У 2025 році пенсії держслужбовців сягнуть 17 тисяч

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

За останній час на атомних електростанціях було введено в експлуатацію додатковий енергоблок, що відкриває нові перспективи для енергетичного забезпечення регіонів. Завдяки цьому кроку, областям стає легше дотримуватись енергетичних норм та лімітів, що є важливою передумовою для стабільності електросистеми. Проте, слід врахувати, що отримані позитивні зрушення можуть бути тимчасовими через очікувані навантаження від спеки, особливо в липні, коли пікова споживана потужність може досягати високих показників. Про це наголосив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький, підкреслюючи важливість розвитку та впровадження енергоефективних технологій, які дозволять забезпечити стійке та надійне функціонування електроенергетичної системи незалежно від зовнішніх факторів.

“Ми очікуємо, що найближчим часом, у ніч із 7 на 8 червня, вийде в роботу додатковий блок на АЕС. Це на два тижні покращить нашу енергосистему. Графіки відключень не зникнуть, але стануть м’якшими по всій Україні”, — зазначив Кудрицький.

З введенням додаткового енергоблока областям буде легше дотримуватись лімітів. Однак покращення буде тимчасовим, оскільки спека в липні збільшить навантаження на енергосистему.

Крім того, з 8 червня “Укренерго” планує змінити методику розподілу лімітів. Замість доведення ліміту в мегаватах до кожної області, регіони отримуватимуть кількість черг, які кожна область повинна буде відключити. За словами Кудрицького, це має призвести до більш рівномірного розподілу “тягаря відключень” між областями.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“У суботу, 19 жовтня, близько 2:30 ранку система радіолокаційного спостереження румунської армії виявила невелику повітряну ціль у районі Чорного моря, приблизно в 45 км на схід від міста Сфанту-Георге, повіт Тулча”, – ідеться у повідомленні.

Вказано, що “виявлена ​​ціль рухалася за маршрутом до державного кордону Румунії”.

“Для моніторингу ситуації були послідовно підняті в повітря два літаки F-18 ВПС Іспанії з 57-ї авіабази Михаїла Когелнічану та два літаки F-16 ВПС Румунії з 86-ї авіабази Борча”, – повідомили у МО Румунії.

“Радіолокаційний сигнал вказав на перетин сухопутного кордону Румунії близько 4:00 ранку в районі Гура-Портіцей, на той час Національний військовий командний центр (ядро) повідомив Генеральну інспекцію з надзвичайних ситуацій про вжиття заходів щодо оповіщення населення у північній частині на схід від повіту Констанца”, – сказано у повідомленні.

“Радари повітряного спостереження безперервно стежили за маршрутом цілі, який розвивався в напрямку міста Коджалак повіту Констанца, максимальна глибина проникнення на територію країни становила 19 км. Винищувачі не встановили з ним візуального контакту в жодній точці шляху”, – вказали у МО Румунії.

Система спостереження, як повідомляється, втратила сигнал радара на південь від міста Коджалак близько 4:30 ранку.

За даними Міноборони Румунії, близько 5:10 надійшло повідомлення про припинення повітряної тривоги і винищувачі повернувся в пункти дислокації.

“З наявних наразі даних ймовірність існування зони впливу на національній території не вказана. Сили Міністерства національної оборони з сьогоднішнього ранку будуть проводити розвідку на території. Міністерство національної оборони в режимі реального часу інформувала про цю ситуацію союзницькі структури, перебуваючи з ними на постійному зв’язку”, – повідомили у Міноборони Румунії.