеченням безпеки, поліпшенням життєвих умов та розширенням можливостей для самореалізації", — підкреслив Шмигаль. За його словами, в рамках країни вже діють програми "єВідновлення", "єОселя", а також існують можливості отримання грантів та кредитів для розвитку власного бізнесу.

Також важливою складовою стратегії є активний процес відновлення України. З Фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено значні кошти на ремонт житлових будинків, шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Однак, не дивлячись на ці зусилля, науковці висловлюють обурення щодо швидкості повернення українських біженців під час активної фази конфлікту. Елла Лібанова, вчена в галузі соціальної економіки, наголошує на тому, що поки тривають бойові дії, повернення біженців стає проблематичним.

Надто, уряди деяких країн, таких як Польща та Нідерланди, планують вжити заходів, спрямованих на скорочення пільг для українських біженців. Це ставить під питання подальші перспективи їхнього повернення. У такій ситуації важливо зберігати позитивні стимули та забезпечувати громадянам належні умови для повернення, спираючись на розвиток економіки та соціальні програми.

У висновку важливо підкреслити наступне:

• Повернення українців з-за кордону — складний процес, який потребує комплексного підходу та ретельної стратегії. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про відмову від адміністративних заходів на користь стимулювання громадян за допомогою поліпшення умов життя та розвитку можливостей.

• Важливим аспектом є активний процес відновлення України, що передбачає ремонт інфраструктури та соціальних об'єктів, що забезпечує сприятливі умови для повернення громадян.

• Однак, наявність конфлікту в країні і невизначені перспективи призводять до вагомувань щодо повернення біженців.

• Важливо також враховувати зміни у відношенні деяких країн до українських біженців, що може вплинути на їхню готовність повернутися.

Загалом, успішне повернення громадян в Україну вимагає не лише поліпшення умов життя, але й вирішення внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на їхні рішення.

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

Спільнота українців переважно обирає Telegram як основне джерело інформації щодо війни, як свідчить соціологічне дослідження, проведене фондом "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва. За результатами цього опитування, 53% громадян визнали месенджер Telegram основним каналом отримання актуальних новин щодо воєнного конфлікту. Проте, на другому та третьому місцях рейтингу розташувалися міжособистісні контакти (42%) та YouTube (40%). Дуже цікаво, що телевізійні марафони, як відомо, колись були основним джерелом інформації, проте зараз використовують лише 37% опитаних.

Результати дослідження також підкреслюють, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти. Люди зі середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телевізійні марафони (49%) та міжособистісні контакти (48%). Тоді як ті, хто має середню спеціальну освіту, віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та міжособистісним комунікаціям (45%). А освічені українці, що мають вищу освіту, найчастіше використовують Telegram-канали (61%) та YouTube (45%). Цікаво, що за процентом використання телевізійних марафонів спостерігається зменшення з підвищенням рівня освіти.

Щодо довіри до інформації, яка надходить від органів влади, варто зауважити, що тільки 39% опитаних українців виявили певний рівень довіри, проте лише 6% повністю довіряють цим джерелам. Такі дані свідчать про складний характер сприйняття інформації в українському суспільстві, а також про важливість ролі альтернативних медійних каналів у формуванні свідомості громадян.

Отже, згідно з проведеним дослідженням, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну для українців, обігнавши традиційні медійні канали, такі як телевізійні марафони. Ці результати вказують на зростання впливу цифрових платформ на формування інформаційного простору в країні. Також варто відзначити, що вибір джерела інформації значною мірою залежить від рівня освіти респондентів, що відображає важливість розвитку медійної грамотності серед населення. За таких обставин важливо сприяти доступу до різноманітних джерел інформації та розвитку критичного мислення серед українців.

Це повідомлення викликало значний резонанс у політичних та громадських колах, адже стосується високопосадовця законодавчого органу країни. Факт залучення НАБУ та САП до справи свідчить про серйозність підозр та потенційну важливість розслідування для боротьби з корупцією на високому рівні.

Він був звинувачений у вимаганні хабара у розмірі 3,4 мільйона гривень за те, щоб не заважати при проведенні ремонтних робіт на водогоні в Охтирському районі.

Миколу Задорожнього вже виключено з очолюваної ним тимчасової слідчої комісії з питань облаштування фортифікацій та закупівлі дронів, а його членство у фракції “Слуга народу” тимчасово призупинено.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Але не тільки на хабарах наживаються наші “Слуги”.

Перший заступник голови фракції “Слуга народу” Андрій Мотовиловець, який в даний час очолює осередок партії в Київській області, не тільки не надає допомоги армії, але й інвестує (вказує значні та тіньові доходи) у облігації Міністерства фінансів.

Лише кілька тижнів тому Мотовиловець придбав цінні папери на суму 5,6 мільйонів гривень.

У 2023 році з погашення відповідних облігацій народний депутат отримав понад 10 мільйонів гривень прибутку. Як бачимо, збагачення під час війни – є нормою для представників партії “Слуга народу”.

Підопічні Андрія Мотовиловця не відстають від “ідеології лідера”:

– Депутат Київської обласної ради та голова комісії з медицини Андрій Кріпак у грудні 2022 року придбав для дружини автомобіль Jaguar F-PACE за 1,6 мільйонів гривень;

– Депутат Київської обласної ради та голова комісії з капітального будівництва Роман Буковський у 2023 році купив 2 квартири в новобудовах Софіївської Борщагівки (Київська область) і 7 паркомісць у Вишгороді. Усі об’єкти оформлялись за заниженою вартістю;

– Голова фракції “Слуга народу” Київської обласної ради Вадим Геращенко також оновив свій автопарк у грудні 2022 року – у колекцію було додано автомобіль Land Rover RANGE ROVER вартістю більше 130 тисяч євро;

– Колишній голова фракції “Слуга народу” Київської області Олександр Поляруш, який відомий розкраданням державних земель та бюджетних коштів під час будівництва укриттів, купив Toyota LC 300 за 3,8 мільйона гривень.