У ексзаступника генпрокурора Вербицького знайшли активи на 29 мільйонів гривень

У першій половині 2024 року в Україну було імпортовано понад 160 тисяч автомобілів, що становить зростання на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей тренд свідчить про стабільний розвиток автомобільного ринку країни та підвищений інтерес громадян до придбання автотранспорту. Важливо відзначити, що зростання обсягів імпорту автомобілів може свідчити про зростання споживчого попиту та економічного зростання в цілому. Також це може бути відображенням певних тенденцій у галузі автомобілебудування та вибору споживачів щодо якості та функціональності транспортних засобів. Разом з тим, цей позитивний динамічний розвиток може потребувати від уряду уважної уваги до регулювання та контролю якості імпортованих автомобілів з метою забезпечення безпеки та задоволення потреб споживачів.

За 5 місяців 2024 року 160 750 транспортних засобів імпортовано в Україну. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році. Таку статистику наводить Опендатабот.

Найпопулярнішою маркою серед усіх ввезених автомобілів цьогоріч став VOLKSWAGEN — 18 771 авто або ж 11,7% від загальної кількості. На другому місці опинився RENAULT з 13 187 транспортними засобами (8,2%), а третє місце посідає AUDI — 9 137 авто (5,7%).

Топ авто у 2024 році

Бензинові авто залишаються найпопулярнішими — це практично кожен другий ввезений автомобіль. Дизельними були 29% ввезених цьогоріч авто. На електрокари припадає 12,9%.

72% від усіх ввезених автомобілів цьогоріч були вживаними. Наразі середній вік ввезених авто складає 10 років.

Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,9%. До ТОП-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,5%).

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Зеленський підкреслив, що деякі розділи документу мають таємний характер і стосуються важливих питань, зокрема, дозволу на використання далекобійної зброї. “Ми, звичайно, будемо використовувати власну зброю та спроможності, але дуже важливо, щоб партнери також задумалися про те, як можуть нам допомогти і продовжити цю підтримку”, – сказав президент.

Він закликав міжнародних партнерів якнайшвидше надати Україні необхідну допомогу для реалізації цих чутливих питань, що є критично важливими для подальшого прогресу в боротьбі з агресією.

Нагадаємо, що 17 жовтня Володимир Зеленський прибув на саміт Європейського Союзу, де його зустрів президент Європейської ради Шарль Мішель. Ця зустріч є важливим етапом у зміцненні співпраці України з ЄС та отриманні підтримки для реалізації плану перемоги.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

«Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

– ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

– Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

– IP-адреса учасників.

– Дані геолокації.

– Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

– Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

– Адреса каси, де було здійснено платіж.

– Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

– Ідентифікатор платіжного пристрою.

– Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.