У Києві рятувальники знімали каблучку з пальця жінки: допомогли уникнути травми

У столиці Данії ухвалено рішення, яке має символічне й культурне значення для України: сім нових вулиць у Копенгагені отримають назви на честь українських міст. Про цей крок поінформували у Світовому Конґресі Українців, посилаючись на голову громадської організації Hjælp Ukrainske Børn – Допоможи Українським дітям Лесю Ігнатик-Еріксен.

Відповідне рішення було підтримане кліматично-технічним та екологічним комітетом міста, який відповідає за розвиток міської інфраструктури та нових районів. Перейменування стосується вулиць у кварталі, що активно розбудовується та має виразний морський характер, пов’язаний із портовою історією Копенгагена.

Згідно з ухваленим рішенням, у Копенгагені з’являться такі вулиці:

Київгаде (вулиця Київ)

Маріупольгаде (вулиця Маріуполь)

Українагаде (вулиця Україна)

Севастопольгаде (вулиця Севастополь)

Херсонгаде (вулиця Херсон)

Миколаївгаде (вулиця Миколаїв)

Одесагаде (вулиця Одеса)

Українська громада Копенгагена окремо наполягала на включенні Маріуполя, зазначивши, що місто стало символом героїчного опору українських захисників.

За словами організаторів, це рішення є важливим жестом солідарності з Україною та її містами, які зазнають військової агресії.

У Полтаві вибухнув черговий політичний скандал, пов’язаний із діяльністю місцевих депутатів. Міська територіальна виборча комісія зареєструвала В’ячеслава Тютюнника депутатом від партії «Слуга народу», хоча ще у 2022 році він залишив Україну та виїхав до Сполучених Штатів через систему «Шлях». За інформацією місцевих джерел, Тютюнник скористався можливістю виїзду під час воєнного стану і з того часу постійно перебуває за кордоном.

Попри тривалу відсутність, Тютюнник не склав мандат, що викликало хвилю критики серед громадськості та політичних аналітиків. Партія «Слуга народу» протягом двох років намагалася провести його до складу Полтавської міської ради, аргументуючи це внутрішніми партійними домовленостями. Таке рішення спричинило дискусії щодо законності та етичності участі у місцевому самоврядуванні особи, яка фактично проживає за кордоном.

Раніше ці спроби не мали успіху — у виборчій комісії не вистачало голосів, щоб ухвалити рішення про його реєстрацію. Проте нещодавно ситуація змінилася: ТВК несподівано проголосувала за включення Тютюнника до складу ради.

Примітно, що заяву на реєстрацію він подав дистанційно — просто зі США, засвідчивши її електронним підписом. Це викликало хвилю обурення серед місцевих активістів та частини депутатів, які вважають ситуацію правовим нонсенсом.

Громадські організації Полтави вже вимагають перевірки законності такого рішення, адже депутат, який фактично живе за кордоном, не може виконувати свої представницькі обов’язки.

Юристи наголошують, що законодавство не передбачає механізму для реєстрації депутата, який постійно перебуває за межами України під час воєнного стану.

З 1 лютого 2026 року в Польщі набирають чинності нові зміни в системі надання соціальної допомоги для іноземців, зокрема українських родин, які перебувають у країні на підставі тимчасового захисту. Відповідно до оновлених правил, частина українських біженців може втратити щомісячні виплати на дітей у розмірі 800 злотих, які раніше надавались як частина програми допомоги 800+. Ці зміни були затверджені польським урядом ще минулого року, однак вони набудуть чинності тільки тепер, викликаючи занепокоєння серед родин, які сподівалися на стабільність фінансової підтримки.

Згідно з новими правилами, для отримання цієї допомоги іноземцям буде необхідно відповідати ряду додаткових вимог. Однією з ключових умов є доведення законності перебування на території Польщі. Якщо раніше допомога надавалась автоматично біженцям, які перебувають на тимчасовому захисті, то тепер це питання буде ретельніше контролюватися. У разі порушення правил перебування або інших юридичних вимог, родини можуть втратити право на допомогу.

Відтепер для продовження отримання виплат родини мають подати нову заяву. Її розглядатиме Установа соціального страхування. У більшості випадків додаткові документи не вимагатимуться, проте кожна заява проходитиме перевірку на відповідність оновленим критеріям.

Ключовою умовою для отримання 800 злотих на дитину стає наявність професійної діяльності одного з батьків. Йдеться про офіційне працевлаштування за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання спортивних чи докторських стипендій, а також перебування на обліку як безробітного з правом на допомогу або участь у навчанні зі стипендією.

Закон також встановлює мінімальні вимоги до бази для нарахування страхових і пенсійних внесків. Для одних категорій заявників вона має становити не менше 50 відсотків мінімальної заробітної плати, для інших — щонайменше 30 відсотків. Винятки передбачені для батьків дітей з інвалідністю, а також у випадках, коли допомога оформлюється на дитину — громадянина Польщі.

Окремою обов’язковою умовою є фактичне проживання дитини на території Польщі та її навчання у польському закладі освіти. Сам заявник також повинен перебувати в країні. У разі відтермінування обов’язкового навчання установа соціального страхування може вимагати відповідну довідку.

Польська соціальна служба залишає за собою право призупиняти виплату 800+, якщо виникають сумніви щодо реального проживання родини в Польщі, фактичної зайнятості батьків або відвідування дитиною навчального закладу. Перевірка виконання всіх умов, за словами представників установи, здійснюватиметься щомісяця.

Станом на сьогодні в Польщі перебуває близько 950 тисяч осіб із тимчасовим захистом, переважна більшість з яких є громадянами України. Для значної частини цих родин виплата 800+ залишається важливим елементом соціальної підтримки.

Дослідження показують, що під час повного місяця люди часто відчувають труднощі зі сном, спостерігаючи його погіршення порівняно з іншими днями. Це явище не має містичного підґрунтя, а базується на цілком природних факторах. За словами доцентки неврології Джоанни Фонг-Ісаріявонгсе, яскраве світло, яке Місяць випромінює за кілька днів до досягнення повної фази, значно впливає на наш організм, зокрема на тривалість та якість сну.

Існує кілька причин, чому під час повного місяця ми спимо гірше. Вчені зазначають, що освітленість вночі може знижувати рівень вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за регулювання циклу сну та бадьорості. Зменшення його вироблення може викликати проблеми із засинанням і збільшенням кількості пробуджень вночі. Крім того, яскраве світло Місяця може перешкоджати глибоким фазам сну, що призводить до того, що ми відчуваємо себе менш відпочилими вранці.

Масштабні дослідження показали, що під час повного місяця люди зазвичай лягають пізніше й отримують менше відновлювального відпочинку. Основний фактор — світло, яке знижує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за сигнали «час спати».

Виявлено й гендерні відмінності: чоловіки частіше скаржаться на проблеми зі сном під час зростання Місяця, а у жінок саме в дні повного місяця сон стає менш відновлювальним.

Науковці спростовують популярні міфи про «місячні припливи» чи гравітаційний вплив Місяця на організм. Експерти вважають, що віру в «місячний ефект» підтримують когнітивні упередження — люди запам’ятовують незвичні події, що збігаються з повним місяцем, і ігнорують схожі ситуації в інші дні.

Головний висновок досліджень: будь-яке світло вночі — природне чи штучне — здатне збити циркадні ритми, спровокувати поверхневий сон і ранкову втому. Тож проблеми з безсонням у ніч повного місяця часто пояснюються не самим Місяцем, а надмірним освітленням навколо та використанням гаджетів.