Субота, 18 Квітня, 2026

У Дніпрі ліквідували міжнародну шахрайську мережу

Важливі новини

Схеми хабарництва: Загуменний вимагає взятки за підприємства критичної інфраструктури у Києві

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

Вищий антикорупційний суд визнав необґрунтованими активи родини колишнього податківця на понад 5 млн грн

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про визнання необґрунтованими активів родини колишнього керівника Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на суму понад 5,3 млн грн. Йдеться про два елітні автомобілі, які були придбані за цінами, що суттєво відрізнялися від реальної ринкової вартості. Рішення стало результатом спільної роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань.

Моніторинг способу життя родини екскерівника, проведений НАЗК, виявив суттєві розбіжності між задекларованими доходами та вартістю придбаних активів. Зокрема, Toyota Land Cruiser 2008 року випуску була куплена за 300 тис. грн, тоді як її ринкова ціна на момент придбання перевищувала мільйон гривень. Audi RSQ8 2020 року придбали за 1,4 млн грн, хоча середня ринкова вартість цього автомобіля становила значно більше. Такі операції викликали підозру у необґрунтованості витрат та можливому порушенні антикорупційного законодавства.

Згодом родина продала Audi RSQ8 вже за ринковою ціною, а отримані кошти спрямувала на купівлю нового автомобіля — BMW X7 xDrive.

Суд, розглянувши позов прокурора САП, частково його задовольнив. У дохід держави стягнули Toyota Land Cruiser та частину вартості Audi — понад 2,8 млн грн. Рішення може бути оскаржене в апеляції протягом 30 днів після оприлюднення повного тексту.

Офіційно ім’я фігуранта не розкривається. Водночас джерела LIGA.net повідомляють, що йдеться про Руслана Хвана, який у різні роки очолював податкові підрозділи в Одеській та Львівській областях. До травня 2024 року він працював керівником ДПС в Одеській області, а до квітня 2025-го — заступником начальника Львівської податкової.

НАБУ викривло корупційні схеми братів Пересуньків в столичних закупівлях

У Києві триває операція «Чисте місто», під час якої детективи НАБУ викрили низку схем із бюджетними коштами, пов’язаних із посадовцями КМДА та депутатами Київради. Зокрема, увагу привернули тендери комунального підприємства «Центр комунікації Києва», де кожен п’ятий тендер виграють компанії братів Пересуньків. «Центр комунікації Києва» щорічно отримує майже 13 мільйонів гривень на висвітлення діяльності міської влади. […]

Суд допоміг меру Павлограда збільшити пенсію утричі

Міський голова Павлограда Анатолій Вершина домігся значного зростання своєї пенсії під час війни. Якщо у 2021 році він отримував 78,4 тис. грн, то у 2024-му вже 263,5 тис. грн – утричі більше. Одночасно його дружина Валентина Вершина придбала нерухомість у курортному Трускавці. Таке різке зростання виплат стало можливим завдяки судовим позовам мера проти Пенсійного фонду. […]

The post Суд допоміг меру Павлограда збільшити пенсію утричі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

У Дніпрі завершено масштабну спецоперацію з викриття шахрайської мережі кол-центрів, яка діяла на території Європи, зокрема обманювала громадян Латвії та Литви. Операція отримала кодову назву «VENI, VIDI, VICI» і була реалізована українськими правоохоронними органами спільно з представниками європейських силових структур за координації Євроюсту.

За інформацією слідства, до діяльності шахрайської схеми були залучені 11 мешканців Дніпра, які організували системну роботу кол-центрів. Вони телефонували потенційним жертвам та пропонували привабливі інвестиційні проєкти у криптовалюту, обіцяючи високі прибутки за короткий термін. На практиці такі пропозиції виявлялися аферами, що призводило до значних фінансових втрат громадян країн ЄС.

На цьому схема не завершувалася. Через деякий час потерпілим писали так звані «юристи», які пропонували допомогу в поверненні втрачених активів. Вони надсилали підроблені документи, записували переконливі відеозвернення та вимагали сплатити комісії або страхові внески. Таким чином жертвам вдруге пропонували заплатити — цього разу за обіцянку повернути вже втрачені гроші.

Отримані кошти зловмисники конвертували у криптовалюту та виводили через підконтрольних осіб. Наразі встановлено дев’ять потерпілих. Загальна сума завданих збитків перевищує 8 мільйонів гривень.

Під час понад 30 обшуків правоохоронці вилучили десятки мобільних телефонів і ноутбуків, серверне обладнання, криптогаманці, банківські картки, готівку, елітні автомобілі та понад 21 мільйон гривень у різних валютах.

Усіх 11 фігурантів затримано. Десятеро перебувають під вартою без права внесення застави. Один із підозрюваних через стан здоров’я перебуває під домашнім арештом. Слідчі дії тривають.

Останні новини