У Києві живе понад 425 тисяч переселенців

В ніч на 22 вересня Росія знову здійснила серію масованих авіаударів по українських територіях. Цього разу внаслідок агресії були зафіксовані значні руйнування інфраструктури, численні пожежі та, на жаль, жертви серед мирних мешканців. Вибухи пролунали в кількох ключових регіонах, де розташовані важливі об'єкти, включаючи транспортні вузли та енергетичні інфраструктури. Внаслідок атак сталися перебої з електропостачанням і водопостачанням у деяких районах.

Найбільших втрат зазнало Запоріжжя. За словами голови Запорізької ОВА Івана Федорова, вранці по місту випустили щонайменше п’ять керованих авіабомб. Пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури й промисловості, у місті горіли пожежі. Спершу повідомляли про двох загиблих і двох поранених, один із них у тяжкому стані. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до трьох: з-під завалів приватного будинку рятувальники дістали тіло 75-річної жінки.

У Дніпропетровській області, за інформацією очільника ОВА Сергія Лисака, під обстрілами опинилися Нікопольський район і громади Синельниківщини. Ворог бив важкою артилерією та FPV-дронами. У Марганці, Мирівській і Покровській громадах пошкоджені приватні будинки та господарські споруди. У Нікополі зруйновані п’ятиповерхівка та кілька осель. Після опівночі безпілотники влучили по Покровській громаді: знищені шість машин, пошкоджені ще три, згоріли літня кухня, гараж і приватний дім. На щастя, обійшлося без жертв.

Суми також потрапили під удар дронів. Як повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар, два безпілотники влучили в промислові об’єкти, ще один — у заклад освіти. У прилеглих будинках вибито вікна, пошкоджені балкони. Постраждав охоронець підприємства, куди влучив один із дронів.

На Київщині, за даними голови ОВА Миколи Калашника, наслідки дронової атаки зафіксовані у чотирьох районах. У Вишгородському районі горіла лісова підстилка, у Фастівському — приватний будинок. В Обухівському районі уламки збитої ворожої цілі впали на незаселений багатоповерховий будинок, а у Бориспільському районі через пожежу пошкоджено транспорт і житло. Відомо про одного постраждалого — чоловіка 1993 року народження, який отримав осколкове поранення плеча.

Через ворожі удари в низці регіонів працюють рятувальники та екстрені служби.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.

За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.

схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

придбала десятки земельних ділянок;

оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

поповнила автопарк елітними авто;

отримала у власність нежитлові приміщення;

придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

десятками гектарів земельних ділянок;

175-метровою квартирою в Словаччині;

13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?