У Києві конфіскували землю у громадян рф на користь держави

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

“Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

“45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

“Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.