У Києві ліквідували міжрегіональне наркоугруповання: вилучено наркотиків на 2 млн гривень

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.

У центрі уваги опинився прокурор Андрій Андрєєв разом із своєю сім'єю, які усе частіше знаходяться під лупою розслідування. Неабияк вражає таємниця, що оточує придбання цих двох розкішних особняків у престижному районі Конча-Заспа. Зокрема, виникає питання про те, як саме здійснилася ця угода та хто з колег надав допомогу у такому придбанні.

Що стосується самої території, де розташовані ці будинки, то це вже стало предметом кримінального розслідування. Поліція детально з’ясовує, яким чином відбулося захоплення та забудова цієї землі, яка відповідно до містобудівної документації мала іншу мету. Зазначений дитячий оздоровчий комплекс став об’єктом протиправних дій, що спричинило порушення кримінальних статей про шахрайство в особливо великих розмірах.

Виявлено, що управлінням цим процесом активно керував заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України, який має прямі зв'язки з Офісом Генерального прокурора. Серед інших осіб, які брали участь у цьому скандальному процесі, згадується прокурор Київської місцевої прокуратури, який незаконно сприяв відчуженню землі та недобудованих об'єктів на цій території.

Необхідно відзначити, що ці справи лише початок. Наразі Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює перевірку на можливе незаконне збагачення з боку прокурора Андрєєва. З іншого боку, Державне бюро розслідувань розпочало провадження щодо фактів недекларованого майна та незаконного збагачення. Очевидно, що найближчим часом Андрієва чекають не лише нові етапи ремонту, але й серйозні судові турбулентності, які можуть стати перешкодою для його спокійного перебування у нових оселях.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Справа про придбання і ремонт елітних будинків у престижному районі Конча-Заспа, що належать прокурору Андрію Андрєєву, стала об'єктом суспільної уваги та кримінального розслідування.

• Існують серйозні підозри у причетності посадових осіб, зокрема прокурорів та представників поліції, до незаконних дій з обробки землі та будівництва на території, призначеній для дитячого оздоровлення.

• Проведено ряд розслідувань з боку правоохоронних органів, зокрема Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань, щодо можливого незаконного збагачення прокурора Андрієва.

• Ці справи мають серйозний потенціал для подальшого розгляду в судовому порядку, що може призвести до відповідальності осіб, які причетні до порушень закону.

• Зазначені події викликають сумніви в додержанні етичних та законних стандартів з боку високопосадових осіб, а також потребують ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів щодо відновлення законності та відповідальності за порушення закону.

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Як повідомляє Forbes, навіть якщо росіяни захоплять Вугледар, ця перемога обійдеться їм дорого. Бої на цій ділянці вже коштували їм близько тисячі одиниць техніки та кілька тисяч військових. Потужна оборона ЗСУ за допомогою мін, артилерії, БПЛА та протитанкових ракет знищувала цілі бригади ворога.

Найважче противнику було з кінця 2022 року до початку 2023-го. Тоді російські операції в полях за межами Вугледара очолювала пара підрозділів морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ: 40-та та 155-та бригади морської піхоти. Їхні невдалі атаки стали одними з найкривавіших за всю війну. Наприклад, 155-та бригада, яка на папері налічувала близько 3000 військових, втрачала до 300 осіб на день протягом кількох днів і була майже знищена до лютого 2023 року. Після доукомплектування її знову розбили.

«За останні шість місяців 155-та, ймовірно, принаймні двічі опускалася до небойового стану через тактично недосконалі атаки поблизу Вугледара», – зазначало міноборони Великої Британії у квітні 2023 року.

Водночас 40-та бригада морської піхоти мала трохи кращі результати, але ненабагато. Загалом ці та допоміжні підрозділи втратили близько тисячі танків, бойових машин, вантажівок і артилерійських знарядь, згідно з даними WarSpotting. Це приблизно дві бригади техніки і майже шість відсотків усіх машин, які Росія втратила за 31 місяць важких боїв в Україні.

На противагу цьому, ЗСУ втратили на цій ділянці значно менше, оскільки захисники здебільшого перебували в окопах і бункерах, обстрілюючи ворога з відстані за допомогою мін, артилерії, ракет та безпілотників.