У Дії вперше можна сплачувати держпослуги через Укргазбанк

Запаси військового спорядження та боєприпасів для Збройних Сил України стрімко зменшуються, тоді як тиск на фронті посилюється. Підполковник ЗСУ, який командує окремим батальйоном спеціального призначення, Павло Куриленко, наголошує, що без нових поставок від західних союзників українські війська незабаром змушені будуть відступити до річки Дніпро. Він прогнозує, що до літа російські війська зроблять спробу атакувати у районі між Запорізькою та Донецькою областями, намагаючись просунутися в напрямку від Харкова до Полтави. Куриленко застерігає, що у такому випадку лінія фронту розшириться, а її глибина збільшиться, що призведе до втрат територій для України аж до Дніпра.

Підполковник наводить приклади надзвичайної нерівності в озброєнні: він отримує лише 20 снарядів на міномет на тиждень, тоді як один російський міномет може випустити до 50-60 снарядів на день по українських позиціях. Ця безперервна вогнева потужність російських військ вимушує українські війська не лише втрачати велику кількість особового складу та техніки, а й переводити все більше резервів на фронт. Втрати значно утруднюють будь-які наступні дії ЗСУ, крім місцевих контратак.

У висновку можна зазначити, що ситуація на фронті для Збройних Сил України стає дедалі складнішою через недостатність поставок зброї та боєприпасів. Відсутність необхідного спорядження та нерівність у вогневій потужності породжують серйозні труднощі для українських військових. Прогнозовані атаки російських військ у майбутньому підсилюють напруження на фронті, а нестача ресурсів ставить під загрозу обороноздатність країни. Однак необхідною умовою для успішного відстоювання є надходження військової допомоги від міжнародних партнерів та мобілізація всіх можливих ресурсів нації.

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.