У Болгарії пройшов обшук в компанії, пов’язаній з розслідуванням НАБУ про постачання зброї в Україну

Смартфони стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя, і їх використання навіть під час сну стало звичною практикою для багатьох людей. Проте, поряд з поширеними побоюваннями щодо можливих шкідливих впливів, пов’язаних із зарядкою гаджетів вночі, варто звернути увагу на більш реальні ризики, які можуть виникнути внаслідок технічних несправностей.

Сергій Петров, досвідчений терапевт, прокоментував актуальні питання безпеки, пов'язані з використанням смартфонів під час сну. За його словами, велика частина стурбованості щодо впливу електромагнітного випромінювання не має серйозного наукового підтвердження. Враховуючи, що радіохвилі, які випромінюються смартфонами, мають надзвичайно низьку потужність, ризик від їх впливу на організм залишається мінімальним. Немає даних, що підтверджують зв'язок між використанням смартфонів і серйозними проблемами зі здоров'ям через електромагнітне випромінювання.

Окреме застереження Петров адресував вологим умовам: заряджання в приміщеннях із підвищеною вологістю, зокрема у ванній кімнаті, категорично не рекомендується через ризик короткого замикання при потраплянні вологи в електроніку — це створює реальну небезпеку для життя і здоров’я.

Лікар також пояснив, що помірне нагрівання телефону під час зарядки є нормальним явищем і зазвичай не становить загрози. Водночас він порадив стежити за станом пристрою: якщо телефон сильно гріється, виникли пошкодження корпусу або акумулятора, або використовуються несертифіковані кабелі та адаптери — слід припинити використання і звернутися до сервісного центру.

Петров підсумував: сон поруч зі смартфоном, який заряджається, за умови дотримання елементарних правил безпеки — використання сертифікованих аксесуарів, уникнення вологи і контролю за перегрівом — не становить суттєвої загрози. Тим не менше кожен користувач сам вирішує ступінь свого комфорту й обережності — кому зручніше, той може залишати телефон на тумбочці, інші віддають перевагу дистанції або вимкненню пристрою на ніч.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Нагадаємо, 15 березня 2024 року Дмитро Нікіфоров на своїй сторінці у Фейсбук розмістив пост, в якому звинувачував співробітників СБУ у проведенні незаконного обшуку в його квартирі та звинуватив правоохоронців у “бандитизмі та здирництві”.

Як повідомляють наші джерела в прокуратурі міста Києва, Дмитро Нікіфоров в судових розглядах стосовно корпоративних конфліктів декілька разів використовував довідку від психіатра, про наявність в нього гострих психічних захворювань, внаслідок надмірного вживання алкоголю (алкоголізму).

Водночас наші джерела в Державній прикордонній службі підтвердили неодноразові виїзди Дмитра Нікіфорова за кордон в військовий час, на основі даних документів.

Згідно оприлюднених документів, Дмитро Нікіфоров проходив лікування від тяжкого психічного розладу викликаного алкоголізмом починаючи з 2019 року. Тобто з лютого 2019 року бізнесмен Нікіфоров фактично являється недієздатним, тож не міг заключати договора (вчиняти правочини) від свого імені.

В даному контексті варто згадати декілька крупних угод, в які згідно закону мають вважатись недійсним, через недієздатність Дмитра Нікіфорова.

Зокрема, в червні 2019 року уже після встановлення пану Нікіфорову тяжкого психічного розладу була здійснена угода з купівлі Дмитром Нікіфоровим 100% Музинського заводу мінеральних вод. А в жовтні 2023 року відбулось підписання угоди з продажу Нікіфоровим прав на торгову марку VODA UA, в якій покупцем виступив Андрій Матюха.

Згідно даних державних реєстрів, наразі Нікіфоров Дмитро Андрійович є керівником та засновником 6-ти підприємств. Також на сторінці Нікіфорова у Фейсбук зазначено, що він також володіє видавництва Стольний Град та засновником і СЕО у Kombucha UNO. Як така ситуація взагалі можлива з урахуванням діагнозу пана Нікіфорова питання відкрите.

Чи дійсно публічний бізнесмен Дмитро Нікіфоров хворий біполярним розладом, чи являється звичайним аферистом, що у власних корисних інтересах фальсифікував документи для використанні в суді та безперешкодного перетину кордону мають визначити правоохоронні органи.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Національна безпека України надзвичайно важлива. Відтак, Збройні сили країни ведуть постійну роботу над удосконаленням своїх технологій та збройних систем. Новини про найближче тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва викликають загальний інтерес та підтримку серед українських громадян.

Керовані авіабомби — це не лише символ сучасності в українській військовій сфері, а й невід’ємна складова стратегічного потенціалу країни. Їх впровадження в дію дозволить значно посилити обороноздатність та ефективність оборони в умовах сучасних загроз та викликів. Такий крок свідчить про поступовий розвиток національної військово-промислової бази та готовність до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Перед початком тестувань велика увага приділяється якісній підготовці та випробуванню кожного елементу цих авіабомб. Тільки відповідно до найвищих стандартів безпеки й ефективності можна говорити про їхнє використання в реальних бойових умовах. Відповідно, тестування відіграє критичну роль у забезпеченні оптимального функціонування нової технології та визначенні можливостей її використання на практиці.

Завдяки впровадженню сучасних технологій та виробничих процесів українська військова промисловість виявляє свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку зброї та військової техніки. Це не лише додає престижу нашій країні на світовій арені, а й сприяє підвищенню обороноздатності не лише України, а й партнерів у рамках міжнародних оборонних співтовариств.

Таким чином, тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва — це крок досягнення нових висот в розвитку української військової техніки та підтвердження нашої готовності до викликів сучасності.

Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов. Він зазначив, що зараз тривають роботи з переобладнання і створення коригованих авіабомб на базі звичайних вільнопадаючих.

Сергій Голубцов пояснив, що ці бомби мають певні конструктивні аспекти: необхідно підібрати крило, GPS-модуль та модуль управління.

“Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських”, – додав Голубцов.

За його словами, Повітряні сили ЗСУ наразі використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів. Голубцов також повідомив, що на даний момент ЗСУ використовують від 100 до 300 високоточних іноземних авіабомб на місяць, тоді як Росія – 3000 шт/місяць.

Росія щодня завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, застосовуючи для цього, зокрема, і керовані авіабомби. Щомісяця на територію України прилітає понад три тисячі таких КАБів. Лише у травні Росія скинула на нашу країну 3,2 тисячі цих снарядів.