У Києві затримано організатора схеми незаконного виїзду військовозобов’язаних за кордон

Вечір 8 лютого 2024 року став переломним для політичного ландшафту України. За пів години до цього президент Володимир Зеленський відзначав зустріч із генералом Русланом Залужним, щиро подякувавши йому за його вагому роль у житті країни. Саме тоді Зеленський вручив Залужному високе звання Героя України, визнавши його бездоганну військову мужність та відданість державі.

Проте, відомо, що після цього відбулася радикальна зміна в уряді. Новим головнокомандувачем Збройних Сил України було призначено Олександра Сирського, а головком став антиципований звільнений генерал Залужний. Зустріч між Зеленським та Залужним стала не лише подякою, але й прощанням.

Коріння суперечок між президентом та головнокомандувачем України можна відшукати ще у листопаді 2023 року, коли напруженість відносин сягнула свого піку, проте тодішні плани щодо відставки так і не були втілені в життя. Проте, 29 січня 2024 року Зеленський закликав Залужного на зустріч та оголосив про свій намір його звільнити. Хоча указ про відставку не був підписаний в той час, це стало реальністю 8 лютого.

Перед тим, як піти, Залужний встиг опублікувати свою програмну колонку на CNN, в якій виклав своє бачення війни та наміри щодо реформ в армії на наступні півроку. Розмови про відставку Залужного, який на той момент мав вищий рейтинг підтримки населення, викликали значні турбулентності в суспільстві останні місяці. Як в Україні, так і на Заході оглядачі та експерти відзначали загострення кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, кар'єрний військовий з понад 20-річним досвідом, отримав визнання як у власній країні, так і на міжнародній арені. Саме під його керівництвом українська армія відстояла свою незалежність від російської агресії, запобігши повному розгортанню військових дій. Журнал New Yorker навіть твердить, що Залужний зумів приховувати військові підготовки навіть від Володимира Зеленського та американських партнерів Києва, переконаний, що будь-яка інформація може стати загрозою, яка спричинить недооцінку загрози з боку президента або втручання союзників.

Українське суспільство та міжнародна громадськість високо оцінювали внесок генерала Руслана Залужного у військові операції, що стали важливими для України в боротьбі з російською агресією. Західні колеги дивувалися його стратегічним мисленням та ефективністю дій, а в мережі з радістю поширювалися фотоколажі та меми, які віддавали належне за видимі перемоги, досягнуті під керівництвом Залужного. Його успіхи, зокрема поразка росіян під Києвом, потоплення крейсера "Москва", а також звільнення Херсона і Харківської області восени 2022 року, стали символом надії та віри в перемогу.

Проте, з часом обстановка змінилася, і Україна зіткнулася з труднощами на фронті. Очікуваний контрнаступ, який обіцяла українська влада, не приніс очікуваних результатів. У листопаді 2023 року в британському виданні The Economist вийшла стаття та інтерв’ю Залужного, в яких він визнав, що стратегія, розрахована на виснаження росіян, виявилася неефективною. Він вперше визнав, що Україна повинна переглянути свої підходи та звернутися до західних партнерів не лише за підтримкою, але й за технологічною допомогою та радою у веденні війни.

Ці висловлені погляди стали причиною початку розмов про можливу відставку Залужного та його конфлікт з президентом Володимиром Зеленським. Сперечання між ними поглиблювалися, особливо після відмови Зеленського підписати законопроєкт щодо посилення мобілізації. Це викликало хвилю обурення в суспільстві та підтримку Залужного.

Останнім видимим протистоянням стала публікація колонки головкома в американському виданні CNN, в якій він висловив своє бачення війни та змін у військах, а також висловив критику стосовно нездатності держави забезпечити ефективну мобілізацію та роботу оборонної промисловості.

Ці події інтригували громадськість і політичний світ, роблячи майбутнє Залужного не лише питанням його військової кар'єри, але й можливої участі у політичному житті країни як конкурента президенту Зеленському.

Політична сцена України бурхлива і напружена, особливо в контексті можливої відставки головнокомандувача Збройних Сил, генерала Валерія Залужного. Раніше висловлювалися обгрунтовані опаски щодо можливих наслідків цього кроку для президента Володимира Зеленського. Політологи наголошували, що такий крок може зробити Залужного сильним політичним конкурентом для Зеленського, адже підтримка та довіра до нього серед українців були надзвичайно високими.

