У Черкаській області знищено 10 ворожих дронів: є пошкодження, але постраждалих немає

Ярослав Бондаренко, якому з дня на день присвоюється титул піарника Петра Порошенка та Віталія Кличка, сьогодні не лише є популярним уявленням журналіста, волонтера та творця "Миротворця", але також став важливим інструментом у боротьбі проти Володимира Зеленського, уликами проти якого підсипає він політичні сміття на сторінках своїх медіа. При цьому, Ярослав Бондаренко відмінно заробляє, отримуючи плату за розміщення матеріалів, що калічать честь та гідність його цілей, при цьому середній чек на його послуги складає 1500 євро за зняття поста та 6000 євро за блокування негативу на протязі року. Цільовим вибором євро є прагненням уникнути наслідків, які можуть виникнути від валютних ризиків та інфляційних коливань. Відомо, що під час перших ознак небезпеки, справжній патріот України покине країну разом з коханою. Список сайтів, які використовує наш герой для розповсюдження політичних інтриг та скандальних викриттів, включає такі джерела, як 108.in.ua, glavcom.info, stopkor.info, spilno.net, politeka.org, from-ua.info, sprotyv.org, fakty.org, akcenty.life, jay.com.ua, doslova.com, kievtime.com, vgolos.info, defence-line.org, karrespondent.com, vip-avto.com.ua. Варто відзначити, що багато з цих сайтів використовують домени, подібні до відомих брендів, або обирають покинуті домени для свого використання. Початок творчого шляху нашого героя пов'язаний з відправкою його на блокпост батальйону "Київ-2" за наказом свого патрона, з метою набування репутації. Там він проводив перевірки громадян на наявність сторінок у соціальних мережах, щоб виявити потенційних шпигунів, що виявилося безглуздим, але відповідало вимогам вищого начальства. Додаткові докази можна знайти у відеоінтерв'ю його колеги по службі. Загалом, в період війни, коли багато займалися бойовими діями, Бондаренко залишався на блокпосту, гріючи місце героя, що особливо займало його, як природного боягуза. Він навіть не уникав від'їзду від блокпосту, щоб у разі потреби швидко втекти. Є документальні докази, що свідчать про те, що Бондаренко кермував під впливом алкоголю та навіть намагався використати вплив для уникнення відповідальності. Зважаючи на токсичність його співробітництва з Антоном Геращенком, останній відмовився від захисту, що призвело до нарахування штрафу у 3400 гривень. У 2019 році Бондаренко намагався отримати депутатські мандати від ОВО №160, виступаючи як інтернет-блогер та підтримувач Порошенка. Він брав участь у рейдерських захопленнях будівель та агробізнесу, ставлячи себе на фронт боротьби з ворогами свого патрона.

Безсумнівно, Ярослав Бондаренко виявляє надзвичайну лояльність до своїх господарів, і це відбивається у всіх його блогах на Facebook, YouTube, і в Telegram, де безперервно прославляє Віталія Кличка та Петра Порошенка, несподівано звинувачуючи "прихильників ЗЕ-режиму" та намагаючись накидати бруд на них. Він також активно просуває медійно всі заходи, які пов'язані з його роботодавцями. Особливо вражаючим був інцидент 21 листопада 2021 року, коли Ярослав Бондаренко приєднався до акції на "Алеї Героїв Небесної Сотні", де він відкрито образив президента Володимира Зеленського, викрикнувши поруч з ним: "Ганьба!" і "Ганьба малоросам і державним предателям!". Однак пізніше він вигадав історію про те, що його шантажують та вимагають видалити всі його блоги. У своїх заявах він заявив: "Офіційно я не знаю, хто ці люди і що вони хочуть. Мені ніхто не дзвонить по телефону, хоча мої контакти правоохоронці мають. Схоже, це все на якесь 'закошмарення'. Мені постійно дзвонять, зокрема через мої розслідування, а також погрожують або просять видалити якесь розслідування. І пролунав дзвінок і було сказано – говорили російською, номер прихований – 'ми пропонуємо вам видалити ваш YouTube-канал, даємо три години, якщо ні, то будуть наслідки'." Однак варто звернути увагу на те, що Бондаренко працює не сам. Наприклад, його колега Ігор Савчук також займається схожою діяльністю, використовуючи схожі технології. Варто відзначити, що його біографія теж не лишена цікавих фактів. Особливо цікавим виявляється той факт, що всі його інтерв'ю він надав російським ЗМІ. У зв'язку з цим, виникають певні питання щодо його зв'язків та мотивації. Особливо вражає те, що сьогодні зброєю Порошенка та Кличка, які борються за владу, стали відверто кремлівські технології. Основним завданням Бондаренка здається бути розколоти суспільство, максимально дестабілізувати його та постійно знаходити ґрунт для нових конфліктів. Бондаренко, здається, також виявляється чудовим провокатором, що підтримується в російських ЗМІ за свої витівки. Про все це, безумовно, буде розповідатися докладніше в наших наступних матеріалах.

