У Києві викрили схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках університету

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидкістю свого розгортання: усього за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ініціатори пропонують надати право переваги при зарахуванні на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи ветеранам, які повернулися зі служби в Збройних Силах України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість підписів за 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цей випадок підкреслює, що підтримка громадських ініціатив швидко набуває масового розмаху. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні здобувати підтримку за лічені дні, що є важливим сигналом щодо активного цивільного суспільства в Україні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про швидку мобілізацію громадянського суспільства України на підтримку ініціатив у сфері державного управління та правоохоронної діяльності. Зібрання 25 тисяч голосів за три дні петиції до президента свідчить про активність громадян та їх бажання впливати на формування державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого часу, цей приклад демонструє зростаючу готовність українців до виявлення підтримки та вирішення актуальних питань суспільства шляхом ініціативних зусиль. Така активність є важливим сигналом для влади про потреби громадян і показує, що громадянське суспільство в Україні стає все більш мобілізованим та впливовим.

У ніч на 2 жовтня російські війська здійснили чергову серію ударів по об’єктах залізничної інфраструктури України. Внаслідок атак пошкоджено депо “Укрзалізниці” в Одесі та низку об’єктів на півночі країни, зокрема в районі Конотопа. Це призвело до серйозних перебоїв у роботі залізничного транспорту — частина поїздів змушена була зупинятися на безпечних ділянках, а затримки рейсів подекуди перевищують чотири години.

Про удари повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба. За його словами, атака мала на меті дестабілізувати роботу критичної транспортної інфраструктури, яка відіграє ключову роль у забезпеченні логістики для військових і цивільних.

Станом на ранок 2 жовтня контактна мережа відновлена, усі поїзди продовжують рух, але затримки залишаються суттєвими. Найбільші затримки спостерігаються на таких маршрутах: №141/142 Чернігів – Івано-Франківськ – близько 4 годин 3 хвилини; №143/144 Суми – Львів – 4 години 3 хвилини; №111/112 Ізюм – Львів – 2 години 22 хвилини; №101/102 Херсон – Краматорськ – 1 година 10 хвилин; №113/114 Харків-Пас. – Львів – 57 хвилин; №49/50 Київ-Пас. – Трускавець – 50 хвилин.

Через обстріли Сумщини змінено маршрут приміських поїздів №6101/6102: вони курсуватимуть за схемою Ворожба – Конотоп – Ворожба замість Ворожба – Бахмач-Пасажирський – Ворожба. Поїзд №6101 Ворожба – Конотоп станом на 7:00 2 жовтня затримувався на 2 години.

У “Укрзалізниці” наголосили, що рейси не скасовуються, і закликали пасажирів уважно слухати оголошення на станціях і вокзалах. Основними причинами затримок стали пошкодження інфраструктури та знеструмлення на маршрутах. Для розв’язання проблем компанія використовувала резервні тепловози, проте наслідки обстрілів продовжують впливати на рух потягів і 2 жовтня.

У Львівській області колишній депутат міської ради опинився в центрі кримінального провадження через порушення вимог фінансового контролю. За інформацією НАЗК, слідчі поліції повідомили йому про підозру у внесенні недостовірних відомостей до щорічної декларації.

Як встановлено під час розслідування, у декларації за 2022 рік ексдепутат не відобразив низку обов’язкових даних. Зокрема, він не задекларував житловий будинок і земельну ділянку, що належать його дружині. Крім того, посадовець умисно не вказав доходи від підприємницької діяльності, отримані як ним самим, так і членами його сім’ї. Особливу увагу слідство звернуло й на приховані фінансові активи: колишній депутат не повідомив про кошти, розміщені на банківських рахунках, які також підлягають обов’язковому декларуванню.

Загальна сума прихованих відомостей перевищила 4,7 мільйона гривень.

Його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. У разі доведення провини колишньому депутату може загрожувати штраф або обмеження волі з позбавленням права обіймати посади у державних органах протягом визначеного законом строку.