Туристична галузь України попри війну та важкі виклики демонструє стійкість

Міністерство охорони здоров’я України прийняло рішення про затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, яке віддаває перевагу гідності та правам людини, ухиляючись від каральних методів радянської психіатрії. Цю інформацію оприлюднило Міністерство з посиланням на МОЗ. Однією з основних проблем, відзначених у МОЗ, є страх та стигма, що заважають людям звертатися за допомогою до медичних фахівців у справах психічного здоров’я, що зумовлено спогадами про каральні методи минулого, що ще більше поглиблюються в сучасній російській системі. Україна ж вибрала інший шлях, орієнтуючись на європейські стандарти та принципи захисту прав людини.

У 2017 році були внесені поправки до законодавства та прийнята Концепція розвитку охорони психічного здоров’я до 2030 року, що передбачає посилення диференційованості підходу до надання допомоги та підвищення чутливості до потреб різних груп населення. Наразі наказом МОЗ України від 07.12.2023 № 2085 було затверджено Порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, який акцентує на правах та гідності пацієнтів.

Новий порядок спрямований на поліпшення доступності послуг з охорони психічного здоров’я та запобігання будь-якій формі насильства над пацієнтами. Він передбачає заборону надання психіатричної допомоги особам до 18 років у відділеннях для дорослих, обов’язковий огляд і фіксацію тілесних ушкоджень, а також гарантує вільне спілкування пацієнтів з відвідувачами та доступ до засобів гігієни та питної води.

Висновки з цієї статті підкреслюють важливість та актуальність реформування системи психіатричної допомоги в Україні. Затвердження нового порядку надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах спрямоване на захист прав та гідності пацієнтів, врахування європейських стандартів та принципів захисту прав людини. Особлива увага приділяється запобіганню будь-якій формі насильства над пацієнтами та підвищенню доступності послуг з охорони психічного здоров’я. Ці кроки свідчать про прагнення України до вдосконалення системи охорони здоров’я та покращення якості життя громадян.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Авіабаза “Саваслейка” як ключова ціль

Авіабаза “Саваслейка” стала однією з головних цілей українських ударів, адже саме з цього аеродрому найчастіше здійснюються злети літаків МіГ-31К, які є носіями гіперзвукових ракет “Кинжал”. Внаслідок атаки виникла обґрунтована надія, що подальші вильоти цих літаків будуть значно ускладнені.

Як повідомляє видання Defence Express, на авіабазі “Саваслейка” оборона забезпечується здебільшого зенітними установками типу ЗУ-23-2 та кулеметами, а більш потужні засоби протиповітряної оборони не були зафіксовані. Це зробило авіабазу вразливою до ударів з повітря.

Пожежі на аеродромі і дефіцит палива для МіГ-31

Результати ударів виявилися значними. Супутниковий сервіс NASA зафіксував потужну пожежу в районі розвантаження та зберігання паливно-мастильних матеріалів на базі. Це може мати серйозні наслідки для авіаційної активності Росії, оскільки МіГ-31К використовує специфічне паливо — керосин Т-6. Це важке термостабільне паливо, яке дозволяє виконувати надзвукові польоти на великій висоті. Втрата або пошкодження запасів цього палива значно ускладнить польоти МіГ-31К і може обмежити їхню здатність запускати ракети “Кинжал”.

Перспективи для українських військових

Знищення або пошкодження паливних резервуарів і інфраструктури на авіабазі “Саваслейка” ставить під сумнів подальше базування там літаків МіГ-31К. Хоча Росія може перемістити ці літаки на інші аеродроми, це безперечно створить додаткові труднощі для ворога.

За даними сервісу NASA, атака призвела до значних пожеж, але не зафіксувала вибухів або безпосередніх уражень літаків. Це може бути пов’язано з використанням українськими дронами бойових частин із повітряним підривом, які ідеально підходять для знищення літаків, що знаходяться на відкритих майданчиках. Згідно з відкритими даними, МіГ-31К у Росії зберігаються просто неба, і їхній захист був мінімальним.