У Львові акушерку засудили за побиття колеги металевими інструментами

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

Українська влада посилює відповідальність за ухилення від військової служби: чого очікувати від оновленого законопроекту.

Посилення відповідальності за ухилення від військової служби є актуальним напрямком для української влади.Оновлений законопроект містить ряд заходів, спрямованих на збільшення кількості призовників і вирішення проблеми добровольців.Вводяться суворі санкції за порушення правил військового обліку, що може вплинути на покращення військової мобілізації.Передбачено зниження вікової межі для мобілізації, введення обов'язкового повідомлення про перебування на лікарняному та інші заходи.Впровадження нових правил може допомогти забезпечити більш ефективну мобілізацію та зміцнити обороноздатність країни.

У Польщі стартувала ініціатива надання проїзних документів українським чоловікам, яким закінчився термін дії їхніх національних закордонних паспортів. Цей крок став реакцією на оновлені вимоги України, які встановили заборону на видачу нових паспортів за кордоном чоловікам віком від 18 до 60 років, які підпадають під призовний вік. Така ініціатива має на меті сприяти зручності українських громадян у вирішенні питань перетину кордону та забезпеченні їхньої можливості вільного пересування. Акцент на вирішенні таких аспектів допомагає підтримувати сприятливу та дружню для громадян обстановку між країнами, сприяючи тим самим співпраці та взаєморозумінню на міжнародному рівні.

Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

«Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

«Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.

Останнім часом проблема збереження історичного середовища Києва набула особливої гостроти. Активісти та експерти в галузі охорони культурної спадщини б'ють на сполох, звертаючи увагу громадськості та влади на загрозливу тенденцію до руйнування старовинних будівель та спотворення історичних ландшафтів міста.

У столиці на вихідних спалахнув скандал. Знесли садибу Зеленських. Мер Києва Віталій Кличко вже встиг назвати те, що відбулося «цинічною провокацією» і зазначив, що профільний департамент КМДА за кілька днів до того відправив до Мінкульту документи, аби захистити будівлю і надати статус пам’ятки:

«Активісти приходять під будівлю мерії. Мовляв, «Кличко зніс памʼятку». Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад 5 років так і не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель? Чому не звертаються до уряду, від якого місто вже стільки років вимагає повернути у власність громади будинок Сікорського, який перебуває на балансі Міноборони. Той же Кабмін заблокував передачу громаді Гостинного двора, який місто разом з активістами повернуло з приватної власності в державну. А памʼятка теж стоїть без реконструкції і руйнується».

Відповідь від в.о. міністра культури Ростислава Карандєєва не забарилася. Він назвав це неправдивими закидами, звинуватив у всьому столичну владу, яка неналежно працює на цьому напрямку.

Тим часом, вчора, 22 липня, Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вже втретє (!) не підтримала включення Садиби Зеленських, 1890 р. до Переліку памяток м. Києва. Про це повідомив активіст Дмитро Перов.

Вперше облікову документацію подала ГО Мапа Реновації у грудні 2022 р. Вдруге – доопрацьований пакет документів розглядався в квітні 2024 р. Втретє уже нова облікова від ГО Спадщина була розглянута, 22 липня 2024 р. Вже після того, як будинок, підло знесли забудовники “тургенєви” й після заяв Кличка та представників Департаменту.

Дії – а точніше бездіяльність Департаменту прямо призвели до зруйнування історичної памʼятки у минулу пʼятницю. А відмова у наданні їй статусу – виключає юридичний механізм щодо зобовʼязання її відновлення згідно ЗУ «Про охорону культурної спадщини». Й попри нібито підписаний меморандум з забудовником про відновлення, скоріш за все ніякого відновлення будинку не буде.

“Схема наступна: забудовник підписує меморандум з містом про відновлення. Про це пишуть ЗМІ. Кличко – герой України. Але якщо садиба не памʼятка – нема юридичних підстав її відновлення. Цей меморандум просто ніхто не виконуватиме” – зазначив активіст Дмитро Перов.

Схоже Карандєєв таки переграв Кличка, бо сьогодні 23 липня, Міністерство культури та інформаційної політики України визнало Садибу Зеленських, 1890 р. памʼяткою архітектури та зобовʼязала Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який ще вчора не підтримав надання історичній будівлі статусу памятки (на думку, члена ради Богдана Кодушка – вона не має жодної – ані історичноі, ані архітектурної, ані культурної цінності.) внести її до Переліку памяток м. Києва.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини» тепер – власник буде зобовʼязаний відновити будівлю в первісному вигляді. Інакше – вона буде првернути до державної або комунальної власності міста.

Тим часом правоохоронці оголосили підозру власникові будівлі, за вказівкою якого у Києві знесли садибу Зеленських — історичну будівлю кінця ХІХ століття. Наразі слідчі оголосили власникові будинку про підозру за ч. 1 ст. 388 Кримінального кодексу України — умисне пошкодження та знищення майна, на яке судом накладено арешт. Санкція статті передбачає штраф від 17 000 до 68 000 гривень або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“У принципі, дуже схожий процес, як ось зараз: у нас то атмосферний фронт зі змішаною фазою опадів, то потім знову певне припинення опадів і трошечки прохолодніші ночі з причини прояснень”, – повідомила вона.

Щодо температури, то, за словами синоптикині, вона буде близько нуля градусів, може, невеликий плюс.

“Ми бачимо, що цього тижня тенденція – плюсова температура, а наступного якраз-таки буде десь близько 0 градусів”, – додала експеркта з погоди.

На запитання, якою може бути погода на Новий рік, синоптикиня зазначила, що поки говорити за це трохи зарано.

“Загалом, якщо зазирнути на початок наступного тижня, у нас можуть бути атмосферні процеси з північного заходу. У принципі, вони будуть утримуватися аж до кінця місяця”, – сказала Птуха.

За її словамИ, очікуються чергування: пройде атмосферний фронт, потім знову може бути поле підвищеного тиску і без опадів.

А от чи буде сніговий покрив на свята, залежить від температури. “Якщо температура буде трохи нижче за 0, навіть на 2 градуси опуститься, уже буде і сніг, і сніговий покрив. А якщо вище – усе буде падати й одразу танути”, – пояснила синоптикиня.

19-20 грудня в Україні дещо потеплішає, але вже 20-21 числа температура повітря знову почне знижуватися. Однак, за прогнозом синоптикині Наталки Діденко, сильних морозів в Україні до Різдва не буде.