У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Для посилення своїх штурмових можливостей російські командири залучили додаткові підрозділи загону “Шторм” 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії. Російські війська активно готуються до масованого наступу: зокрема, вживають заходи з логістичного забезпечення та зосереджують сили на ключових позиціях у місті.

Зокрема, у Вовчанську ворог планує штурмові дії у кварталі багатоповерхової забудови та в районі Агрегатного заводу. Українські військові активно протидіють цьому наступу, завдаючи ударів по ворожій техніці та інфраструктурі. За останню добу українські воїни знищили або пошкодили 56 одиниць озброєння та військової техніки, включаючи танк, броньовані бойові машини, артилерійські системи, автомобілі, спеціальну техніку та безпілотники. Крім того, було ліквідовано 67 укриттів особового складу противника, стартовий майданчик запуску безпілотних літальних апаратів та місця зберігання боєкомплекту.

Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень часів княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, звернувши увагу на кам’яне мурування, яке виявили на глибині п’яти підземних поверхів. За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з надзвичайно міцною кам’яною стінкою, яку неможливо було пробурити звичайними методами. Через це будівельники обійшли перешкоду та продовжили роботи поруч, залишивши стародавнє мурування як своєрідний «пам’ятний фрагмент» під землею.

Експерти відзначають, що подібні знахідки надзвичайно рідкісні для центральної частини Києва, адже вони дозволяють відновити уявлення про оборонні системи столиці часів Київської Русі. Виявлена кам’яна кладка, ймовірно, була частиною фортифікаційного рову або стіни, що захищала місто від нападників. За археологічними оцінками, її структура та товщина свідчать про високий рівень будівельних технологій того часу.

Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.

У зв'язку зі загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва, на терміновому засіданні Ради оборони столиці прийнято рішення "невідкладно опрацювати питання про проведення заходів, які передбачають залучення численної кількості людей". Таке рішення було ухвалено внаслідок посилення обстрілів та заяв Російської Федерації щодо намірів збільшити кількість ракетних атак. Влада також підкреслює, що існує загроза спроб проникнення на територію міста ДРГ противника, а також можливе залучення агентів російських спецслужб та інших ворожих елементів для дестабілізації ситуації в столиці.

У зв'язку з цим Рада Оборони Києва прийняла ряд заходів, зокрема:

невідкладне опрацювання питання щодо проведення масових заходів у місті, на яких мають бути залучені багато людей;перегляд роботи громадського транспорту та проведення заходів у місцях скупчення людей для забезпечення їх безпеки;посилення уваги силових і військових структур міста до місць скупчення людей;забезпечення постійного доступу населення до укриттів та готовності пунктів незламності до використання.Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці в умовах загострення ситуації на сході України.

• На терміновому засіданні Ради оборони столиці ухвалено рішення щодо невідкладного опрацювання заходів у зв'язку з загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва.

• Причиною прийняття цього рішення стали часті обстріли та заяви РФ про збільшення кількості ракетних атак, а також можлива загроза проникнення ДРГ на територію міста та залучення агентів російських спецслужб.

• У рамках цього рішення планується проведення масових заходів у місті, залучення багатьох людей для забезпечення безпеки, перегляд роботи громадського транспорту та посилення уваги до місць скупчення людей з боку силових і військових структур.

• Заходи, прийняті Радою Оборони Києва, спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці та готовність до ефективного реагування на можливі загрози з боку російських ДРГ.

Після рішення уряду дозволити виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років за кордон українська ресторанна галузь зіткнулася з новими викликами. Представники бізнесу повідомляють про відтік персоналу, адже саме молодь становить значну частку працівників у сфері громадського харчування. Попри це, ресторатори наголошують: головна небезпека полягає не стільки у кадровому дефіциті, скільки у глибинних економічних проблемах, які можуть спричинити масове закриття ресторанів у найближчі місяці. Про це 29 вересня повідомила Економічна правда з посиланням на представників галузі.

За словами експертів, нині індустрія працює в умовах постійного зростання собівартості. Високі ціни на продукти, енергоносії та оренду приміщень створюють величезний тиск на бізнес. Додатково на ситуацію впливають низька купівельна спроможність населення та зниження відвідуваності закладів. У таких реаліях навіть найуспішніші ресторани ризикують втратити прибутковість.

За словами Станіслава Завертайла, співзасновника київських закладів «Завертайло» і Honey, після ухвалення постанови Кабміну у них звільнилося п’ятеро працівників з молодшої вікової групи. Він прогнозує, що відтік працівників у віці 18–22 років може сягнути 20–30%. Однак, як зазначають учасники ринку, основною причиною можливої кризи є не дефіцит працівників, а падіння платоспроможного попиту та сезонний спад. Листопад традиційно вважається найменш прибутковим місяцем у галузі, а воєнний стан та економічна нестабільність лише посилили сезонні коливання. На думку рестораторів, у столиці можуть припинити роботу до 20–30% ресторанів, що становить сотні закладів. Засновник мережі закладів Алекс Купер вважає, що частина форматів, які й без того працюють з низькою прибутковістю, не витримає чергової «зимової хвилі».

За аналітичними даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, за період з січня по серпень 2025 року кількість відвідувачів у закладах громадського харчування зменшилася на 8,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Водночас середній чек зріс на 16,5%. Проте загальна виручка у галузі збільшилась лише на 6,5%, що співмірно з рівнем інфляції, яка становила 6%. При цьому вартість окремих товарів і послуг у закладах харчування зростає швидше за офіційні інфляційні показники. Останні роки кожна зима ставала своєрідним “стрес-тестом” для ресторанного бізнесу — окрім сезонного падіння відвідуваності, додавались блекаути, обстріли та зниження чисельності працівників.

Після ухвалення урядової постанови від 27 серпня, яка дозволяє чоловікам віком 18–22 років виїжджати з України, багато рестораторів зафіксували звільнення молодих працівників. У львівській ресторанній групі FAMI, за словами співвласника Валерія Созановського, звільнилося 12 працівників зазначеної вікової категорії. У холдингу !FEST — 22 співробітники.

Ольга Купець, дослідниця Київської школи економіки, вважає, що нова міграційна політика може мати довгострокові наслідки, зокрема негативно вплинути на демографічну ситуацію в Україні.