У Києві затримали підозрюваного у смертельній стрілянині в готелі

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

У результаті масштабної спецоперації Служби безпеки України було викрито та припинено діяльність корупційної схеми у вищих ешелонах Державної митної служби. Оперативники СБУ затримали кількох високопоставлених посадовців Департаменту Держмитслужби, які, за попередніми даними, створили налагоджену систему отримання неправомірної вигоди.

СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.