У Львівській області чоловіка засудили до трьох років в’язниці за відмову від мобілізації

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

У сучасному світі, де швидкий розвиток технологій та індустріалізація змінюють наш спосіб життя, питання екологічної свідомості стає все більш актуальним. Людство стикається з глобальними викликами, такими як зміна клімату, забруднення повітря та води, зникнення видів тварин та рослин. Саме тому кожна людина повинна усвідомлювати свій вплив на навколишнє середовище та відповідально ставитися до ресурсів планети.

Екологічна свідомість проявляється не лише у великих наукових та урядових ініціативах, але й у повсякденних звичках: сортуванні сміття, економії води та енергії, використанні екологічно чистих продуктів і транспорту. Маленькі кроки, які здаються незначними на індивідуальному рівні, у сукупності здатні створити глобальні зміни.

Олена зазначає, що залицяльник швидко викликав довіру. Він підіймав теми, які були їй близькі, ніби знав її інтереси. Артистка також згадала про дивні збіги — чоловік часто опинявся в тих самих місцях, куди прямувала і вона. Спілкування супроводжувалося компліментами, квітами та подарунками, однак, як з’ясувалося пізніше, це було частиною маніпуляції.

За словами Тополі, чоловік зняв її прихованою камерою. Уже 10 січня вона отримала перші повідомлення з вимогами та погрозами. Після аналізу ситуації артистка зрозуміла, що йдеться про сплановану схему, і звернулася до правоохоронців. Вона повідомила, що співпрацює з поліцією, однак через триваюче розслідування не може розкривати всі подробиці.

Співачка також заявила, що, на її думку, за цією історією стоїть група людей. Вона припускає, що організатори пов’язані з шоу-бізнесом і мають відповідні контакти в медіасередовищі. Тополя вважає, що спроби спрямувати підозри на продюсера Вадима Лисицю були навмисними та могли бути частиною інформаційної маніпуляції.

Артистка переконана, що схема була організована професійно та координувалася кількома особами. Водночас вона наголосила, що поки не має права називати конкретні імена. Після завершення слідства співачка планує оприлюднити всі повідомлення та матеріали, які отримувала.