У Києві блогера притягнули до відповідальності за відео у поліцейській формі

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році всередині українського військово-політичного керівництва виникли серйозні розбіжності щодо бачення подальших кроків оборони держави. Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний уперше публічно поділився деталями глибокого конфлікту з президентом Володимир Зеленський. Його заява пролунала в інтерв’ю для Associated Press і стала помітною подією як для українського суспільства, так і для міжнародної аудиторії.

За словами Залужного, ключові суперечності стосувалися стратегічного бачення розвитку війни, темпів наступальних операцій і підходів до мобілізації ресурсів. На тлі стрімкого загострення бойових дій 2022 року перед керівництвом держави стояли безпрецедентні виклики — необхідність швидко реагувати на зміну обстановки на фронті, забезпечувати армію технікою й озброєнням та водночас утримувати політичну єдність країни. У таких умовах різниця в оцінках ризиків і можливостей неминуче загострювалася.

Залужний стверджує, що це була спроба тиску та залякування в момент, коли національна єдність була критично важливою. За його словами, під час подій він телефонував тодішньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку й заявив, що готовий залучити військових для захисту командного центру в центрі Києва.

Водночас у СБУ заперечили факт обшуку в офісі Залужного, зазначивши, що відповідна адреса фігурувала у кримінальному провадженні, не пов’язаному з ним особисто. В Офісі президента від коментарів утрималися. Незалежного підтвердження версії Залужного наразі немає.

Окремо колишній головнокомандувач розкритикував підхід до контрнаступу 2023 року. За його словами, первинний план передбачав концентрацію сил для прориву на півдні з виходом до Азовського моря, однак ресурси були розпорошені, що послабило ударний потенціал. У підсумку операція не досягла стратегічних цілей.

Попри військові успіхи 2022 року та високий рівень довіри в суспільстві, у лютому 2024 року Зеленський звільнив Залужного з посади головнокомандувача та згодом призначив послом у Лондоні. Політичні аналітики тоді розцінили це як спробу зменшити його вплив усередині країни.

Опитування громадської думки демонструють, що у гіпотетичних президентських виборах Залужний має дещо вищий рейтинг підтримки, ніж чинний глава держави. Водночас сам він заявляє, що не обговорює політичні амбіції, аби не підривати єдність під час війни.

«Поки триває війна або діє воєнний стан, я не веду жодної політичної діяльності», — наголосив дипломат.

Після виходу матеріалу в інформаційному просторі з’явилися твердження, що початкова версія інтерв’ю нібито містила ще більш різкі заяви. Зокрема, йшлося про інформацію, що у 2022 році співробітники СБУ буцімто планували фізичну ліквідацію Залужного.

Втім, у фінальній версії матеріалу Associated Press таких тверджень немає. За даними джерел, після переговорів редакція агентства та сам Залужний вирішили не включати ці формулювання до публікації.

Водночас ця інформація почала активно поширюватися в окремих блогерських колах, пов’язаних із політичною орбітою ексголовнокомандувача. Частина публікацій подавала її як нібито вилучений фрагмент інтерв’ю.

Зокрема, журналістка Яніна Соколова заявила, що має копії судових документів, які стосувалися дозволу на обшук за адресою, де розміщувався командний пункт Залужного.

За її словами, співрозмовники з оточення генерала розцінювали ті події не лише як обшук, а як можливу спробу фізичного усунення. Водночас жодних офіційних підтверджень версії про підготовку замаху правоохоронні органи не надавали, а СБУ публічно заперечувала проведення будь-яких слідчих дій безпосередньо в офісі Залужного.

З огляду на ці події можна припустити, що предвиборча кампанія Залужного вже почалась.