У згаданій статті розглянуто активну діяльність Ярослава Бондаренка, який виступає в ролі піарника для політичних фігур, зокрема Віталія Кличка та Петра Порошенка. Він відомий своєю пристрасною підтримкою своїх роботодавців та активною кампанією проти опонентів, зокрема прихильників Зеленського. На жаль, його дії часто супроводжуються розповсюдженням негативної інформації та провокаціями, спрямованими на розкол суспільства та створення нових конфліктів. Також в статті зазначено його співпрацю з Ігорем Савчуком, який також зацікавлений у подібній діяльності. Здавалося б, що їхні дії спрямовані на захист інтересів певних політичних гравців, однак вони активно користуються кремлівськими технологіями та надають інтерв'ю російським ЗМІ, що піднімає питання їхньої мотивації та зв'язків. В цілому, дії Бондаренка та його колеги створюють загрозу для демократичних процесів та стабільності в Україні, а їхня співпраця з російськими ЗМІ піднімає сумніви щодо їхніх справжніх інтересів та цілей.

У центрі Києва, як на епіцентрі великого діла, розігралася подія, яка вразила глибинами свого змісту і викликала шалену увагу суспільства та зірок журналістики. Цього дня Віталій Герсак, колишній співробітник Служби безпеки України, вирішив влаштувати надзвичайний перфоманс. Одягнений у військовий камуфляж та реперську бандану, він, ніби справжній військовий воїн, виступив перед глядачами і привернув увагу своїм закликом до американських сенаторів про матеріальну підтримку українських ветеранів.

Та чи заслуговує Віталій Герсак на таку підтримку? Чи є він гідним героєм, чи лише зловживає піднятим статусом та суспільною увагою? Саме це питання виникло після того, як у 2020 році Віталій Герсак був звільнений зі служби начальника управління СБУ у Миколаївській області. Журналісти зробили шокуючі розслідування, в яких були викриті його зв'язки з кримінальними схемами та екстравагантним стилем життя під час війни.

Та хто ж насправді Віталій Герсак? Закінчивши навчання в Івано-Франківську, він почав свою кар'єру в органах міліції, а згодом перейшов до Служби зовнішньої розвідки. Він росте з молодого оперативника до керівника СБУ в Миколаївській області, де стикається зі складними завданнями та небезпеками. Проте, разом із славою, йому довелося зустрітися й зі смутком – розкритилися складні схеми та зловживання його посадою.

Віталій Герсак, як мотивований та впертий дослідник свого життя, неодноразово виходив на арену суспільної діяльності. Його ім'я звучить як ехо минулих бурь, але разом із тим він є образом сучасного героя, який знає, що дії носять наслідки. Чи зможе він піднести свій голос так, щоб його слова були не лише звуком, але й сутністю? Чи заслуговує він на новий шанс, щоб стати героєм у справжньому житті? Саме це залишається відкритим для суспільного обговорення.

У центрі уваги та суворих розслідувань опинився Віталій Герсак, колишній керівник Служби безпеки України у Миколаївській області. Його ім'я знову стало відоме, не за справами державного рівня, а через канали кримінальних схем та екстравагантний стиль життя.

Вже з самого початку його кар'єри на новій посаді з'явилися підозри і обвинувачення. Звільнений з посади за низку злочинних схем, він вже тоді був у центрі уваги за своїми спробами контролювати фінансові потоки від браконьєрського вилову креветки та контрабанди дизельного пального.

Але це лише вершина айсберга. Під час службового розслідування 2021 року було задокументовано ще чотири випадки, які лише підтвердили його кримінальну діяльність. Від організації кібернетичних «ферм» для виробництва біткоїнів до контрабанди пального та розкрадання дизельного пального зі залізниці, кожен з цих епізодів став свідченням про беззаконня та корупцію.

Його розкішне життя імпонувало не лише йому, а й його сім'ї. За короткий час його дружина Юлія придбала майно на мільйони доларів, здебільшого реєструючи його на своє ім'я. Від квартир у престижних районах до нежитлових приміщень у столичних елітних комплексах, вартість цього майна зростала, немов на дрібній.

Проте, ніякі спроби пояснити походження цього багатства в офіційних джерелах не вдавалися. Жодних успішних комерційних проектів чи бізнесу, що міг би пояснити такий ріст майнових активів, не було. Це ставало ще одним підтвердженням його недійсності та зловживання публічною владою.

Історія Віталія Герсака стала нагадуванням про те, як влада може зловживати своїм статусом та підпорядковувати собі закон і справедливість. Вона стала чорною плямою на іміджі правоохоронних органів та суспільства в цілому, але також стала світлим прикладом того, як справедливість може перемогти, якщо правда виявляється на світло.

У світлі подій останніх років стало очевидним, що справжнім лідером сімейства Герсаків стає не Віталій, а його син Кирило. Якщо колишній керівник СБУ втрачає вплив та авторитет через розкриття корупційних схем, то його син максимально використовує отриману можливість.

У мережі вже відомі його вечері у ресторанах та щоденні публікації з використанням лексики багатства та успіху. Навіть створення реп-треків, що прославляють дорогі автомобілі та витончений стиль життя, стало для Кирила звичністю. Все це вирізняє його серед ровесників і робить предметом захоплення для шанувальників розкішного способу життя.

