У Базелі проходить референдум щодо фінансування “Євробачення-2025”

Україна настійно просувається у пошуках необхідного енергетичного обладнання як у сусідніх країнах, так і в інших куточках світу. Згідно з повідомленням міністра енергетики України, Германа Галущенка, ця необхідність виникла в результаті руйнівного впливу російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Відновлення повної функціональності системи енергозабезпечення є завданням надзвичайної ваги, проте через руйнування багатьох об’єктів оцінка завданих збитків ще ускладнена. Незважаючи на це, оцінка зазначених збитків уже мільярдна, що свідчить про серйозність ситуації. Наголошується, що у результаті атак постраждало 6 гігаватт виробництва електроенергії, що втричі перевищує заплановані обсяги імпорту України цієї зими. У цьому контексті важливою стає активна робота українського уряду у пошуках енергетичного обладнання для заміни пошкоджених. Проте, виникає загроза безрезультативності цих заходів у разі відсутності належного захисту від повітряних атак та відповідних протиракетних систем. Міністр енергетики відмічає, що можливе зростання тарифів на електроенергію через подальші атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, що змушує уряд розглядати різні варіанти реагування на цю ситуацію. Необхідно також відзначити, що 4 квітня диспетчерський центр "Укренерго" здійснив тимчасові відключення електропостачання у деяких регіонах з 18:20 до 22:00 як частковий захист від потенційних загроз. Вирішення цієї проблеми передбачає розгортання генеруючих потужностей за допомогою будівництва малих електростанцій, що може виявитися важливим кроком у забезпеченні надійності енергетичної системи країни.

Україна переживає складний період через руйнівний вплив російських ударів на енергетичну інфраструктуру. Міністерство енергетики активно працює над відновленням пошкоджених об'єктів та пошуку необхідного енергетичного обладнання. Однак важливою є не лише відновлення, але й забезпечення належного захисту від подібних загроз у майбутньому. Збитки вже значні, і загрози подальших атак вимагають комплексних заходів з підвищення безпеки енергетичної системи. Важливою стратегічною мірою може стати будівництво малих електростанцій для забезпечення незалежності від централізованих джерел енергії. Разом з тим, уряд має розглядати різні варіанти реагування на потенційні загрози, включаючи можливе зростання тарифів на електроенергію. Необхідною є також співпраця з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності енергетичного сектору в умовах загострення конфлікту.

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.

Печерський районний суд Києва прийняв рішення щодо адміністративного правопорушення, зв'язаного з корупцією, що сталося за участю діючого народного депутата України. За повідомленням прес-служби Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, ім'я депутата не розголошується, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Олександра Дубінського.

За результатами слідства, у наступстві листопада 2023 року депутат отримав офіційне попередження щодо адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, на підставі досліджених матеріалів Держбюро розслідувань. Виявилося, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надсилав запити до Міністерства охорони здоров'я та Держбюро розслідувань, де висувалися питання, що стосувалися його особистих інтересів.

До того ж, виявлено, що депутат спробував впливати на слідство, вимагаючи проведення перевірок керівництва правоохоронних органів, які займаються кримінальними справами, в яких фігурує він. Ці дії відповідно порушили вимоги Закону України "Про запобігання корупції", що передбачає адміністративну відповідальність за уникнення конфлікту інтересів.

Національне агентство з питань запобігання корупції також повідомило про передачу судом цієї справи, додавши, що депутату було наказано сплатити штраф. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів після її прийняття і набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням суду відомості про діючого народного депутата будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Треба зазначити, що у січні цього року провадження щодо цього депутата за підозрою у службовому підробленні для виїзду за кордон передали до суду. Генеральний прокурор України також оголосив підозру Олександру Дубінському у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів у роботі службової особи.

В червні 2023 року відомий народний депутат Олександр Дубінський вирушив за кордон, заявляючи, що супроводжує свого тяжкохворого батька. Проте Служба безпеки України встановила, що батько депутата подорожував за кордоном самостійно, без участі парламентаря, і навіть особисто підписував офіційні документи. Це викликало серйозні підозри у підробленні документів.