Двоє військовослужбовців-снайперів, Данило і Кирило Яковлеви, рішуче звернулися до Верховної Ради з вимогою виключити Петра Порошенка та його політичну партію зі складу парламентської тимчасової спеціальної комісії з питань фортифікацій. Ця підтримка, виражена з боку військових фахівців, надзвичайно важлива для вирішення питань національної безпеки та оборони. Брати Яковлеви вважають, що участь Порошенка та його політичної формації у цій комісії може негативно позначитися на об'єктивності та ефективності розгляду питань, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності країни. Їхній голос військових, які напряму пов'язані з питаннями безпеки, має бути врахований серйозною політичною владою для забезпечення оптимальних умов для ефективного захисту національних інтересів та територіальної цілісності.

Захисники мотивують свою вимогу тим, що Порошенко не має права перевіряти фортифікації, адже саме за його президентства була провалена підготовка укріплень на кордоні з РФ, а виділені на це кошти були використані неефективно.

“Просимо народних депутатів виключити представників “Європейської солідарності” з ТСК ВР з питань фортифікацій. Їх присутність там шкодить нацбезпеці та обороні”, – пишуть бійці ЗСУ.

“Саме за президенства Петра Олексійовича на обороні рубежів розпиляли мільярди гривень, не побудувавши, насправді, і простої собачої будки, як любить висловлюватися сивочолий… Якщо глянути GoogleMaps за період 2014-2019 років на східному напрямку, з усіх фортифікацій там буде видно лише стіну бур’янів. Хоча за 5 років правління можна було побудувати стіну з фільму про зомбі-апокаліпсис з автоматичними турелями”, – наголошують військові.

Данило та Кирило Яковлеви також зазначають, що в період з 2014 по 2019 роки, в росії можна було найняти людей, які проводили через кордон з РФ по стежках, які ніхто не контролював з українського боку.

“Кордон був настільки дірявий, що порошенкові свинарчуки ганяли контрабасом з росії металобрухт, який потім “впарювали” нашому Укроборомпрому. Що заважало Порошенку протягом перемир’я побудувати фортеці з бетону і викопати яри від техніки? Натомість за часи Порошенка у повітря злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Сватове, Балаклія, Калинівка, Ічня… Для порівняння, за п’ять років війни за каденції Порошенка на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили всього близько сімдесяти тисяч тонн боєприпасів”, – зазначають військові.

“Пане Порошенко, коли ви починаєте щось розповідати за нові фортифікації, пам’ятайте: ви ще за попередні не відсиділи”, – підкреслюють військові.

У Чехії завершилися понаддвотижневі пошуки 22-річної Андріяни Офрім із Закарпаття, які перетворилися на резонансну справу для української громади за кордоном. Правоохоронці міста Фрідек-Містек, де дівчину бачили востаннє, повідомили про виявлення її тіла. Інформацію підтвердили у селищі Кобилецька Поляна, звідки родом Андріана, посилаючись на слова її батька.

Зникнення молодої жінки оголосили 21 листопада, після того як вона перестала виходити на зв’язок із рідними та знайомими. Пошукові заходи тривали безперервно: чеська поліція опитувала свідків, перевіряла камери відеоспостереження та маршрути, якими могла пересуватися дівчина. Виявлення тіла у Фрідеку-Містеку стало поворотним моментом, що дозволив слідчим швидко просунутися в розкритті обставин трагедії.

«Після необхідних процесуальних та адміністративних заходів тіло дівчини буде передано родині та доставлено в Україну для поховання», – зазначили у повідомленні.

За даними журналіста Віталія Глаголи, Андріянa Офрім родом із села Кобилецька Поляна Рахівського району. У Чехії вона перебувала на заробітках. Причини вбивства наразі не відомі.

Нагадаємо, що раніше, 22 серпня 2025 року, в американському місті Шарлотт, штат Північна Кароліна, в електричці вбили 23-річну українку Ірину Заруцьку. Того ж дня правоохоронці затримали підозрюваного у злочині – 34-річного безпритульного Декарлоса Брауна-молодшого, який раніше відбував покарання за інші злочини.