У Києві сварка в магазині ледь не закінчилась вбивством

Контрабанда сигарет з України в Європейський Союз та виготовлення нелегальної продукції без акцизних марок — це лише вершина айсберга в проблематиці, яка загрожує економічній стабільності країни. Протягом багатьох років ці явища стали не лише відображенням порушень законодавства, але й виросли у системну загрозу для державного бюджету та громадської безпеки.

Незважаючи на військовий стан і посилення контролю з боку правоохоронних органів, цей нелегальний бізнес продовжує процвітати, майже безперервно розширюючи свої оберти. Щодня тисячі незаконних вантажівок та контейнерів перетинають кордони, несучи в собі нелегальні товари, які не лише ушкоджують легальні підприємства, а й приносять значні втрати вже так скрученому економічному потенціалу України.

Для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми потрібні комплексні заходи на рівні законодавства, контролю та міжнародного співробітництва. Урядові структури повинні удосконалити систему митного контролю, впроваджуючи сучасні технології та підвищуючи ефективність перевірок. Крім того, необхідно активізувати співпрацю з міжнародними партнерами для обміну розвідувальною інформацією та спільних операцій з боротьби з організованою злочинністю.

Також важливо проводити постійну просвітницьку роботу серед населення щодо негативних наслідків контрабанди та сприяти розвитку легальних каналів виробництва та торгівлі. Тільки за умови спільних зусиль уряду, бізнесу та громадян можна буде подолати цю системну загрозу і забезпечити стале економічне зростання та процвітання України.

Скільки би ЗМІ не називали прізвища Гельзіна, Карфіка, Альперіна та інших напівкримінальних елементів, які збагачуються на виробництві контрафактної тютюнової продукції, а віз і нині там. Але з початку року БЕБ та ДБР потроху почали активізувати роботу щодо припинення тіньових схем в цій сфері. Чого вартують лише 24 одночасні обшуки, проведені в середині травня в приміщеннях, що пов’язані з «тютюновими баронами».

15 травня голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев респектнув детективам Бюро економічної безпеки за їхню роботу по виявленню нелегального виробництва сигарет та постачання їх до країн Європейського Союзу. Приводом стали масові обшуки на тютюнових виробництвах та в складських приміщеннях найбільших вітчизняних виробників тютюну, щодо яких є відомості про їх нелегальну діяльність. Гетманцев завуальовано назвав двох з цих виробників. В одному з випадків мова йде про «Табако Дім», що в березні 2024 року змінило назву на ТОВ «Місцева виробнича група». Його пов’язують з бізнесменом Юрієм Карфіком, якого у ЗМІ називають не інакше, як «конвертатор».

Щодо інших обшуків, то вони відбувались на фабриці в Тернополі, на одеському виробництві підсанкційного контрабандиста Вадима Альперіна та на фабриці в селищі Гоща Рівненської області, діяльність якої курує фігурант розслідування «Батальйон Монако» – колишній футболіст та власник мережі магазинів «Пчьолка» Владислав Гельзін.

За даними центру Kantar Ukraine частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула рекордного показника – 25,7%. При цьому підроблена продукція має два типи «просування на ринок» – підроблення акцизної марки та формальна позначка Duty Free. Фабрика в Гощі, яка офіційно має назву ТОВ «Українське тютюнове виробництво», спеціалізується на підробці акцизок. Якщо зі 100% контрафактних сигарет 26% продаються з нелегальними акцизними марками, то з них аж 15% йде саме з фабрики Гельзіна. Принаймні, такі дані публікує Kantar Ukraine.

Травневі обшуки – не єдині, які цього року відбувалися на виробництві у Гощі. Детективи Бюро економічної безпеки навідувалися туди 1 квітня. Окрім нелегального тютюну, ящиків сигарет з підробленими акцизними марками та поліграфії було також виявлено кілька пересувних ліній для виробництва тютюнових виробів. Фабрику Гельзіна давно охрестили «кочовою», адже насправді вона тільки частково розташована на Рівненщині. Деякі її неофіційні філіали постійно переїжджають з місця на місце, аби не попасти під приціл правоохоронців.

Ще одним ноу-хау тютюнових магнатів є озвучування інформації щодо обстрілів, від яких нібито страждають виробничі потужності. 25 березня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. На ньому представники податкової заявили, що в тютюнову фабрику Гельзіна у Гощі нібито періодично влучають дрони, які знищують сировину для виробництва сигарет. Принаймні про це податківцям доповідають із ТОВ «Українське тютюнове виробництво». Цим вони нібито пояснюють, що у фінансовій звітності можуть бути розбіжності між закупівлями та виробництвом.

