У Києві грабіжник напав на пенсіонера в ліфті: зловмисника затримано

Європейський Союз входить у період, який може стати одним із найнапруженіших і найвизначальніших за останні роки. У Брюсселі та провідних столицях ЄС готуються до складних переговорів, від результатів яких залежатиме не лише подальша підтримка України, а й здатність Європи діяти як єдине політичне ціле. На тлі зростаючого зовнішнього тиску з боку США та Росії європейські лідери мають продемонструвати, що стратегічні рішення щодо війни й миру на континенті ухвалюються не під диктовку, а з урахуванням принципів, на яких побудований Союз.

У центрі дискусій — спроби нав’язати Україні так званий «мирний план», який у європейських колах дедалі частіше називають неприйнятним і принизливим. Йдеться про ініціативи, що можуть легалізувати наслідки агресії та створити небезпечний прецедент для всієї системи міжнародної безпеки. Для багатьох країн ЄС питання виходить далеко за межі української теми: воно стосується довіри до європейських гарантій, поваги до суверенітету держав і майбутнього самого Євросоюзу як політичного гравця.

Паралельно у Брюсселі міністри закордонних справ та дипломати намагаються переконати дедалі більшу групу урядів ЄС, які виступають проти механізму фінансування України через прибутки від заморожених активів РФ. До четверга, коли всі 27 лідерів прибудуть на саміт у Брюсселі, Євросоюз має або врятувати угоду, або зіткнутися зі справжньою політичною кризою.

Politico зазначає, що за лаштунками нині точиться “дипломатія останньої хвилини”. Лідери Великої Британії, Німеччини і, можливо, Франції, а також зять Дональда Трампа Джаред Кушнер і його спецпосланець Стів Віткофф планують зустрітися із Зеленським у Берліні. Про участь численних глав урядів та представників ЄС і НАТО повідомив прессекретар німецького канцлера Стефан Корнеліус. Один із європейських чиновників заявив, що подальше роз’єднання Європи цього тижня стане “катастрофічним сигналом Україні” і завдасть удару по самому Євросоюзу.

Питання територій залишається одним із найчутливіших. Європейські країни наполягають, що жодного прогресу у цьому напрямку не може бути без гарантій безпеки для України. США ж, за інформацією джерел, продовжують тиснути щодо можливих поступок, що створює тертя між Вашингтоном і європейськими столицями.

Складною є й ситуація з “репараційним кредитом”. ЄС уже кілька місяців намагається переконати бельгійського прем’єра Барта де Вевера погодитися на план використання прибутків від заморожених російських активів на користь України. Днями Італія — третя за розміром економіка ЄС — підтримала позицію Бельгії, закликавши шукати альтернативні варіанти фінансування. Новий прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш також виступив проти. За підрахунками Politico, навіть якщо до цієї групи долучаться Угорщина та Словаччина, вони не матимуть блокуючої меншості, але їхня публічна критика ставить під загрозу політичну угоду.

Попри труднощі, офіційні особи в Брюсселі наполягають, що альтернатив “плану А” поки не існує. Один із німецьких чиновників назвав рішення щодо активів “рішенням про майбутнє Європи”, яке визначить, чи залишиться ЄС значущим геополітичним гравцем. “Варіанта Б немає”, — підкреслив він.

Попереду — кілька днів складної дипломатії, яка покаже, чи здатна Європа діяти єдиним фронтом у момент, коли на карту поставлено не лише підтримку України, а й власну політичну вагу у світі.

З 1 січня 2026 року в Україні офіційно розпочинається реалізація Національної програми «Скринінг здоров’я 40+», спрямованої на своєчасне виявлення серйозних ризиків для здоров’я громадян середнього віку. Ініціатива охоплює профілактичні обстеження на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, а також порушення психічного здоров’я, які часто розвиваються поступово й можуть тривалий час залишатися непоміченими.

У Міністерстві охорони здоров’я повідомляють, що вже наприкінці січня 2026 року перші громадяни, яким виповнилося 40 років, почнуть отримувати персональні сповіщення з пропозицією долучитися до програми. Запрошення надсилатимуться через застосунок «Дія» на 30-й день після досягнення відповідного віку. Такий підхід має забезпечити системність і зручність комунікації між державою та пацієнтами.

Після підтвердження участі у програмі 2000 гривень зараховуються на Дія.Картку протягом семи днів. Ці кошти можна витратити лише на послуги скринінгу. Для громадян, які не користуються застосунком «Дія», передбачена можливість оформлення банківської картки та подання заявки через Центр надання адміністративних послуг.

