У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

У Курській області України спостерігається загострення бойової ситуації. Українські Сили оборони продовжують утримувати свої позиції, незважаючи на посилений тиск з боку противника. Ситуація залишається напруженою, і обидві сторони докладають значних зусиль для досягнення своїх стратегічних цілей.

Коваленко зазначив, що ситуація на цій ділянці фронту дуже динамічна. Бої проходять у лісистій місцевості, що дозволяє сторонам активно маневрувати, але водночас ускладнює підтримку стабільних ліній оборони. Українські війська частково відновили контроль над втраченими позиціями, але росіяни продовжують спрямовувати колони на нові штурми.

“Ситуація постійно змінюється, і важливо не робити остаточних висновків. Важкі бої тривають, і російські воєнкори намагаються зменшити обговорення цієї теми через невдачі на полі бою”, – прокоментував Коваленко.

Російські війська намагаються прискорити наступальні операції, щоб скористатися перевагами сухих доріг. Сезон дощів, що наближається, призведе до багнистості ґрунту, що суттєво ускладнить пересування техніки та ведення бойових дій. Це стосується не лише бойових операцій в Україні, а й спроб Росії відвоювати територію в Курській області.

З початку жовтня російські джерела відзначають погіршення погодних умов, що обмежує можливості для маневрів. Проте росіяни продовжують посилювати тиск на українські позиції в надії захопити стратегічні території до настання поганої погоди.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступ і успішно відновлюють втрачені позиції, проте ситуація залишається напруженою і мінливою.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам у своєму відеозверненні повідомив про складений ним звіт, який налічує понад 250 сторінок з доказами нападів на УПЦ, церкви та священиків. Він відзначив, що законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є проявом мови ненависті та закликав уряд України припинити його розгляд. Амстердам також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і відмежовується від ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія про будівництво "божого миру". Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам підкреслив критичне значення цієї підтримки і висловив обурення щодо можливих наслідків для міжнародної репутації Сполучених Штатів після подій у Кабулі та Києві.

Звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, містить значну кількість доказів нападів на УПЦ та її священиків. Його заява про те, що законопроект 8371 є проявом мови ненависті та заклик до уряду припинити його розгляд, підкреслює необхідність захисту релігійних прав та свободи в Україні. Відзначаючи відсутність зв'язків УПЦ з Московським патріархатом та підтримку держави Україна, адвокат підкреслив важливість утримання країни від внутрішніх конфліктів та розділення населення. Його заклик до підтримки України з боку США свідчить про необхідність міжнародної солідарності та підтримки в обличчі загрози агресії та порушення прав людини.

Федір Веніславський, народний депутат та член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, висловив погляд, що законопроєкт щодо моб

У результаті заяви народного депутата Федіра Веніславського стосовно можливості проголосувати за законопроєкт щодо мобілізації до кінця поточного місяця виявляється, що розгляд цього питання в парламенті може стати актуальним найближчим часом. Веніславський виражає впевненість у тому, що комітет знайде компромісне рішення та законопроєкт буде підготовлений до голосування у Верховній Раді. Законопроєкт передбачає уточнення норм, що стосуються відстрочки від призову, спрямований на запобігання зловживань цим правом. Важливо врахувати необхідність забезпечення відповідності законодавства принципам справедливості та національної безпеки.