Понеділок, 1 Грудня, 2025

Тривожна атмосфера Часового Яру: огляд ситуації в Україні

Важливі новини

Яке свято 13 серпня і що цього дня не можна робити

Сьогодні, 13 серпня, за новим православним календарем в Україні вшановують пам’ять преподобного Максима Сповідника — відомого подвижника та захисника віри, який у VI–VII століттях ревно боровся з єрессю та залишив значну богословську спадщину. Максим народився у Константинополі в знатній родині, здобув хорошу освіту та три роки служив першим секретарем імператора Іраклія. Згодом він залишив придворне […]

Мобілізації вчителів не буде: уряд пояснив, хто має право на відстрочку

Педагогічні працівники, які перебувають на військовому обліку, не підлягатимуть мобілізації — як і в попередні роки. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді. Питання щодо мобілізації освітян порушили народні депутати, звернувши увагу на те, що в різних територіальних центрах комплектування (ТЦК) бронювання педагогів здійснюється на різні […]

22 лютого: які свята відзначають в Україні та світі

Сьогодні у світі відзначають низку важливих подій, що мають як міжнародне, так і духовне значення. Окрім цього, вже розпочався відлік останніх 312 днів до Нового року. Що сьогодні за церковне свято 22 лютого в церковному календарі – віднайдення мощів святих мучеників, що в Євгенії. У часи гонінь на християн тіла мучеників кидали на розграбування звірям […]

The post 22 лютого: які свята відзначають в Україні та світі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Геополітична стратегія: як Заморозка війни в Україні вигідна для Китаю та хто вирішуватиме її майбутнє

Дійсно, заморожування війни з Росією стає все більш ймовірним сценарієм, зазначає аналітик Валерій Пекар. Українське суспільство тепер стає перед важливим завданням — проаналізувати й оцінити цей сценарій, визначити його прийнятність та обговорити можливі поступки в такому випадку.

У своїх аналізах щодо можливих сценаріїв на 2024-2025 роки, я чітко підкреслював, що інерційний сценарій, тобто той, яким зараз розвивається ситуація, є найгіршим для України. Це сценарій війни на виснаження зі втратою західної підтримки і внаслідок цього, значною втратою здатності протистояти. Проте, найімовірнішим сценарієм я називав не саме цей. Це відносно нестандартна ситуація, оскільки зазвичай інерційний сценарій є найбільш ймовірним. Але за умови дії потужних сил, що прагнуть змінити хід подій та перейти на кращий сценарій, інерційний сценарій втрачає ймовірність. І саме таку ситуацію ми спостерігаємо зараз. Найбільш ймовірним сценарієм я називав другий — сценарій заморожування війни, який ще нещодавно виглядав малоймовірним. Адже як саме проти замороження війни були спрямовані як українське суспільство, так і сам Путін, який обрав сценарій війни на виснаження.

Пройшло лише три місяці, і вже зараз можна відчути в повітрі наявність другого сценарію. Хоча він і залишається неприйнятним як для українського суспільства, так і для російського керівництва, але водночас він дуже важливий для Америки та Європи. Замороження війни необхідне європейській індустрії для збільшення оборонної потужності. Це також необхідно для європейських лідерів, щоб підготувати свої суспільства до можливих змін. Такий сценарій вигідний Байдену для його іміджу миротворця, тоді як Трамп може використовувати його для критики Байдена та вирівнювання невдач, спричинених неефективною міжпартійною боротьбою. Водночас цей сценарій дуже важливий для всіх українських політиків, які сподіваються на перемогу на майбутніх виборах.

Але обидва головні противники цього сценарію також не впевнені в своїй позиції. Українське суспільство в цілому не готове прийняти категоричну необхідність мобілізації. Політики зволікають з прийняттям важливих рішень, і ми не бачимо значного тиску суспільства для прискорення цього процесу. Також слід зазначити, що люди, які перебувають на передовій, не є безмежно міцними чи стійкими, і навіть голос мільйонів їхніх родичів не почути в рамках загального марафону. Те саме можна сказати і про Путіна, який, незважаючи на продовжену агресивну риторику, видає суперечливі сигнали. Ми не маємо достатньої інформації про реаль

Під цією складною картинкою стоїть Китай. Навіть у своїй стратегії виграшу він має відведене місце для будь-яких варіантів розвитку чи завершення конфлікту, проте нам не відомо, чи не вважає Китай перемогу через перемир'я більш привабливою. Ймовірно, що так, оскільки країна зіткнулася з економічними проблемами, вирішення яких ускладнює військовий конфлікт.

Варто згадати, що сценарій замороження війни передбачає другу фазу агресії через певний період часу після відновлення Росією своїх здатностей та аналізу помилок першої фази. Це може призвести до ще більших руйнівних наслідків. Для того, щоб підготуватися до цього, Україна та Росія повинні активно готуватися до цієї фази — Україна з підтримкою Заходу, а Росія з підтримкою Китаю.

Проте успіх української підготовки залежатиме від результатів майбутніх виборів. Перемога модернізаторів та прискорена модернізація армії та державних інститутів може уникнути другої фази війни, тоді як перемога популістів може призвести до недостатньої підготовки та втрати державності, що відповідає стратегічним цілям Путіна.

