У Києві викрито шахраїв, які видурили мільйони на “лазерну зброю” для ЗСУ

Ініціатором обговорення цього питання став депутат від Консервативної партії Джеймс Картлідж. Його звернення до теми використання ракет Storm Shadow підкреслило важливість цього питання для британської зовнішньої політики та оборонної стратегії.

Парламентський заступник держсекретаря з питань оборони Люк Поллард запевнив, що позиція Великобританії щодо Storm Shadow не змінилася. Він зазначив, що уряд продовжує надавати військову допомогу Україні, підтримуючи її право на самооборону від незаконної агресії Росії відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Нещодавні заяви нового прем’єр-міністра Британії Кейра Стармера також були уточнені. Він заявив, що Україні було дозволено використовувати Storm Shadow для ударів по військових цілях на території Росії. Президент Володимир Зеленський під час саміту НАТО у Вашингтоні подякував Великій Британії за можливість атакувати ворожі об’єкти.

Стармер наголосив, що використання цих ракет має відповідати міжнародному гуманітарному праву, і остаточне рішення щодо їхнього застосування має приймати Україна.

Спочатку новий британський прем’єр Кір Стармер не підтвердив дозвіл на використання ракет Storm Shadow проти Росії. Водночас міністр оборони Великої Британії Джон Хілі заявив, що Україна може використовувати ці ракети на території Росії.

Заплутана ситуація виникла через те, що після вступу на посаду прем’єр-міністр Стармер запропонував послабити обмеження на використання Storm Shadow, що стало зміною політики. Джерела в Міністерстві оборони пояснили, що Велика Британія мала узгодити це рішення з Францією, яка є співвиробником цих ракет, та іншими ключовими союзниками НАТО, перш ніж дозволити Україні використовувати ракети проти Росії.

У Києві правоохоронці затримали молодого чоловіка, який влаштував бійку та застосував сльозогінний газ у вагоні столичного метро. Інцидент стався 19 грудня близько 22:20 на станції «Тараса Шевченка» на синій гілці метро, що стало шокуючою подією для пасажирів та привернуло увагу правоохоронців.

За повідомленням поліції Києва, молодик вступив у конфлікт з іншими пасажирами під час поїздки, після чого вирішив застосувати сльозогінний газ, що спричинило паніку серед людей у вагоні. Унаслідок розпилення газу кілька осіб отримали легке подразнення очей та дихальних шляхів. На щастя, серйозних травм ніхто не зазнав, але ситуація стала небезпечною через швидко поширюваний газ.

Завдяки злагодженим діям поліції та фахівців кримінального аналізу зловмисника вдалося розшукати і затримати.

За фактом події слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Наразі готується повідомлення про підозру. Затриманому загрожує до семи років позбавлення волі.

Попри складне становище, що склалося в Україні, тарифи на електроенергію в країні залишаються одними з найнижчих у Європі, і це є досить обґрунтованим. Однак, цей факт має свої причини. Спочатку, треба зазначити, що рівень життя та доходи населення України значно відстають від середнього європейського показника. Люди, які працюють та платять рахунки за електроенергію, часто перебувають у скрутній фінансовій ситуації, тому підтримка низьких тарифів стає важливою складовою соціальної політики.

Однак, існує інший бік медалі: власники енергетичних потужностей, які мають контроль над значною частиною виробництва електроенергії і формально належать державі, відчувають невдоволення через низькі тарифи. Для них це може стати чинником, що гальмує розвиток та інвестиції у секторі. Вони переконані, що підвищення тарифів допоможе покрити витрати на модернізацію, розвиток та підтримку інфраструктури енергосистеми.

Звісно, розгляд цієї проблеми потребує уважного та збалансованого підходу. З одного боку, необхідно забезпечити доступність електроенергії для всіх верств населення, особливо тих, хто опинився у складній фінансовій ситуації. З іншого боку, важливо стимулювати розвиток енергетичного сектору шляхом створення конкурентного середовища та приваблення інвестицій.

Таким чином, питання тарифів на електроенергію залишається складною та багатогранною проблемою, яка потребує комплексного підходу з урахуванням інтересів як споживачів, так і виробників електроенергії, а також соціальної та економічної ситуації в країні.

Ідея підняти ціни на електрику до європейських не залишає розуму та думки Ріната Ахметова, який зможе завдяки цьому примножити доходи своєї і без того найпотужнішої в Україні ФПГ.

І він, незважаючи на війну, незважаючи на тягар та позбавлення українського народу, використовуючи свій вплив на політику, та банальний підкуп, цей свій план реалізовує.

Так попри обіцянки Президента, що тарифи на ЖКГ в Україні під час війни не зростатимуть, щороку вони зростають.

Тільки минулого року українцям довелося платити за електрику на 70% більше, а цього року тариф планується підняти ще на 93%!

Головним поясненням необхідності такого зростання називається необхідність залучити кошти на відновлення інфраструктури, пошкодженої ракетними ударами російського агресора.

Що фактично є спланованим шантажем та брехнею. Незважаючи на комерційний статус, а не державна енергокомпанія Ахметова – ДТЕК безоплатно отримує від західних партнерів різне обладнання та значні дотації. Але це не публічна інформація, бо знати, що Ахметов на їхньому горі непогано заробляє – українцям не треба.

Не треба, бо рівень бідності у країні значний. Неплатежі по ЖКГ загалом у країні лише на рівні 50-55%, із них по електриці в приватних споживачів на рівні 20-25%, а у бізнесу менше 10%.

Не треба, бо ніхто не хоче розповідати українцям, що зростання тарифів на електрику спричинить зростання цін на товари та послуги на 20% і вище! А проїзд в електротранспорті може подорожчати і в 2 рази!

Але кому на Печерських пагорбах на це не начхати?

Менеджер Ахметова – Шмигаль, та партнер з бізнесу – Єрмак вже затвердили, механізм підвищення тарифів через рішення НКРЕКП та з дня на день тарифи піднімуть А щоб збити негатив, менеджери Ахметова вигадали кейс з відключенням світла по всій країні, нібито через нездатність мережі в поточному стані всіх забезпечити світлом.

У Ахметова навіть порахували, що 2 тижні регулярного відключення світла можуть знизити негатив в українців від підвищення тарифів з 63% до 17%, а повернення до постійної подачі електрики після підвищення тарифів наблизить його до 7%!

Реалізацію цього примусу до ухвалення підвищення цін ми якраз зараз і спостерігаємо.

Спостерігаємо, незважаючи на те, що жодної глобальної проблеми немає!

АЕС щодня скидають надлишок енергії, який міг би зашкодити фінансовій піраміді Ахметов – ДПЕК і далі роздягатиме українців!

Якби уряд в Україні працював на користь народу, то Ахметов був би жебраком, а населення отримувало б дешеву енергію з атомних станцій, якої в нас надміру.

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.