У Києві відкрили Подільсько-Воскресенський міст, що будувався з 1993 року

Новини з Генштабу шокують: запаси ракет для системи Patriot на межі вичерпання, і тепер вони призначені лише для захисту урядового кварталу. Така критична ситуація загрожує здатності відбивати навіть невелику частину повітряних атак вже найближчим часом. Затримки у фінансуванні та постачанні військової техніки з боку США стають джерелом серйозних обговорень щодо майбутньої безпеки України та загрози російської агресії.

Ще донедавна Сполучені Штати відігравали ключову роль у підтримці України, але через різноманітні фактори ця підтримка стала нестабільною. Армія відчуває наслідки цих затримок, а її оборонні позиції стають все вразливішими. У міжнародних та політичних колах активно обговорюється можливий успіх російського президента Путіна у гібридній війні проти Європи.

Питання фінансування стало предметом гострих суперечок у Конгресі. Підтримка президента Байдена зіштовхується із опозицією республіканської частини, особливо у нижній палаті, що може призвести до затримок у виділенні необхідних коштів.

Ця ситуація ставить під загрозу обіцяні 60 мільярдів доларів для України та може залишитися невирішеною до президентських виборів у листопаді 2024 року. За словами українського президента Зеленського, без американської підтримки перемогти війну неможливо, а поразка України може відкрити шлях Путіну до агресії проти інших країн, ініціюючи третю світову війну.

Позбавлена американської допомоги, Україна змушена економити боєприпаси, що відповідає інтересам Путіна. Генерал Каволі, командувач НАТО в Європі, наголошує перед конгресменами, що без підтримки союзників українській армії буде надзвичайно складно витримати конфлікт. Важлива не лише військова, але й економічна підтримка, оскільки практично всі доходи України витрачаються на оборону.

Уряд України закликає своїх партнерів до вирішальних дій у цей непевний момент, адже нестабільна ситуація на міжнародній арені може мати вирішальний вплив на майбутнє країни та всього регіону.

Згідно з провідною західною діловою газетою Financial Times, український бюджет на цей рік встановив видатки на рівні 87 мільярдів доларів, тоді як очікувані доходи обмежуються лише 46 мільярдами. Якщо західні держави не забезпечать фінансовий дефіцит, Україні доведеться приймати болючі заходи, такі як зменшення соціальних витрат, підвищення податків, проведення приватизації державного майна та навіть здійснення друку грошей. Нова хвиля мобілізації вимагатиме ще більших витрат.

У цій ситуації надзвичайно важливе вирішення застряглого в американському Конгресі питання про 60 мільярдів доларів допомоги. Навіть якщо американські політики дивом розблокують поточний пакет допомоги, переговори про фінансування на наступний рік розпочнуться цього жовтня — за місяць до президентських виборів у США. Наразі не можна передбачити результатів цих переговорів, що створює серйозні турботи.

Прихильники Трампа в Палаті представників Конгресу активно блокують надання допомоги. Їхня мета полягає в паралізації адміністрації Байдена, щоб зображати його слабким президентом і підвищити шанси Трампа на повернення до влади. Навіть тиск з боку британських союзників не виявив відчутного впливу на цю ситуацію.

Україні дуже важлива підтримка міжнародних союзників в цей непевний момент, адже залежність від зовнішньої допомоги стає ключовою у забезпеченні стабільності та безпеки країни.

Український бюджет перебуває у складній фінансовій ситуації через значний розрив між видатками та доходами. Без фінансової підтримки від західних держав Україні доведеться приймати непопулярні заходи, такі як зменшення соціальних витрат та підвищення податків. Американська допомога, включно з застряглим у Конгресі пакетом допомоги, є критично важливою для забезпечення фінансової стабільності та безпеки країни. Проте політичні маневри та блокування з боку деяких американських політиків створюють невизначеність щодо отримання необхідної допомоги. Україні важливо вирішувати цю ситуацію в умовах збільшення загрози з боку Росії та змін у політичному ландшафті США перед наступними виборами.

На Черкащині розгортається скандальне розслідування, пов'язане з діяльністю кількох осіб, які є членами Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Вони стали об'єктом підозр у підробленні офіційних документів та службовому підробленні. Це серйозне порушення, що має значення в контексті законодавства України, згідно з ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Владні органи Черкащини вживають всіх можливих заходів для ретельного розслідування цієї справи та встановлення всіх фактів. Забезпечення чесності та надійності роботи МСЕК є надзвичайно важливим для забезпечення прав громадян на якісну медичну експертизу.

Крім того, серед осіб, яким вручено підозру, є лікар-ортопед, який за попередніми даними, поставив фіктивний діагноз пацієнту, що є серйозним порушенням етичних та професійних стандартів медичної практики.

Новина була б однією із багатьох по викриттю корупції у МСЕК, якби не одне “АЛЕ”. “Потрібним пацієнтом” виявився 27-річний син міського голови міста Умань Ірини Плетньовоі Назар Плетньов. У 2022 році Ірина Плетньова, із використанням своїх місцевих контактів у МСЕК та лікувальних закладах Умані, порішала отримання сином ІІ групи інвалідності по опорно-руховому апарату і “бронь” від мобілізації.

Під слідством опинилися терапевт, невропатолог, хірург та офтальмолог обласного центру медико-соціальної експертизи, а також ортопеди-травматологи міської лікарні. Поліцейські встановили, що медичні працівники внесли до офіційних документів неправдиві відомості для присвоєння пацієнту групи інвалідності.

Тепер у Плетньової зовсім інші проблеми – як так пропетляти, щоб підозру не отримала вона сама, бо лікарі під слідством по безпосередній ініціаторці злочину мовчати не будуть, і її “відмазаний” син Назар.

Очевидно, що мерство в Умані для Плетньової – теж під великим питанням. А епізодів по місту, окрім МСЕК, більш аніж достатньо.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

На початку грудня 2025 року Національне антикорупційне бюро України оголосило про підозру народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. Слідство вважає, що фігуранти були задіяні в організованій схемі, спрямованій на незаконний вплив на ухвалення рішень Ради національної безпеки і оборони України.

За матеріалами досудового розслідування, йдеться про налагоджений механізм підбурювання до передачі грошових коштів посадовим особам з метою домогтися запровадження санкцій у потрібному для зацікавлених осіб форматі. Правоохоронці переконані, що схема не обмежувалася поодинокими контактами, а мала ознаки системної діяльності з чітким розподілом ролей між учасниками.

«Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.