Десятого листопада 2023 року Державне бюро розслідувань оголосило про завершення досудового розслідування щодо Олександра Дубінського. За даними слідства, він вніс у систему «Шлях» дані свого брата співмешканки, який намагався виїхати до Молдови. Ці дії мали за мету перевезення особистого автомобіля народного депутата до Відня.

Тринадцятого листопада Олександру Дубінському було оголошено підозру у державній зраді та створенні, керівництві й участі у злочинній організації. З'ясувалося, що він був членом злочинної організації, яка працювала на російську розвідку з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та дискредитації держави.

Наразі Олександр Дубінський перебуває в Київському слідчому ізоляторі, де має індивідуальне спальне місце, але не має жодних привілеїв. Крім того, суд відхилив клопотання прокурорів заборонити йому використовувати соціальні мережі, зокрема проводити відеотрансляції.

Олександр Дубінський був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у 2019 році. Перед цим він працював на телеканалі «1+1» та був відомий своїми розслідуваннями. У 2021 році його виключили з політичної партії через порушення статуту та непокору керівництву.

У результаті дослідження злочинних дій народного депутата Олександра Дубінського, який був обраний від партії «Слуга народу», було встановлено, що він вчинив ряд серйозних правопорушень. Дубінський був підозрюваний у підробленні документів, спрямованих на перевезення особистого автомобіля за кордон. Крім того, йому було оголошено підозру у державній зраді та участі у злочинній організації, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації в Україні та дискредитацію держави.

Олександр Дубінський знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де йому не надаються привілеї. Суд відхилив клопотання заборонити йому використовувати соціальні мережі.

Ці події є серйозними і вказують на необхідність змін у системі політичного контролю та боротьби з корупцією в Україні. Вони підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності для всіх обраних представників влади, які порушують закон та відчужують довіру суспільства.

Двадцять восьмий день січня вирізняється особливим символізмом, адже поєднує в собі релігійні події, суспільно важливі ініціативи та давні народні уявлення. У цей день церковна традиція звертає увагу на приклади духовного служіння, світська спільнота говорить про захист особистого простору, а народна культура нагадує про відповідальність людини перед родиною, домом і всім живим довкола.

За сучасним церковним календарем 28 січня віряни вшановують пам’ять преподобного Єфрема Сирина та українського святого Єфрема Печерського. Єфрем Сирин відомий у християнському світі як символ щирого покаяння і глибокого духовного самопізнання. Згідно з переданнями, він відмовився від світських спокус, обрав шлях аскези та молитви, а його богословські твори й духовні настанови й досі мають великий вплив на церковну традицію. Єфрем Печерський, у свою чергу, є прикладом подвижництва на українських землях, пов’язаного з історією Києво-Печерської лаври та формуванням місцевої духовної спадщини.

У світі 28 січня відзначають Міжнародний день захисту даних. Ця дата покликана нагадати про важливість приватності, безпеки персональної інформації та відповідального користування цифровими сервісами. У різних країнах з цієї нагоди проводять освітні заходи, тренінги й дискусії, присвячені захисту особистих даних в інтернеті. Окрім цього, календар відзначає День конструктора Lego, День відкриття Антарктиди, День винаходу дизельного двигуна та День ділового спілкування.

Для України 28 січня не є офіційним святом, однак ця дата пов’язана з важливими історичними подіями. У 1920 році було засновано Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. У 1992 році синьо-жовтий прапор офіційно затвердили як державний символ незалежної України. А в 2010 році воїнів Української повстанської армії на державному рівні визнали борцями за свободу України.

У народній традиції цей день вважався родинним. Наші предки радили провести його в колі близьких, ділитися новинами та не тримати образ. Особливу увагу приділяли домовикові — домашньому охоронцю. Йому залишали кашу біля печі, вірячи, що задобрений домовик допомагатиме в господарстві, а розгніваний може шкодити.

Народні прикмети 28 січня також стосувалися погоди. Швидкий рух хмар вважали ознакою змін, яскраві зорі вночі — передвісником морозу, а північний вітер — знаком, що відлиги найближчим часом не буде.

З церковними спогадами пов’язані й заборони дня. Вважається, що 28 січня не можна впиратися у власній правоті та відмовлятися визнавати помилки. Особливо суворо забороняється ображати тварин, завдавати їм шкоди або виганяти з дому. За народними віруваннями, навіть безпідставне знищення комах могло накликати на людину біду.

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.