За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, довіра до Залужного виявилася на дуже високому рівні – 88% українців вірили в його здатність керувати Збройними Силами. Цей показник перевищував навіть рівень довіри до самого президента Зеленського, що став важливим фактором при оцінці політичної ситуації.

Проте, необхідно врахувати, що довіра до Зеленського значно знизилася протягом минулого року. Якщо у грудні 2022 року йому довіряли 84% українців, то наприкінці 2023 цей показник впав до 62%. Це свідчить про загострення негативного ставлення частини суспільства до дій та рішень президента.

Варто зазначити, що значна частина українців, а саме 72%, відмовляється від ідеї заміни Залужного на іншого генерала. Це свідчить про високий рівень підтримки та довіри до головнокомандувача ЗСУ в українському суспільстві. Така реакція може бути зумовлена його успішним керівництвом армією в умовах війни, а також загальною популярністю серед населення.

Отже, можлива відставка Залужного має потенціал спричинити значні політичні розлади та реакцію суспільства, що потребує уважного аналізу та обговорення з боку політичних лідерів та експертів.

У висновках можна зазначити наступне:

• Відставка головнокомандувача Збройних Сил України, генерала Валерія Залужного, може мати серйозні політичні наслідки для президента Володимира Зеленського, оскільки цей крок може створити сильного політичного конкурента.

• Довіра до Залужного серед українського населення є дуже високою, що підкреслює його значущість у військових справах та загальну підтримку в суспільстві.

• Зниження рівня довіри до президента Зеленського свідчить про загострення негативного ставлення до його політичних дій та рішень серед частини українського населення.

• Велика частина українського суспільства виступає проти заміни Залужного на іншого генерала, що свідчить про його високий статус та популярність серед населення.

• Враховуючи ці фактори, можна визначити важливість ретельного аналізу та обговорення можливих наслідків відставки Залужного з боку політичних лідерів та експертів з метою збереження стабільності та ефективного керівництва в країні.

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

У Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону зростає напруга через можливий кадрово-процесуальний конфлікт, який здатен позначитися на роботі всього відомства. Центром уваги стає керівник прокуратури Дмитро Вербицький та його найближче оточення, яке, за інформацією джерел у правоохоронних органах, може мати значний вплив на прийняття рішень у ключових кримінальних провадженнях.

За словами співрозмовників, низка призначень та кадрових рішень останніх місяців викликала питання щодо прозорості та законності процедур. Окремі працівники прокуратури висловлюють занепокоєння тим, що рішення, які мають стратегічне значення для розслідувань у сфері оборони, ухвалюються під впливом обмеженого кола осіб, що ставить під сумнів об’єктивність процесу.

Співробітники установи стверджують, що Богдашевський отримав відомчі відзнаки за поданням керівництва, однак реального впливу на розслідування не має. Фактично його роль, за словами колег, зводиться до технічного оформлення документів.

Натомість ключову організаційну та аналітичну роботу, як повідомляють джерела, виконує інший наближений до керівника прокурор — Володимир Піх. Йому приписують доступ до матеріалів економічних проваджень, планування слідчих дій та підготовку процесуальних рішень, які згодом подаються на підпис.

Окрему увагу викликає інформація про можливий тиск на керівників відділів територіальних центрів комплектування. За словами співрозмовників, перевірки та комунікація з ТЦК здійснювалися особами, які формально не мали достатніх повноважень, але водночас отримували доступ до службової інформації та особових справ.

Експерти з антикорупційної тематики наголошують: практика, коли одні посадовці фактично приймають рішення, а інші лише формально їх підписують, створює серйозні ризики зловживань. У таких умовах відповідальність розмивається, а контроль за законністю процесів суттєво ускладнюється.

Наразі офіційної реакції керівництва прокуратури на ці твердження немає. Водночас ситуація може стати предметом перевірки з боку вищих органів прокуратури або правоохоронних структур, адже йдеться про роботу органу, який відповідає за розслідування правопорушень у сфері оборони під час воєнного стану.