П’ятниця, 3 Липня, 2026

Три ключові вимоги України та Європи для Трампа на саміті G7

Важливі новини

Україна не має коштів на розвиток науки

У грудні 2023 року уряд України оголосив про плани реформувати Національну академію наук (НАН) з метою покращення її роботи та ефективності. Однак, на сьогоднішній день, відповідно до офіційних джерел, жодних суттєвих змін у функціонуванні НАН не було здійснено. Плани на модернізацію залишаються лише на папері, і сподівання на покращення в роботі установи поки що не виправдалися.

Нині вища державна наукова організація України перебуває в глибокій стагнації, з’їдаючи велику кількість бюджетних коштів. На жаль, уже понад 10 років Україна практично не може похвалитися значущими науковими досягненнями. Війна лише прискорила процес деградації національної науки. Науковці, як і решта, також змушені воювати.

Тільки вчора на фронті загинув видатний інженер Інституту ядерних досліджень НАН Сергій Чередник. Ймовірно, ця людина могла б принести більше користі своїй країні на науковій ниві. Але ж не дітям же депутатів і олігархів воювати, чи не так?

За даними, які є в нашому розпорядженні, 2023 року на фінансування за загальним фондом держбюджету НАН було виділено 4 млрд 564 млн грн, що на 544 млн грн (на 10,7%) менше від відповідного обсягу 2022 року. Фінансування наукової та освітньої діяльності було скорочено на 10%, а фінансування за розділом “Охорона здоров’я” – на 26,8%.

За основною бюджетною програмою “Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ НАН” фінансування статутної діяльності Академії було скорочено на 9,2%, а за бюджетною програмою “Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень” – на 19,9%. За цією програмою скорочення пов’язане з тим, що у 2023 році не планувалося капітальних видатків на закупівлю наукового обладнання.

Сумарне базове фінансування установ Академії 2023 року довелося зменшити на 9%. Крім того, також у 2023 році було продовжено мораторій цільових програм наукових досліджень НАН України.

Протягом 2023 року до НАН України з усіх джерел фінансування надійшло 6 млрд 25 млн грн. Однак 6 млрд пішли далеко не на розвиток науки. На виплату заробітної плати було витрачено 4 млрд 586 млн грн (77,3% усіх видатків). Ще 94,2 млн грн було спрямовано на виплату стипендій аспірантам, докторантам, а також молодим ученим. Середньомісячна заробітна плата по Академії становила 11 974,0 грн. На оплату комунальних послуг та енергоносіїв установи НАН України витратили 414,3 млн грн. Ще 180 млн грн було витрачено на оплату послуг зв’язку, доступу до Інтернету, охорону тощо. На придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю витрачено всього 197,1 млн грн. На придбання приладів та обладнання витрачено 235,6 млн грн. При цьому останні два пункти здебільшого бралися зі спеціального фонду НАН, який формується з іноземної допомоги.

Ба більше, як уже зазначили вище, середня зарплата в НАН виявилася набагато меншою, ніж в інших галузях економіки та промисловості в Україні. Простими словами, ніхто не хоче розвивати науку в країні і працювати в цій сфері за мізерну оплату.

Таким чином, у країні склалася ситуація, коли є науковий орган, який щорічно висмоктує по 6 млрд грн. Але жодних результатів він так і не надав.

Європа копіює українську модель захисту від “Шахедів”

Європейський Союз готується інвестувати мільярди євро у створення масштабної “антидронної стіни” на кордонах із Росією, використовуючи технології, випробувані у бойових умовах в Україні. Це рішення стало реакцією на останні вторгнення російських дронів у повітряний простір країн НАТО, які виявили слабкі місця європейської оборони. За даними Financial Times, останні атаки продемонстрували критичну проблему: Альянс змушений використовувати […]

Офіс Президента готує участь Зеленського у переговорах США та Росії

Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що керівник ОП Андрій Єрмак намагається домовитися про участь Володимира Зеленського в майбутньому саміті Дональда Трампа і Володимира Путіна. За інформацією співрозмовника, Банкова активно взаємодіє з європейськими партнерами, щоб сформувати і просунути спільну позицію щодо переговорного треку між США та Росією. Основна мета – змістити акценти дискусії в бік […]

Олександр Кубраков повертається у велику гру

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Каже що створив зі своїми колегами з Міністерства незалежний аналітичний центр – We Build Ukraine – і очолив Наглядову раду.

