У Харкові розпочато роботи з модернізації електромережі

За останні два роки український фармацевтичний ринок зазнав помітних змін, пов’язаних із трансформацією підходів до лікування психоемоційних розладів. Попит на антидепресанти демонструє стрімке зростання, що відображає не лише загальний стан суспільства, а й поступове усвідомлення важливості системної роботи з ментальним здоров’ям. За даними сервісу Liki24, у період з 2023 по 2025 роки кількість запитів на антидепресанти зросла на 72%, що стало одним із найвищих показників серед усіх груп лікарських засобів.

Аналітики відзначають зміну споживчої поведінки: українці все частіше відмовляються від снодійних і заспокійливих препаратів швидкої дії, надаючи перевагу тривалій терапії, спрямованій на усунення причин, а не лише симптомів. Такий підхід свідчить про зростання довіри до психіатрів і психотерапевтів, а також про зниження стигматизації психічних розладів у суспільстві.

Засновник Liki24 Антон Авринський зазначає, що це свідчить про зміну підходу українців до психічного здоров’я: «Люди частіше обирають системне лікування, а не разові рішення». Подібна тенденція спостерігається й у інших сегментах тривалої терапії: 2025 року попит на препарати заліза зріс на 21,7%.

Найбільше зростання попиту відзначається саме на антидепресанти, тоді як інші категорії психотропних препаратів демонструють спад. При цьому структура аптечного кошика залишається стабільною: лідирують знеболювальні засоби, ліки від підвищеного тиску, препарати для суглобів і м’язів та сезонні медикаменти.

Останнім часом дискусії щодо антидепресантів знову привернули увагу у соцмережах після публікації матері про призначення 6-річному хлопчику препарату «Золофт» для лікування депресивного епізоду. Частина користувачів підтримала відвертість матері, інші критикували рішення через вікові обмеження препарату.

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.

Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) провели ретельне розслідування, в результаті якого було викрито серйозні порушення у фінансовій діяльності однієї з громад Білоцерківського району. За даними слідства, керівник фінансового відділу цієї громади неналежним чином виконував свої службові обов'язки, що призвело до значних фінансових втрат.

Слідством встановлено, що на рахунках сільської ради було акумульовано понад 93 млн грн “військового” ПДФО, які, згідно з чинним законодавством, мали б спрямовуватися до державного бюджету на потреби оборони, зокрема, для Міністерства оборони України на закупівлю артилерійських систем та Держспецзв’язку на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки.

Перерахування коштів із відповідного місцевого бюджету до державного було здійснено шляхом залучення кредиту з єдиного казначейського рахунку.

Керівник фінвідділу сільської ради знав про необхідність здійснення погашення кредиту, однак не вжив заходів та не видав відповідного розпорядження.

У подальшому, всупереч закону, згадані кошти були перераховані на погашення інших витрат громади. Зокрема, на придбання комплексу нежитлових будівель і споруд заводу в Київській області, діяльність якого було припинено ще 2010 року. Також, частину коштів фігурант спрямував на депозитні рахунки підпорядкованих підприємств житлово-комунальної сфери.