У Київській області поліція підозрює п’ятьох працівників Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації в розкраданні коштів на відновлення зруйнованого житла

У Волинській області правоохоронці затримали п’ятьох прикордонників, які організували масштабну схему незаконного виїзду чоловіків до Польщі. Як повідомляє Державне бюро розслідувань (ДБР), військовослужбовці сприяли перетину кордону понад 120 громадянами України шляхом внесення неправдивих відомостей до баз даних. За попередньою інформацією, з жовтня 2023 по січень 2024 року прикордонники фальсифікували документи, вказуючи, що чоловіки мали інвалідність, що дозволяло їм виїжджати за кордон, порушуючи встановлені правила.

Ця злочинна схема дозволяла клієнтам безперешкодно перетинати кордон, незважаючи на заборону на виїзд для військовозобов'язаних осіб, а ціна такої «послуги» коливалася від кількох тисяч до 10 тисяч доларів США з людини. За інформацією ДБР, фальсифікація документів здійснювалася за участі військовослужбовців, які мали доступ до баз даних і могли змінювати інформацію про статус осіб, що дозволяло їм безперешкодно перетинати державний кордон.

Усім фігурантам повідомлено про підозру за:

ч. 2 ст. 332 КК України — сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон службовою особою з використанням службового становища;

ч. 3 ст. 419 КК України — порушення правил несення прикордонної служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.

Санкції статей передбачають до 10 років позбавлення волі. Слідчі ДБР уже подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розслідування триває, встановлюються інші особи, причетні до незаконного переправлення громадян.

Грудень 2025 року матиме особливе значення для православних вірян, адже цей місяць зібрав у собі ключові події новоюліанського календаря, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році. Після переходу на оновлений стиль усі фіксовані дати свят змістилися на 13 днів уперед, тому церковний річний цикл поступово набув нового ритму, до якого віряни вже звикли.

Однією з центральних подій грудня стане завершення Різдвяного посту, що триватиме до святкової літургії на честь Різдва Христового. Святкування відбудеться раніше, ніж традиційно було за юліанським календарем, що підкреслює реформовану структуру церковного року. Різдво, яке віряни відзначать у першій половині місяця, збере громади на урочисті богослужіння, спільні молитви та родинні традиції, що здавна супроводжують це свято.

Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.

Особливу увагу привертає факт активного перегрупування штурмових груп з боку російських військ. Це свідчить про можливу зміну тактики та підготовку до нових наступальних операцій. Такі маневри викликають обґрунтоване занепокоєння у підрозділів Сил оборони України, які постійно аналізують ситуацію та адаптують свої оборонні стратегії.

З початку поточної доби українські підрозділи відбили п’ять ворожих атак. Станом на ранок три боєзіткнення продовжувалися. За інформацією пресслужби ОТУ “Харків”, ворог намагається провести перегрупування штурмових груп, включаючи 155-ту окрему бригаду морської піхоти та 18-ту мотострілецьку дивізію.

Крім того, російські війська завдали 1 ракетний удар та 20 авіаційних атак (з використанням 45 КАБ) по позиціях українських військ у районах Липців, Вовчанська, Глибокого та інших населених пунктах. Окупанти також застосували 49 дронів-камікадзе та здійснили 446 обстрілів.

Згідно з інформацією пресслужби, втрати ворога (безповоротні та санітарні) склали 102 особи. Впродовж бойових дій ворог втратив 3 танки, 1 протитанковий засіб, 7 артилерійських систем, 10 автомобілів, 2 одиниці спеціальної техніки, а також 38 безпілотників. Знищено 49 укриттів та 2 пункти зберігання боєприпасів.

Ситуація на Харківському напрямку залишається напруженою. Українські Сили оборони продовжують боротися проти активізації російських атак, демонструючи стійкість та готовність до відбиття ворога. Важливою залишається інформаційна підтримка та контроль за ситуацією на фронті.

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.