Отже, ймовірно, найближчим часом сторони будуть підштовхувати до замороження конфлікту, перемир'я та подібних заходів. Українському суспільству негайно потрібен відкритий та щирий діалог з трьох ключових питань:

• Чи прийнятне заморожування в умовах, коли Україні бракує зброї, мобілізація сповільнюється, є можливість проведення виборів, але існує ризик порушення перемир'я Росією та приходу до влади в США тих, хто налаштований на роззброєння України та Європи. Іншими словами, на користь кого працює час — нашу чи ворогів.

• Якщо відповідь на перше питання позитивна, то які межі необхідно встановити для збереження національних інтересів? Очевидно, що наявність таких меж необхідна, але також необхідно зрозуміти, що в непростих умовах деякі компроміси необхідні.

• Якщо відповідь на перше питання негативна, як уникнути поразки та забезпечити перемогу? Важливо розпочати цей діалог з обговорення того, що насправді означає перемога і поразка, а також з'ясувати, чи є загальне розуміння цих термінів у суспільстві.

У висновках можна зазначити наступне:

• Українське суспільство стоїть перед важливими виборами щодо подальшого розвитку ситуації з Росією. Необхідно активно обговорювати можливі варіанти виходу з конфлікту та їхні наслідки.

• Роль Китаю в контексті конфлікту також варто враховувати, оскільки він може мати великий вплив на подальші події.

• Необхідно провести відкритий та щирий діалог українського суспільства з трьох ключових питань: прийнятність замороження конфлікту, встановлення червоних ліній та підготовка до можливих наступних етапів конфлікту.

• Важливо зрозуміти, що перемога або поразка в конфлікті можуть мати різні форми, і необхідно знати, що саме має на увазі суспільство, говорячи про ці поняття.

Загальний висновок полягає в тому, що діалог та обговорення різних варіантів виходу з конфлікту є необхідними для забезпечення мирного та стабільного майбутнього для України.

Донька Дмитра Ступки Богдана дебютувала в акторській кар’єрі

Богдана Ступка, 7-річна донька відомого українського актора Дмитра Ступки, розпочала свою акторську кар’єру. Дівчинка, яка нині мешкає у США, вже досягла перших успіхів на знімальному майданчику. Про це розповіла її мама, Поліна Логунова, у своєму Instagram. “Скільки було вкладено, скільки вкладається, скільки попереду! Коли мені говорили: “Це дурниці”, “це нереально”, “не витрачай на це час” […]

The post Донька Дмитра Ступки Богдана дебютувала в акторській кар’єрі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні звіти свідчать про серйозні проблеми у Збройних Силах України (ЗСУ) у забезпеченні оборони Часового Яру через відсутність зенітних ракет. Цю тривожну ситуацію висвітлив відомий німецький журнал BILD, опираючись на аналіз Юліана Рьопке. Він проаналізував відео, на якому російський штурмовик Су-25 атакує Часів Яр, пролітаючи над селом Іванівське на низькій висоті та наближаючись до українських позицій на менш ніж трьох кілометрах. Зазначається, що не зважаючи на спроби збити літак, він успішно відвернувся, випустивши теплові пастки, і повернувся у бік Бахмута.

Рьопке підкреслив, що кілька місяців тому неможливо було уявити таку ситуацію, де російський штурмовик вільно діє над українським контрольованим містом, не зазнаючи відповідної відповіді від ПЗРК. Він висловив занепокоєння тим, що Україна очевидно не має достатньої кількості зенітних ракет для ефективного захисту.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ “Хортиця” підполковник Назар Волошин в ефірі телемарафону підтвердив, що Часів Яр залишається під контролем, але ворожа активність на Бахмутському напрямку та саме на Часів Яр зростає. Він розповів, що російські штурмовики атакують з підтримкою бойових машин піхоти та дронів, а також артилерії. На додачу до цього, російська авіація наносить удари по цивільній інфраструктурі та українських позиціях, а артилерія Збройних Сил РФ активно обстрілює з підтримкою мінометів та артилерії, зафіксовано понад 120 обстрілів протягом доби.

“Для атак на Часовий Яр та інші населені пункти Росія використовує боєприпаси корейського та китайського виробництва, більш конкретно, північнокорейського”, — додав речник Операції сил об’єднаних угрупувань військ “Хортиця”.

• Наразі у Збройних Силах України виникли серйозні проблеми з обороною Часового Яру через відсутність достатньої кількості зенітних ракет.

• Ворожа активність на Бахмутському напрямку, зокрема на Часів Яр, зростає, що становить загрозу для цивільного населення та українських військових позицій.

• Російські штурмовики використовують різноманітні техніки та зброю, включаючи дрони, артилерію та авіацію, для атак на Часів Яр.

• Україна не має достатнього обсягу зенітних ракет для ефективного захисту своїх територій.

• Силові структури України заявляють про збереження контролю над Часовим Яром, але наголошують на необхідності посилення оборонних заходів.

• Для подальшого зміцнення оборони України важливо вирішити проблему забезпечення зенітними ракетами та підвищити готовність до відповіді на ворожі атаки.

Останні новини