У Хмельницькому жінка народила вдома і залишила дитину на смітнику

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Еволюція безпілотників

На початку війни більшість українських безпілотників були оснащені камерами лише для денного освітлення, що робило їх менш ефективними в нічний час. Однак наприкінці минулого року українці почали використовувати безпілотники-“вампіри”, оснащені інфрачервоними камерами. Ці дрони змогли не лише скидати десятки гранат, а й підривати припарковані автомобілі, руйнуючи укріплення російських військ і створюючи хаос у їхніх лавах.

“Багато з ранніх рейдів безпілотників-вампірів були спрямовані на стаціонарні цілі. Але з часом оператори стали більш досвідченими і почали атакувати й рухомі цілі,” – пише Акс.

Майстерність операторів на першому місці

Аналізуючи відмінності між FPV-безпілотниками та дронами-вампірами, Акс зазначає, що останні бомбардують ціль згори, тому штучний інтелект для наведення на ціль тут менш корисний. Це означає, що майстерність оператора залишається критично важливою, особливо під час переслідування рухомих цілей.

Як підсумовує Акс, хоч більшість нічних атак дронів на рухомі цілі, ймовірно, закінчуються невдачею, успіх навіть одного рейду вражає.

Війна дронів в Україні

У той час як українські військові продовжують вдосконалювати свої безпілотники, “дрони-дракони”, які вивергають на окупантів розплавлений метал, стали ще одним прикладом імпровізації. Такі дрони допомагають Збройним Силам України “викурювати” російських солдатів із лісових масивів, підпалюючи рослинність, що служить укриттям, і створюючи загрозу для ворога.

Скандал у Міноборони: Реформа закупівель знову під питанням через дії Арсена Жумаділова

Реформи у сфері закупівель, обіцяні для Міністерства оборони, залишаються лише на папері, наголошує політичний аналітик Михайло Шнайдер. Замість очікуваних змін, про які говорив Арсен Жумаділов, член команди міністра оборони Рустема Умерова, фактично мало що змінилося, повідомляють Українські новини.

"Минуло декілька місяців, і ми вже можемо побачити, що, насправді, мало що змінилося", — пише Шнайдер. Замість одного департаменту державних закупівель Міноборони, було створено два нові державні підприємства, які, врешті-решт, діяли під контролем тих самих осіб. "Обидва підприємства донедавна очолювала та сама людина — Жумаділов", — зауважує Шнайдер.

Додатковою проблемою стала стимуляція закупівель через введення "0,4% від суми контрактів", яка призводить до надмірних витрат із бюджету на суму близько 1,5 мільярда гривень. "Останнім часом ми бачили деякі дуже сумнівні покупки, такі як дорогі телевізори і мікрофони, а також закупівлю бронежилетів за завищеними цінами", — інформує аналітик.

Новий оберт скандалу пов'язаний з торгами на постачання продуктів харчування для військових. Планувалося поділити закупівлю на дві частини, але це не відбулося. "Замість реформи ми отримали лише пусті обіцянки і зростаючий рівень корупції", — заключає Шнайдер.

Висновки до статті про реформу закупівель у Міністерстві оборони:

• Реформи у сфері закупівель у Міноборони, які були обіцяні, не лише не були реалізовані, але також показали невдачу через дії чиновника Арсена Жумаділова.

• Замість очікуваних перетворень, було створено два нові державні підприємства, які все ще фактично перебувають під контролем тих самих осіб.

• Введення системи стимулювання через "0,4% від суми контрактів" призвело до зростання витрат бюджету на 1,5 мільярда гривень і сприяло корупційним схемам.

• Недоречні закупівлі, які включають дороге обладнання та продукти харчування, свідчать про системні проблеми у проведенні тендерних процедур.

• Необхідно негайно припинити корупційні практики, переглянути систему закупівель та забезпечити прозорість та ефективність процесів в Міністерстві оборони.

Високо оцінена Верховною Радою України, ініціатива про проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України для активізації участі державних органів та органів місцевого самоврядування в реалізації програм та проектів міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва" стала першим кроком до покращення механізмів співпраці України з міжнародними партнерами. Цей законопроєкт відображає стрімке прагнення українського уряду до зміцнення партнерства з міжнародним співтовариством та максимального використання можливостей міжнародної технічної допомоги для розвитку країни. Його підтримка свідчить про активну громадянську позицію українських законодавців у сприянні стійкого економічного зростання та соціального розвитку України. Цей важливий крок сприятиме посиленню ефективності управління державними та місцевими ресурсами, забезпечить більш прозору та ефективну реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги та сприятиме розвитку транскордонного співробітництва для досягнення спільних цілей та розвитку сталого суспільства.

Проєкт передбачає встановлення виплати посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за проєктами (програмами), що фінансуються за рахунок коштів бюджетної підтримки, допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ. Розмір таких виплат не може перевищувати 50% середньої зарплати таких посадових осіб, передбаченої бюджетом проєкту (програми).

Кошти на виплату доплат будуть здійснюватися з бюджетів в рамках програм допомоги і грантів від міжнародних партнерів. Встановлення таких доплат буде здійснюватися керівниками державної служби за поданням безпосередніх керівників службовців.

За останніми даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці становила 17 442 грн, що порівняно з 2022 роком відзначено зростання на 17,5% (+2 594 грн) номінально та на 4,1% у реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції).