Три затриманих за викрадення чоловіка та пограбування в Харкові

В Україні громадянам вкотре нагадали про серйозні правові наслідки систематичної несплати комунальних послуг. Хоча формально право власності на квартиру чи будинок за боржником зберігається, на практиці людина може втратити можливість повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном. Механізми примусового стягнення заборгованості побудовані так, що фінансові обмеження швидко переростають у суттєві життєві проблеми.

За словами адвокатки Олени Воронкової, у разі накопичення боргу постачальник послуг має право звернутися до суду. Після отримання виконавчого документа відкривається виконавче провадження, у межах якого державні або приватні виконавці застосовують стандартні заходи впливу. Одним із перших кроків зазвичай стає арешт банківських рахунків боржника, що фактично блокує доступ до власних коштів.

За її словами, навіть невеликі суми — кілька тисяч гривень — можуть стати підставою для видачі судового наказу про стягнення. Закон не встановлює жодного порогу боргу, після якого починається арешт рахунків чи майна: достатньо, щоб постачальник послуг подав заяву до суду і довів наявність зобов’язань між сторонами.

Якщо між споживачем і комунальним підприємством є договір, компанія може звернутися за судовим наказом. Якщо договору немає — подається позов. Після отримання судового рішення воно одразу передається до виконавчої служби, що автоматично запускає механізм блокування рахунків і накладення арештів.

При цьому самому боржнику житло ніхто не забирає — арешт не позбавляє права проживання. Але він блокує будь-які дії щодо майна: продати квартиру, подарувати її чи оформити спадкові зміни буде неможливо до повного врегулювання заборгованості.

Юристи наголошують: у період зростання тарифів та економічних труднощів громадянам варто уважно стежити за станом особових рахунків. Бо навіть невеликий борг після рішення суду може вилитися у повний арешт фінансів і майна.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вдарили по маневровій генерації, ДТЕК це теплова генерація і вдарили по ГЕС. Наскільки я знаю по Київській і точно по Кременчуцькій, тобто були удари і по всій теплогенерації ДТЕК. І паралельно з цим вдарили по підстанціях. Підстанції випускні з атомних станцій так і підстанції, які відповідають за передачу електроенергії з одного регіону в інший. Результатами цього всього були відключення електроенергії, які тривають досі.

Експерт зауважив, що електроенергії не стає більше, а от втрачає її Україна дуже активно.

І в нас її не стає більше! Ми її все більше і більше втрачаємо і відновити її буде ще складніше. Тому в короткостроковій перспективі на сьогодні це начебто не відчувається, але тобто прямо зараз є вимкнення, і вони не настільки глобальні, але це за температури +5 – +8, а наскільки це відрізнятиметься при температурі -5 я вам скажу: кардинально відрізнятиметься! Відключення будуть по 10-12, може навіть по 14 годин!

Він переконаний, що це пов’язано з тим, що покривати пікові навантаження по електроенергетиці нічим.

Ще 1-2 таких обстріли і ранок і вечір на всю зиму нам забезпечені без електроенергії, але це знову ж таки за погодних умов -5 і нижче.

Попенко наголосив, що ситуація в енергетиці критична, оскільки кошти на захист енергетики були розкрадені.

Ми абсолютно не готові до цього опалювального сезону і це не тільки з точки зору енергетики. Як показала практика, наші підстанції нічим не захищені! Не дивлячись на запевнення Найєма, Кудрицького, про те, що у нас три рівні захисту. Десятки мільярдів гривень ввалили бюджетних грошей у захист, а в результаті один наліт, скільки то там ракет збили, скільки то ні. Куди росіяни хотіли, у підсумку по всіх підстанціях вони влучили! У мене виникає логічне запитання: а де ж, бл**ь, гроші?! Куди пішли десятки мільярдів грошей, які виділили з бюджету?! Якщо ніхрена не захищено, значить гроші не дійшли до захисту. Значить, їх десь розпиляли по дорозі, на якісь бетонні укріплення, які не доїхали, не встановили, гроші виділили, а потім забрали…