У цьому контексті також варто нагадати, що за результатами 2022 року фабрика Гельзіна увійшла до так званого ТОП нелегальних виробників сигарет. Інформація про це була озвучена на засіданні Тимчасової слідчої комісії щодо нелегального обігу тютюнових виробів 25 квітня 2023 року. При цьому за цей період фабрика закупила 0 акцизних марок.

Тобто сировину знищує агресор, акцизки не закуповуються, але виробництво йде повним ходом, що підтверджується постійними обшуками від БЕБ.

У лютому цього року сталася ще одна подія, пов’язана з роботою фабрики нелегальних сигарет Владислава Гельзіна. Працівники Державного бюро розслідувань спільно з Держприкордонслужбою та Держмитслужбою викрили нелегальну схему контрабанди цигарок з України до Румунії, яка діяла з липня 2023 року. «Схемщики» перевозили до ЄС великі партії тютюнових виробів без акцизних марок у цистернах для пального.

Так, у перших числах лютого правоохоронці виявили дві вантажівки, в яких перевозили контрафактні сигарети. У першій знайшли 130 ящиків, вартість продукції в яких сягає 4,5 млн гривень. В другій – 335 ящиків вартістю 12 млн гривень. Правоохоронці прозвітували, що вантаж має відношення до фабрики конвертатора Юрія Карфіка, який керує підприємством у Києві. При цьому ДБРівці додають, що, за оперативною інформацією, у схемі можуть фігурувати працівники правоохоронних органів. Проте ЗМІ дізналися, що серед цих 465 ящиків «пальоних» сигарет була і партія, яку виготовляли на фабриці Гельзіна у Гощі.

Згодом БЕБ також повідомило, що були знайдені ще дві покинуті фури з нелегальними сигаретами. Одна у Солотвіно Закарпатської області, інша – на Київщині у селі Зазим’я. Частина продукції в них також могла бути виготовлена на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» Владислава Гельзіна.

Навесні 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив активізуватись в протидії незаконному обігу підакцизних товарів, серед яких і тютюнові вироби. В рамках цієї роботи була створена Міжвідомча робоча група з представників БЕБ, Податкової служби, Митної служби, Аудиторської служби та інших правоохоронних органів. За інформацією цієї робочої групи за останні півроку (станом на травень 2024 року, – Ред.) правоохоронці вилучили майже 14,4 мільйона пачок сигарет, від яких до бюджету не надійшло понад 706 млн гривень податків.

Весь цей потік контрафакту розподілений фактично між п’ятьма бізнесменами, прізвища яких добре відомі, але дотягнутися до яких правоохоронці ніяк не можуть. Тому поки усілякі міжвідомчі групи активізують протидію незаконному обігу тютюнових виробів, такі, як Владислав Гельзін, спокійно їздять вуличками Монако на люксовому Ferrari.

Петиція, що звернена до президента, є неабиякою свідомою мобілізацією громадянського суспільства. За короткий період трьох днів вона набрала істотну кількість голосів — 25 тисяч. Це свідчить про актуальність та загальний інтерес до проблеми, що порушується. Ініціатива передбачає надання пріоритету в прийомі на роботу державні та комунальні підприємства, а також в правоохоронні органи, демобілізованим з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що порівняно з попередньою петицією нардепа Дубінського, яка стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, ця зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший період — всього за 3 дні. Попередня петиція потребувала 87 днів для набору голосів, навіть з підтримкою відомих телеграм-каналів. Варто зазначити, що зараз петиція знаходиться "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, що свідчить про складні процедури та тривалість розгляду таких ініціатив.

Це також вказує на зміну у свідомості суспільства: якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають голоси за лічені дні. Це свідчить про більшу готовність громадян впливати на процеси влади та висувати вимоги, які відповідають їхнім інтересам та потребам.

Висновки до цієї статті підкреслюють значущі зміни у громадському усвідомленні та активності громадян в Україні. Петиція, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, швидко набрала необхідну кількість голосів, що свідчить про загальний інтерес та актуальність цієї проблеми в суспільстві.

Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, спостерігається збільшена активність громадян та швидкість збору голосів, що може вказувати на зростання довіри до механізмів громадянського впливу та бажання брати активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

Також важливо відзначити, що такі ініціативи змушують владу швидше реагувати на громадський тиск та враховувати думку громадян у процесі прийняття рішень. Це може сприяти покращенню взаємодії між владою та громадськістю та зміцненню демократичних процесів в Україні.