У Києві викрили шахрайський кол-центр, що видурює гроші в європейців

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 24 лютого передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього заступника керівника Офісу президента Андрія Смирнова та власника будівельної компанії. Ексчиновника підозрюють у незаконному збагаченні, легалізації активів, отриманих незаконним шляхом, та одержанні неправомірної вигоди.

Слідство встановило, що у період 2019–2021 років посадовець здійснював операції, спрямовані на легалізацію коштів, отриманих неправомірним шляхом. Зокрема, гроші використовувалися для фінансування будівництва приватних будинків загальною площею понад 300 квадратних метрів у рекреаційних зонах. Крім того, деталі слідства свідчать про участь у схемах із переведення коштів через бізнес-структури та компанії, афілійовані з ним, що дозволяло приховувати джерело походження капіталу.

Попри те, що збудований будинок фактично належав високопосадовцю, право власності спочатку оформили на товариство. Після повідомлення про підозру нерухомість переоформили на фізичну особу.

Окремий епізод стосується 2022 року. За версією слідства, власник будівельної компанії звернувся до топпосадовця з проханням вплинути на рішення Антимонопольного комітету України щодо скасування результатів тендеру, у якому перемогло інше товариство, та забезпечити перемогу його компанії. В обмін на це він запропонував виконати будівельні роботи в будинку посадовця на узбережжі моря на суму 100 тисяч доларів.

Слідство вважає, що ексчиновник погодився на пропозицію та, використовуючи службове становище, виконав обіцяне. Відповідні державні органи згодом ухвалили рішення, які були вигідні будівельній компанії.

Крім того, у 2020–2022 роках, за даними НАБУ і САП, Смирнов набув активи на загальну суму 17,1 мільйона гривень. Йдеться про автомобілі Mercedes-Benz та Volkswagen, мотоцикли Honda і BMW, три паркомісця в Києві, квартиру у престижному житловому комплексі у Львові та земельну ділянку на Закарпатті.

Більшу частину цього майна було оформлено на рідного брата посадовця, однак він зберіг за собою можливість повного розпорядження активами. Один із мотоциклів спершу зареєстрували на знайомого, а згодом переоформили на самого Смирнова.

Слідство встановило, що офіційних доходів і заощаджень було недостатньо для придбання такого майна. Різниця між задекларованими доходами та вартістю активів становить 15,7 мільйона гривень.

16 квітня 2025 року колишньому заступнику керівника ОП повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу, що передбачають відповідальність за незаконне збагачення, легалізацію доходів та одержання неправомірної вигоди. Власнику будівельної компанії інкримінують надання неправомірної вигоди службовій особі.

З 6 травня 2025 року сторона захисту ознайомлювалася з матеріалами справи. Через затягування процесу детектив звернувся до суду з клопотанням про встановлення граничного строку. Суд погодився з доводами обвинувачення та визначив кінцеву дату ознайомлення — 23 лютого, після чого обвинувальний акт було направлено до суду.

У 2025 році кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні скоротилася приблизно на чверть, водночас неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. За даними Опендатаботу, протягом року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних справ за статтею про домашнє насильство. Це перший випадок із початку повномасштабного вторгнення, коли офіційна статистика демонструє зменшення кількості зареєстрованих справ.

Експерти пояснюють цю тенденцію кількома факторами. По-перше, частина постраждалих обирає не офіційні канали для звернення, звертаючись до гарячих ліній, громадських організацій або психологів, що дозволяє отримати підтримку без формального розслідування. По-друге, зменшення кількості відкритих кримінальних проваджень може бути пов’язане зі змінами у практиці правоохоронних органів, які дедалі частіше спрямовують справи на медіацію чи профілактичні заходи, а не на судові розгляди.

У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Зокрема, російські пропагандисти стверджують, що стратегічній авіації наказали “видихнути” і знизити інтенсивність атак. Однак, за словами експерта, такий підхід не має під собою реальних підстав. Він підкреслив, що збільшення кількості польотів російських бомбардувальників свідчить про іншу мету — підготовку нових екіпажів до виконання завдань за призначенням.

“Судячи з офіційних повідомлень Міноборони РФ та інтенсивності польотів стратегічної авіації, ніхто не наказував “видихати”. Це може бути підготовка екіпажів до нових бойових завдань”, — заявив Киричевський.

Інформація про те, що російські війська більше не планують масованих ударів по Україні, на думку експерта, не варта уваги. Ці заяви є частиною пропагандистської кампанії, спрямованої на те, щоб змусити Україну сідати за стіл переговорів. “Росія завжди готова до завдання нових ударів, і питання тільки в тому, коли вони отримають політичний дозвіл на це”, — додав Киричевський.

Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко також попередив, що подібні заяви не повинні вводити в оману: вони є лише частиною інформаційних маніпуляцій, що мають на меті зменшити увагу до реальних загроз з боку РФ.

За даними Інституту вивчення війни у США, виникає суттєва сумнівність щодо зацікавленості росіян у конструктивних переговорах щодо військового конфлікту в Україні. З неофіційних джерел іноземних ЗМІ дійшла інформація, що Росія не проявляє істотного бажання вести розгорнуті та продуктивні дискусії на цю тему. Висування конструктивних пропозицій може виявитися ключовим кроком у залученні Росії до співпраці та сприяти її готовності до мирного врегулювання конфлікту. Такі ініціативи, відповідно, мають потенціал сприяти зменшенню напруги та підготовці до ефективного врегулювання ситуації, відвертаючи можливість подальшого ескалації військових дій.

За звітом Інституту, аналіз показує, що конфіденційні заяви для іноземних ЗМІ різко відрізняються від офіційної позиції Росії та її дій. Зокрема, з грудня 2023 року в Кремлі все частіше звучить мова про бажання Росії розширити свої території в Україні та повністю знищити українську державність та ідентичність.

Нещодавні напади на Харківську область свідчать про зацікавленість Росії у досягненні максимальної перемоги в Україні, а не в замороженні конфлікту.

Таким чином, припинення вогню, яке передбачає визнання окупованих територій частиною Росії, підкреслило б готовність обговорювати територіальну цілісність України. Це могло б створити можливість для Кремля вимагати подальших територіальних уступок та оскаржувати ідею української державності.

Додатково, Росія могла б використовувати припинення вогню для підготовки до майбутніх військових операцій в Україні, щоб змінити владу та демілітаризувати країну.

Інститут також вважає, що у випадку перемоги в Україні, Росія може використати ресурси та людей для конфронтації з НАТО. Таким чином, Кремль може продовжувати зацікавленість у переговорах, щоб впливати на рішення щодо підтримки України та отримати поступки від Заходу.

Посилаючись на чотири російські джерела, Володимир Путін вважає за краще зупинити війну в Україні і досягти припинення вогню за умови визнання поточних ліній фронту. Він вважає, що територіальних здобутків у війні достатньо, а будь-які нові досягнення потребуватимуть нової мобілізації, якої він бажає уникнути.