У Харкові ремонтують будинки на папері: компанія «Промтекс» виграла тендер заднім числом

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Принцеса Беатріса з Підвиноградова: Як депутат-підприємець Микола Греченюк перемагає у державних тендерах та радує доньку розкішними витівками

Беатриса Миколаївна Греченюк, незважаючи на те, що її батько — колишній сільський депутат від Партії регіонів на Закарпатті, живе як справжня принцеса. Така життєва позиція забезпечує їй замки, дорогі прикраси та можливість відвідувати найрозкішніші курорти світу.

Микола Греченюк, який є власником ФОПу з села Підвиноградів, став знаний завдяки тому, що виграє практично всі державні тендери на ремонти та розчистку доріг у Виноградівському районі Закарпатської області. Його перемоги на тендерах з ремонту доріг вражають своєю систематичністю та обсягами.

Навіть тендери на прибирання снігу, як, наприклад, той, який був виграний у січні 2024 року на суму 400 000 гривень, стають предметом його участі. Це стає можливим завдяки тому, що він єдиний учасник в тендерах, але не менш відомо, що ці послуги фактично не використовуються протягом всього року.

Помітно, що інтерес до Греченюка зберігається і у сусідніх країнах. Його перемога на тендері з капітального ремонту дороги в селищі міського типу Вилок, що знаходиться неподалік від кордону з Угорщиною, на суму 746 тисяч гривень — це яскравий приклад.

Село Підвиноградів, де проживає Микола Греченюк, славиться своїм розкішним ромським поселенням, яке порівнюють з київською Конча-Заспою чи підмосковною Рубльовкою. Таким чином, життя принцеси Беатріси з Підвиноградова — це справжнє суцільне казкове пригода, навіть у стінах українського села.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали в Підвиноградові не менше чотирьох земельних ділянок. Це було виконано в рамках їхнього законного права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному громадянину України Конституцією. Зокрема, ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (про що повідомляли ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Питання виділення цих земельних ділянок вирішувалися у судах до 2021 року, проте згадані особи врешті-решт змогли відстояти своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка, Беатриса, володіє трьома ділянками та власним маєтком. Окрім ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому доводиться успіх у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Ці суми, хоча й не такі великі, як у інших "тендерних воротилах", дозволяють Беатрисі (чи Беатрікс, як вона зазначається в реєстрах) насолоджуватися життям у розкішному стилі.

На її сторінці Instagram вона демонструє свій розкішний спосіб життя, не відстаючи від своїх друзів, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича — Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка — Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, є сином народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Помітно, що впливові родини об'єднуються для управління рідним краєм з великим розмахом.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Імовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також вказує, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний дім, який, за її словами, вона сама оформила. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та високоякісні вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, крім автобізнесу, також відомий своєю спробою політичного врядування, але невдалої, як він невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли в Україні розгорталась війна з Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про виїзд за кордон на 3 місяці для свого сина. Зазначалося, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для кого нардеп просив дозвіл на виїзд за кордон, також був його сват — Микола Греченюк.

З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після того, як було запевнено, що і син, і сват повернулися до України з волонтерською допомогою, НАЗК припинило переслідування щодо нього.

У липні 2022 року, коли були дійсні зазначені вище дозволи на виїзд за кордон, Беатриса Греченюк народила дочку, що може свідчити про те, що батько і чоловік зверталися за дозволом на виїзд не для волонтерства, а для придбання подарунків на сімейне свято. Проте в вересні 2023 року, за знімками у Instagram, Беатриса Греченюк відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, разом із чоловіком. Вони не просто відпочивали в готелі, але перебували в справжньому палаці.

Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота та інших елементів розкішного життя. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж колишньої сільської депутатки та дружини народного депутата, може вразити навіть найбільш відомих світських дів.

Питанням залишається, чи все це розкош купується за рахунок контрабанди, яка тоннами ввозиться через Закарпатську область. Адже саме ця область є лідером серед регіонів України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розкривається історія сім'ї Греченюків з Закарпаття, яка відзначається розкішним способом життя та вигідними державними контрактами. Микола Греченюк, колишній сільський депутат, та його родичі користуються перевагами, отримуючи земельні ділянки та успішно виграючи тендери на ремонт доріг. Беатриса, дочка Миколи Греченюка, із задоволенням демонструє свій розкішний спосіб життя у соціальних мережах, показуючи розкішні подорожі та придбання найвищого класу речей.

Зауважується також, що сім'я Греченюків має певні зв'язки з політичною елітою Закарпаття, що може допомагати їм у отриманні вигідних контрактів та розширенні впливу.

Народний депутат Василь Петьовка, сват Миколи Греченюка, також зазнав критики через свої звернення до владних структур з проханням надання дозволу на виїзд за кордон, що, здавалося б, було пов'язане з волонтерською діяльністю, але пізніше виявилося, що він можливо використовував ці дозволи для особистих цілей.

Отже, стаття відображає питання корупції, підкупу та впливу влади на дії певних осіб, а також показує недоліки у системі державного управління та реалізації законодавства, що сприяє нерівності та несправедливості у суспільстві.

Напередодні традиційного новорічного концерту студії “Квартал 95” стало відомо про хвилю відмов від участі серед провідних артистів. Причиною стали обставини навколо співвласника студії Тімура Міндіча, який наразі перебуває у центрі великого корупційного скандалу, пов’язаного з державною компанією “Енергоатом”. Скандал охопив суспільство, викликавши занепокоєння серед творчих колег і змусив багатьох з них дистанціюватися від проєкту.

Серед перших, хто відкрито відмовився, була популярна співачка Kola, яка заявила, що не готова асоціювати себе з проєктом у такій ситуації. Після цього аналогічні заяви зробили львівський хор “Гомін” та співачка Надя Дорофєєва, підтвердивши свій намір не брати участі у концертах, запланованих на 6-7 грудня. Вони підкреслили, що рішення продиктоване не лише етичними міркуваннями, а й бажанням уникнути репутаційних ризиків, пов’язаних із корупційним скандалом.

Після перших відмов студія оновила афішу концерту, прибравши згадки про всіх артистів, щоб не створювати їм “інформаційний тиск”. На сайтах квиткових операторів збереглася інформація про склад учасників.

Колишній віцепрем’єр Павло Розенко публічно закликав артистів не брати участі у концерті, підкресливши, що гонорари студії надходять “з коштів, які спричинили страждання українців”. Студія у відповідь заявила, що не дозволить втягувати себе в політичні ігри та наголосила, що події навколо Міндіча не стосуються роботи команди та творчості.

“Квартал 95” також зазначив, що продовжить свою діяльність і на концерті глядачі побачать позицію студії, висловлену мовою творчості та гумору. Попри скандал, квитки на два новорічні концерти у Палаці “Україна” активно продаються.

Студія “Квартал 95” була заснована Володимиром Зеленським до його президентства і регулярно потрапляла у скандали через гострий гумор. Однак тепер ситуація відрізняється тим, що причиною відмов артистів стали не жарти, а корупційний скандал серед акціонерів студії.