У Києві судитимуть зловмисників, які підпалювали об’єкти стратегічного значення

Протягом останнього тижня українські безпілотники знову відіграли важливу роль у забезпеченні безпеки нації, завдаючи ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці стратегічно розташовані станції, знаходяться в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), відіграють ключову роль у російській системі відбиття ядерного нападу. Акція безпілотників має величезне значення для стратегічної безпеки України та регіону, демонструючи високу ефективність та відданість національних військових сил.

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

Що це означає?

З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

Згідно з матеріалами справи, у лютому 2024 року військово-лікарська комісія кременчуцької лікарні визнала чоловіка придатним до служби. Однак він заперечував це рішення, стверджуючи, що страждає на астму та гіпертонію. У зв’язку з цим він відмовився отримати повістку для відправлення до навчального центру та не з’явився у визначений час до ТЦК.

Це стало підставою для складання акту про відмову від отримання повістки, після чого документи були передані для кримінального розслідування.

На суді чоловік визнав свою провину, зізнавшись, що боявся потрапити на передову, проте це не змінило вироку — три роки позбавлення волі.

У пресцентрі ТЦК також зазначили, що це не перший випадок у Полтавській області, коли особам призначають реальні терміни за ухилення від мобілізації.

Нещодавно один з провідних американських телеканалів оприлюднив результати нового соціологічного дослідження, яке викликало значний резонанс у політичних колах США. Опитування, проведене серед зареєстрованих виборців по всій країні, показало цікаву картину електоральних преференцій напередодні майбутніх президентських перегонів.

Серед іншого, за результатами опитування проведеного CNN, кандидатуру віцепрезидентки США підтримують 95% тих, хто раніше підтримував Джо Байдена, а також 30% тих, хто раніше не обрав би жодного з кандидатів. У Трампа ці показники становлять відповідно 92% і 27%.

Близько трьох чвертей виборців-демократів та виборців, які підтримують демократів (76%), вважають, що Демократична партія повинна висунути Камалу Гарріс кандидаткою в президенти, проти висловились тільки 6%.

Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, завищення рейтингів Камали Гарріс, покликане в першу чергу показати єдність Демпартії у виборі єдиного кандидата на пост президента США, може мати зворотній ефект, мобілізувапвши електорат Дональда Трампа.

Подібна ситуація склалась на виборах президента США в 2016 році, коли штучно завищені рейтинги Хілларі Клінтон призвели до перемоги Дональда Трампа, завдяки мобілізації електоральних ресурсів Республіканців. Нагадаємо, в той час CNN опублікував результати опитування, в яких Хілларі Клінтон відставала від Дональда Трампа всього на 3%.