Збройний конфлікт у передмісті Києва: стрілянина забрала життя чоловіка і жінки

9 січня 2026 року російські війська здійснили один з найбільших за останній час комбінованих повітряних ударів по території України. За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, напад включав запуск балістичної ракети середньої дальності з полігону Капустин Яр, що розташований в Астраханській області Росії. Цей удар став частиною масштабної операції, в ході якої, згідно з повідомленням ПС ЗСУ, було виявлено та супроводжено 278 повітряних цілей, серед яких — 36 ракет різних типів, а також 242 безпілотники та інші засоби повітряного нападу.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують активно знижувати ефективність ворожих атак, зокрема перехоплюючи частину ракет і безпілотників до того, як вони досягли своїх цілей. Однак, масштаби атаки, а також використання різних типів боєприпасів свідчать про високий рівень організації та синхронізації дій агресора, який продовжує ескалацію війни. Паралельно із цим російські війська також застосовують ракетні удари для психологічного тиску на цивільне населення України, що залишає безпорадними навіть найбільш захищені райони.

Силам протиповітряної оборони вдалося знищити 244 повітряні цілі. Основним напрямком удару стала Київська область. Під атакою перебували об’єкти критичної інфраструктури. Водночас зафіксовано влучання на 19 локаціях, що свідчить про значну інтенсивність обстрілу.

У Повітряних силах підтвердили застосування однієї балістичної ракети середньої дальності. Запуск було здійснено о 23:47. Повітряна ціль рухалася по балістичній траєкторії зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину.

Відомо, що на полігоні Капустин Яр базується ракетний комплекс «Орєшнік». Водночас у Повітряному командуванні «Захід» зазначили, що точний тип ракети буде встановлено після детального вивчення всіх її елементів.

Українські військові наголошують: попри надскладні умови та масованість атаки, система ППО продемонструвала високу ефективність, запобігши значно більшим руйнуванням і жертвам серед цивільного населення.

Сьогодні, 16 листопада, на Землі прогнозується магнітна буря слабкої інтенсивності, рівня G1, що є найнижчим у шкалі геомагнітних штормів. За даними Британської геологічної служби, цей геомагнітний подія є наслідком нещодавніх корональних викидів маси, що спричинили підвищення активності сонячного вітру. Хоча швидкість сонячного вітру поступово знижується, умови в космічному середовищі залишаються збуреними, і можливість подальшого посилення бурі не можна виключати.

Прогнозують, що ця магнітна буря, хоча й буде слабкою, може мати незначний вплив на роботу технічних систем, зокрема, систем зв’язку та навігації. Однак, для більшості людей такі події зазвичай не викликають серйозних порушень у повсякденному житті. Вони можуть позначитися на роботі супутникових сигналів, а також на точності навігаційних приладів, проте значний вплив на глобальні мережі, як правило, не спостерігається.

На Сонці останніми днями фіксувалася одна з найсильніших активностей цього року. За даними space.com, спалах класу X5.1, що стався 12 листопада, став найпотужнішим у 2025 році й викликав помітні радіоперешкоди в Африці та Європі. Потоки випромінювання від цього спалаху досягли Землі практично миттєво.

Найбільший викид сонячної плазми було зафіксовано 11 листопада — це наймасштабніша подія після сильного жовтневого спалаху 2024 року. Наслідки впливали на високу частоту зв’язку на денному боці планети: місцями спостерігалося затухання радіосигналів та короткочасні втрати зв’язку.

Перед цим, 9 і 10 листопада, у тій самій активній сонячній області сталася серія менших, але інтенсивних спалахів, що супроводжувалися корональними викидами маси. Вони також долетіли до Землі та спричинили появу масштабних полярних сяйв на вищих широтах.

Фахівці наголошують: хоча нинішня буря буде слабкою, період посиленої сонячної активності триває. Протягом наступних тижнів можливі нові спалахи та викиди плазми, які можуть впливати на космічну погоду й викликати коливання магнітосфери Землі.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області викрили та повідомили про підозру депутату Добрянської сільської громади та двом його спільникам у організації незаконного експорту деревини до країн Європейського Союзу протягом останнього року. За інформацією БЕБ, фігуранти систематично вивозили лісоматеріали, використовуючи фальсифіковані документи та створюючи видимість законного експорту.

Слідство встановило, що організатори виготовляли підроблені довідки про походження деревини, на основі яких оформляли офіційні сертифікати. Для проходження митного контролю подавали документи з неправдивими даними щодо обсягів, сортності та походження деревини. У деяких випадках використовували підставних осіб та фірми для прикриття незаконних операцій, що дозволяло приховувати реальних власників і кінцевих бенефіціарів товару.

Схема діяла щонайменше рік, за цей час за кордон незаконно вивезли майже 115 кубічних метрів деревини. Чергову партію контрабандного товару затримали на пункті пропуску «Старокозаче» в Одеській області — саме там детективи БЕБ викрили зловмисників під час оформлення відправлення.

Усім трьом учасникам схеми повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 201-1 Кримінального кодексу України — переміщення лісоматеріалів через кордон поза митним контролем або з приховуванням від контролю. Санкція статті передбачає серйозну кримінальну відповідальність, оскільки йдеться про незаконний експорт товарів, вивіз яких заборонено.