Скринінг здоров’я 40+ включає:

анкетування та оцінку індивідуальних ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та стану психічного здоров’я;

фізикальне обстеження: вимір артеріального тиску, оцінка частоти та ритму серця, антропометрія;

лабораторні дослідження для оцінки роботи серця, судин і нирок;

індивідуальні рекомендації лікаря щодо способу життя, призначення ліків чи направлення на додаткові обстеження при потребі.

МОЗ наголошує, що своєчасна участь у програмі допомагає запобігти серйозним захворюванням і контролювати стан здоров’я на ранніх стадіях.

Українська Асоціація Футболу (УАФ) розголосила про проведення прес-конференції та оголошення складу національної збірної під керівництвом Сергія Реброва у підготовці до півфіналу плей-оф відбору на Євро-2024. Ця подія відбудеться перед поєдинком з Боснією та Герцеговиною, запланованим на 21 березня, і буде мати місце 8 березня о 12:00 в Будинку футболу. Попередньо було оголошено про проведення міні-збору національної команди в іспанському Марбельї перед важливим матчем. У разі перемоги в півфіналі, збірна України зійдеться у фіналі плей-оф із Ізраїлем чи Ісландією за право виходу на Євро-2024. Не виключено, що команди, що програють у півфінальних поєдинках, зіграють контрольний матч 26 березня.

У вищезгаданій статті було розкрито плани Української Асоціації Футболу щодо підготовки національної збірної до півфіналу плей-оф відбору на Євро-2024. Оголошено проведення прес-конференції та оголошення складу команди, яке заплановане на 8 березня. Також зазначено про міні-збір у Марбельї перед важливим матчем з Боснією та Герцеговиною. У випадку успішного виходу у фінал плей-оф, збірна зійдеться із Ізраїлем чи Ісландією за право виходу на Євро-2024. Наголошено на можливості проведення контрольного матчу для команд, що програють у півфінальних поєдинках.

11 вересня 2025 року Велика палата Верховного Суду ухвалила остаточне рішення у справі №990/320/23, залишивши без змін указ президента від 18 липня 2022 року щодо втрати громадянства України Ігорем Коломойським. Адвокат бізнесмена Олександр Лисак повідомив про завершення судового розгляду, який тривав кілька років і мав широкий суспільний резонанс.

Матеріали справи свідчать, що ще у 1995 році Коломойський, будучи громадянином України, отримав громадянство Ізраїлю. На той час українське законодавство не передбачало автоматичної втрати громадянства при набутті іншого, проте пізніші зміни до нормативної бази визначили чіткі механізми визнання подвійного громадянства як підстави для втрати українського. Суд детально розглянув усі фактичні та юридичні обставини, включно з деклараціями бізнесмена, офіційними документами іноземних держав і попередніми рішеннями урядових органів.

Однак у 2022 році президент України підписав указ №502/2022, яким Коломойського визнано таким, що втратив громадянство України. Бізнесмен оскаржив цей документ у Касаційному адміністративному суді, який розглянув справу в складі Верховного Суду. Як зазначив адвокат Лисак, суть справи полягала у юридичній колізії, що стосується дії законів у часі. Він нагадав, що відповідні зміни до Закону “Про громадянство України”, які передбачають втрату громадянства через набуття іншого, були внесені лише у 1997 та 2001 роках — тобто після того, як Коломойський отримав громадянство Ізраїлю.

“Відповідно до статті 58 Конституції України, закон не має зворотної сили. Застосування норм, прийнятих після 1995 року, до подій того часу є порушенням принципу незворотності дії закону”, — наголосив адвокат.

Особливу увагу викликає окрема думка двох суддів Великої палати Верховного Суду — Миколи Мазура та Олега Кривенди. У своєму документі вони прямо вказали на неприпустимість ретроспективного застосування законодавства та зазначили, що рішення суду порушує конституційні гарантії. На думку захисту, справа Коломойського має значення не лише для самого бізнесмена. Йдеться про створення прецеденту, який може торкнутися тисяч українців, що перебувають або перебували у подібних правових умовах — зокрема тих, хто має іноземне громадянство, отримане ще до змін у законодавстві.

У цьому контексті Лисак звернув увагу на ухвалення нового закону про множинне громадянство, який хоч і не дозволяє вільно мати кілька паспортів, однак не передбачає автоматичної втрати українського громадянства лише через наявність іншого. На його думку, справа Ігоря Коломойського демонструє необхідність перегляду застарілих норм та адаптації законодавства до сучасних реалій.