Як пише Кубраков, «метою центру є розробка детального стратегічного плану розвитку економіки України в умовах війни та післявоєнного відновлення».

При цьому заявлена мета дуже перегукується з тією, яку було позначено в його колишньому відомстві, ось тільки бюджетні гроші йшли на розвиток особистих інтересів. Утім те саме ми спостерігатимемо і зараз: нова контора – це черговий спосіб відмити кеш, а не відновити країну.

У Монако затримали сина екс-президента «Мотор Січі» Богуслаєва — підозрюють у розкраданні активів підприємства

У Монако затримано сина колишнього президента українського підприємства «Мотор Січ» Вячеслава Богуслаєва — його підозрюють у розкраданні активів стратегічного держпідприємства. Про це 2 травня повідомила Служба безпеки України. За даними слідства, батько і син реалізували злочинну схему із виведення активів: штучно занизили вартість акцій держпідприємства, скупили контрольний пакет, а потім переоформили його на офшорні структури, […]

На фоні підготовки до саміту G7, що відбудеться 15 червня у Франції, Україна та провідні європейські держави планують представити президенту США Дональду Трампу три основні політичні меседжі, які спрямовані на підсилення підтримки Києва та тиску на Росію. Про це повідомляє видання Politico.

Зустріч відбувається у складній ситуації для України, де спостерігається нестача ракет для системи протиповітряної оборони Patriot, а також можливі проблеми з енергопостачанням у літній період. При цьому, увага США все більше зосереджується на загостренні обстановки на Близькому Сході, особливо у зв'язку з Іраном. Водночас, аналізуючи ситуацію на фронті, експерти відзначають, що Україна досягає певних тактичних успіхів завдяки розвитку безпілотних технологій та ударам по російським логістичним ланцюгам.

Лідери України та Європи мають намір використати саміт G7 для формування об'єднаної позиції Заходу щодо подальшої стратегії у війні. Серед трьох головних напрямків, які планують донести до Трампа і інших учасників G7, першим є військова підтримка України. Київ сподівається на розширення постачання систем протиповітряної оборони, включаючи ракети до Patriot, а також на можливість збільшення дальності ударів. Окрім того, обговорюватиметься питання локалізації виробництва частини перехоплювачів в Україні та отримання додаткових запасів від європейських партнерів, включаючи Німеччину, в обмін на майбутні поставки.

Другий блок вимог стосується фінансів. Хоча Європейський Союз вже виділив частину коштів для покриття бюджетних потреб України через багатомільярдні кредити, Київ наполягає на необхідності додаткових 20 млрд євро. Брюссель підкреслює, що стабільна фінансова підтримка є критично важливою для збереження обороноздатності України в умовах тривалої війни та високих витрат на оборону.

Останній пункт стосується посилення санкцій проти Росії. Україна та її європейські партнери прагнуть переконати США активніше долучитися до введення нових обмежувальних заходів, зокрема щодо російського енергетичного сектора та так званого «тіньового флоту», який використовується для обходу санкцій. ЄС вже ухвалив 20 пакетів санкцій, але деякі ключові рішення, зокрема стосовно морських перевезень російської нафти, залишаються в очікуванні узгодження з Вашингтоном.

Європейські дипломати вважають, що саміт G7 може стати важливою можливістю для формування спільної позиції щодо тиску на Росію. Водночас, в Європі визнають, що рівень залученості США залишається непостійним, і підхід адміністрації Трампа до війни в Україні змінюється в залежності від глобального політичного контексту.

Крім того, зазначається, що минулого року Трамп висловлював критику щодо позиції Києва в переговорах, проте ситуація змінилася з урахуванням нових реалій на фронті та часткових успіхів українських Збройних сил, що, на думку європейських дипломатів, може слугувати додатковим аргументом для посилення підтримки України.

Наразі не планується окрема двостороння зустріч між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським, хоча не виключається, що така зустріч може бути узгоджена під час саміту. Європейські союзники підкреслюють, що основна мета переговорів на G7 — забезпечити тривалу координацію допомоги Україні та сформувати єдину позицію Заходу щодо продовження тиску на Росію як в військовій, так і в економічній сферах.

Останні новини