У Казані атаковано стратегічний завод ВПК

Українська каша "Зозуля": смак століть і традиційні секрети

Українська кухня завжди славилася своєю різноманітністю та унікальними стравами, серед яких особливе місце займають каші. Одна з таких страв — каша "Зозуля", яка готується вже понад 100 років і є улюбленою стравою багатьох українців. Головна складова цієї каші — пшоно, яке відзначається великою кількістю корисних речовин та неповторним смаком. Проте для досягнення ідеальної ніжності та смаку каші, важливо дотримуватися певних правил під час її приготування.

Ця старовинна українська страва готується на Вінниччині вже протягом століть. Названа "Зозулею", вона увійшла до Національного переліку нематеріальної спадщини України. Рецепт цієї каші передається з покоління в покоління, зберігаючи свою неповторну смакову палітру та корисні властивості.

Основою "Зозулі" є пшоно, зерно якого може гіркнути через тривалий термін зберігання. Щоб уникнути цього, пшоно слід промити окропом та періодично перемивати його кілька разів під водою. Для найкращого смаку та насиченості каші, рекомендується використовувати жирне молоко та вершкове масло.

Готуючи "Зозулю", важливо дотримуватися правильної технології приготування. Ця каша томиться в печі, що надає їй особливої поживності та аромату, але також може бути приготована на плиті або в духовці.

Зберігаючи традиції та використовуючи старовинні рецепти, "Зозуля" залишається не лише смачною стравою, але й символом культурної спадщини України, яку пишаються покоління за поколінням.

Українська каша "Зозуля" — це не лише страва, а й символ культурної спадщини нашої країни, що вже понад століття радує наші гастрономічні палати. Готування цієї страви передається з покоління в покоління, зберігаючи свою неповторну смакову палітру та корисні властивості. "Зозуля" — це приклад того, як традиційність та доглянутість у готуванні зберігаються в сучасному світі. Вона не лише насичує організм корисними речовинами, а й відтворює теплі спогади про минуле та зв'язок зі своїми корінями.

За даними, опублікованими у виданні The Economist, Україні може знадобитися ще рік-два, аж до 2026-2027 року, щоб належним чином розвинути свій потужний контрнаступ у зазначеній геополітичній ситуації, що складається з конфлікту з Росією та її підтримки бойовиків на сході країни. "Джерело, інформоване щодо стратегічних планів, стверджує, що Україні, можливо, знадобиться ще рік-два, щоб належним чином розвинути свій наступальний потенціал", – зазначається в статті. Водночас видання акцентує увагу на тому, що "великий військовий розвиток України можливий лише через декілька років, за умови збереження та посилення широкомасштабної підтримки союзників". "Немає повної впевненості у цьому, особливо з урахуванням непостійності політики Сполучених Штатів", – наголошує The Economist. Журналісти вважають, що створення значно раніше наступальної сили з боку України є малоймовірним. "Більше того, навіть додаткові постачання озброєнь не забезпечать повного збалансування вогневої потужності. Росії з її величезним населенням та нафтовими ресурсами легше набрати нових рекрутів. Тому Україні, ймовірно, доведеться залишатися у зоні впливу та не здійснювати значні наступальні дії. І сумніви щодо підтримки Заходу залишатимуться", – резюмує видання.

Згідно з інформацією, поданою у статті The Economist, Україні потрібен час до 2026 або 2027 року, щоб ефективно відповісти на загрози з боку Росії та її підтримки бойовиків на сході країни. Журналісти підкреслюють, що розвиток значної військової потужності України можливий лише за умови широкої підтримки від західних союзників. Однак навіть у цьому випадку створення наступальної сили вже зараз є малоймовірним, і навіть додаткові постачання озброєнь не гарантують збалансованості вогневої потужності. Таким чином, Україні слід готуватися до тривалої військової ситуації і залишатися у зоні впливу Росії, доки не буде змінено обстановку та забезпечено стабільну підтримку від Заходу.

Міністерство фінансів України активно працює над новим законопроектом, спрямованим на удосконалення фінансової бази країни та забезпечення потреб оборони. Однією з ключових ініціатив є збільшення військового збору та перегляд ставок податку на додану вартість (ПДВ). Відповідно до цього законопроекту, планується встановлення вищих ставок військового збору, що дозволить підвищити фінансування армії та зміцнити обороноздатність країни.

Крім того, у рамках цієї ініціативи передбачається розширення кількості суб'єктів, які зобов'язані сплачувати військовий збір. Однією з головних нововведень буде зроблення військового збору обов’язковим для фізичних осіб підприємців (ФОП). Це стане важливим кроком у забезпеченні стабільного фінансування оборони, оскільки розширення бази сплачувачів сприятиме збільшенню доходів до державного бюджету та підвищенню ефективності системи фінансування військових потреб.

Цей новий законопроект має стратегічне значення для забезпечення національної безпеки та відображає рішучий курс уряду на підтримку армії та зміцнення обороноздатності України. Впровадження запропонованих змін сприятиме підвищенню фінансової стійкості країни та забезпечить необхідні ресурси для відстоювання національних інтересів в умовах сучасних геополітичних викликів.

Голова комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев надав цю інформацію, зазначивши, що заходи спрямовані на забезпечення додаткових коштів для фінансування армії через зростання її потреб.

Заплановані зміни включають:

За словами Гетьманцева, необхідні кошти будуть спрямовані на додаткову мобілізацію та фінансування армії. Він зазначив, що потрібно близько 300 млрд грн, а на закупівлю та ремонт військової техніки – ще 400 млрд грн.

За даними Forbes, підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників може приносити до бюджету 90-100 млрд грн на рік. Підвищення ставки ПДВ на один відсотковий пункт може додати приблизно 40 млрд грн додаткових річних доходів. Якщо підвищення ПДВ буде на 2 або 3 відсоткових пункти, доходи бюджету збільшаться на 70-80 млрд грн та 100-120 млрд грн відповідно.