У Дії вперше можна сплачувати держпослуги через Укргазбанк

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.