У Білій Церкві підлітки побили дитину і зняли це на відео

Компанія ТРК "Люкс", що належить Катерині Кіт-Садовій, дружині мера Львова Андрія Садового, потрапила під увагу Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, отримавши два штрафи в розмірі по 2,4 мільйона гривень. Причиною такого покарання стала незаконна реклама азартного бізнесу на відеоекрані, розташованому на будинку за адресою вулиця Хрещатик, 7/11 у Києві. Згідно з законодавством України, зовнішня реклама азартних ігор та реклама торгових марок у цій сфері заборонена.

Компанія "Телерадіокомпанія Люкс" входить до складу медіахолдингу, який також належить Катерині Кіт-Садовій, і включає в себе такі медійні платформи, як національний новинний Телеканал "24", "Радіо Максимум", "Радіо Люкс", а також інтернет-видання Zaxidnet та Футбол24.

Ухваленим рішенням Комісії, компанія зобов'язана сплатити штрафи протягом трьох місяців та припинити трансляцію реклами азартних ігор на відеоекрані, що розміщений на будівлі. Це рішення стало нагадуванням про важливість дотримання законодавства у сфері азартних ігор та реклами, незалежно від власницької структури чи впливу.

У вищезгаданій статті висвітлено порушення у сфері реклами азартних ігор, що призвело до оштрафування компанії ТРК "Люкс", яка належить дружині мера Львова. Компанія отримала два штрафи у розмірі по 2,4 мільйона гривень за незаконну рекламу азартного бізнесу на відеоекрані у Києві. Згідно із законодавством України, зовнішня реклама азартних ігор та реклама торгових марок у цій сфері заборонена.

Крім того, Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей вимагає від компанії сплатити штрафи протягом трьох місяців та припинити трансляцію реклами азартних ігор на відеоекрані. Це рішення є важливим кроком у забезпеченні дотримання законодавства в галузі азартних ігор та реклами, незалежно від власницької структури чи впливу.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.