У Києві нічна атака дронів спричинила пожежі та руйнування

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише видання 360ua.news, офіційна мета ініціативи – забезпечення національної безпеки, оскільки такі транспортні засоби можуть використовуватися для диверсій. Проте за цією ідеєю може ховатися масштабна схема із отримання надприбутків.

Щоб обґрунтувати необхідність законодавчих змін, для громадськості підготовлено пояснення: “покинуті машини становлять загрозу безпеці, бо їх можуть замінувати або використовувати для диверсій”. Джерела повідомляють, що для “наочності” небезпеки навіть розглядається сценарій демонстративного підриву кількох автомобілів у різних містах.

Щоб уникнути негативних суспільних настроїв, частину конфіскованих авто планують публічно передати військовим на фронт. Проте проблема полягає в тому, що “покинутими” можуть вважати автівки, які просто залишилися без руху на кілька днів. Такий статус машина може отримати і за заявою “пильного громадянина”.

Ще до прийняття змін у законодавство, за словами джерел, оточення Арахамії вже готується зайняти нішу цього “бізнесу”. Схема виглядає так:

У місті Еспоо, що у Фінляндії, стався випадок, який викликав обурення серед української громади та привернув увагу ЗМІ. На уроці музики 11-річну ученицю українського походження змусили виконувати російську пісню «Калінка», відому своєю асоціацією з хором Червоної армії та символікою російської військової історії. Про інцидент повідомила національна телерадіокомпанія Yle.

Мати дівчинки, Ірина Горкун-Сілен, розповіла, що інцидент стався у школі Storängen. За її словами, того дня у рамках уроку музики діти знайомилися з елементами російської культури, і вчителька запропонувала всім учням заспівати «Калінку». Для української дитини така вимога виявилася емоційно важкою та неприємною, враховуючи сучасний контекст війни в Україні та її особисте ставлення до символіки, пов’язаної з агресором.

Ніколь відмовилася, пояснивши, що вона українка і не хоче співати російською. У відповідь педагог сказала, що «у школі про війну не говорять». За словами матері, дівчинка зрозуміла, що отримає погану оцінку, якщо відмовиться, тому була змушена співати, хоча це її глибоко образило.

Директорка школи Елінор Гелльман заявила, що навчальний заклад «вітає всіх дітей незалежно від походження» і дотримується державної навчальної програми. Вона наголосила, що на уроках мистецтва діти знайомляться з різними культурами, а завдання обираються педагогічно обґрунтовано.

Однак у Національному управлінні освіти Фінляндії визнали, що в умовах війни певний навчальний контент може викликати сильні емоції. Юристка управління Хейді Руонала наголосила, що вчитель у таких випадках повинен проявити гнучкість і надати дитині альтернативне завдання.

Голова Товариства українців у Фінляндії Василь Гуцул заявив, що цей випадок порушує важливе питання: чи доречно нині популяризувати російську культуру в школах. Він додав, що проблема значно глибша — адже багато державних послуг для українських біженців у Фінляндії досі надаються російською мовою.

Міністерство освіти Фінляндії поки не прокоментувало інцидент, але українська громада закликає переглянути навчальні підходи, щоб уникати ситуацій, які можуть травмувати дітей, що втекли від війни.