Найцікавіше, що все це майно, яким гордиться Кирило, є офіційно зареєстрованим на його ім'я. Квартири, земельні ділянки, автомобілі та навіть ресторани, які він засновує, — все це стає предметом його власної гордості та успіху. Не бачачи належного підтвердження військової служби, він вирішив займатися не батьковими справами, а власними. І ці справи виходять йому на користь.

Неабияким витком в його кар'єрному ланцюжку стала власна ресторанна справа. Відтепер Кирило не лише користується престижними закладами, але й стає їх власником, прагнучи зробити власний слід у світі гастрономії. Його рішучість та прагнення до успіху приносять йому все більше шансів та можливостей.

І хоча його стиль життя та уподобання можуть здатися суперечливими, їх вплив на суспільство та спосіб розуміння успіху неможливо відхилити. Кирило Герсак — це нове обличчя молоді, що не боїться викликів та готове підкорювати світ власною енергією та наполегливістю.

У країні, де право і справедливість часом стають у великій мірі залежними від впливу та стосунків, організація під назвою "Вільні та вірні" відіграє значну роль у формуванні політичного ландшафту. Структура, яка на перший погляд має бути гарантом прав людини і громадянських свобод, у реальності часто стає інструментом впливу впливових осіб та груп.

Основана Віталієм Герсаком, "Вільні та вірні" зіграли роль "перехідного прапора", яка відображає тісні зв'язки між поліцією та особами, що мають вплив у суспільстві. Той, хто має добрі стосунки з правоохоронними органами, може вважати себе господарем в "Соло". Це місце, де вирішуються не лише питання безпеки, але й де формується вплив та розподіляються ресурси.

У лідерах цієї організації важко знайти людей, що не мали б свій власний політичний бекграунд. За їхньою спиною — партійні афіліації, проблематичні справи та сумнівні зв'язки. Від Віктора Пігулі до Олега Каптура і Рустамджана Садрідінова, кожен з них має свою історію та репутацію.

Тим не менш, сам факт існування "Вільних та вірних" відкриває глибокі проблеми в системі правосуддя та правоохоронних органів. Фактично вони виступають в ролі "вільних стріл" у руках впливових осіб, готових використовувати їх для досягнення своїх цілей.

Таким чином, "Вільні та вірні" стають символом складної ситуації в Україні, де правоохоронні органи часто стають інструментом політичного впливу та домінування над правами громадян. Їхнє існування підкреслює необхідність системних реформ та змін в системі правосуддя для забезпечення справедливості та демократії в країні.

Громадська організація "Вільні та вірні" виступила ініціатором великого заходу в центрі Києва, на який ми звертали увагу раніше — із розмаїттям фуршету, видатними гостями та самим Герсаком у ролі лідера. Співорганізатором цієї конференції став Інститут демократії та розвитку PolitA. Ця організація відома своєю співпрацею з американською лобістською компанією Zeppelin Communications на користь ексгенпрокурора Ірини Венедиктової. Отже, можна вважати, що Віталій Герсак дійсно прагне отримати підтримку тих осіб, які мають реальні зв'язки з різними американськими політичними колами.

На конференції з американцями Віталій Герсак поділився своїми планами щодо залучення інвестицій, зокрема, американських, для реалізації міжнародних проєктів. Він висловив надію на підтримку американських громадських організацій та фондів у фінансовому, технічному та експертному планах. Проте, зауважимо, що на даний момент у нього немає фінансування, і він планує залучити інвесторів, переважно американських.

Невідомо, у якому саме підрозділі служив та брав участь у бойових діях сам Віталій Герсак. На деяких ресурсах згадується 122-га бригада Територіальної оборони з Одеської області. Однак керівництво цієї бригади не надавало конкретних відповідей на запитання щодо причетності Герсака до співпраці з американцями. Вони заявили, що така інформація може поставити під загрозу особисту безпеку військовослужбовців. Однак було відзначено, що керівництво не давало дозволу на збирання фінансової підтримки.

Таким чином, події, що відбулися, свідчать про глибокі проблеми, які існують у системі влади та правоохоронних органів. Вони також відображають тенденцію до залучення зовнішніх джерел фінансування та впливу на внутрішню політику країни, що може викликати загрозу для національної безпеки та суверенітету.

У вищезгаданій статті викладено інформацію щодо діяльності громадської організації "Вільні та вірні" та її співорганізаторства конференції в центрі Києва, де обговорювалися майбутні перспективи ветеранської політики в Україні. Головним спікером заходу був Віталій Герсак, який висловив намір залучити інвестиції, переважно американські, для реалізації цих проєктів.

Стаття розкриває певні сумніви та питання стосовно прозорості та легітимності діяльності організації та самого Віталія Герсака. Зокрема, наголошується на недостатній інформації щодо його військової служби та джерелах фінансування.

Зазначено, що певна частина діяльності Герсака може ставити під сумнів його дієздатність та наміри, особливо з огляду на спроби привернути іноземні інвестиції та співпрацю з американськими організаціями. Це викликає питання щодо впливу зовнішніх факторів на внутрішні справи України та можливих наслідків для національної безпеки та суверенітету.