У Мукачеві затримано міського голову Андрія Балогу та голову райради Михайла Ланьо

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.

Ці прогнози базуються на аналізі поточних демографічних тенденцій, включаючи рівень народжуваності, смертності та міграційні процеси. Експерти зазначають, що на демографічну ситуацію впливає комплекс факторів, серед яких економічні умови, соціальна політика, рівень охорони здоров'я та освіти.

Про це йдеться у доповіді ООН «Перспективи світового населення 2024 року».

Також ООН прогнозує, що у 2084 році буде максимальний рівень людства у цьому столітті – 10,3 млрд осіб та до 2100 року кількість людей зменшиться до 10,2 млрд.

Також у доповіді йдеться, що середня тривалість життя до кінця 21 століття становитиме 81,7 року.

При цьому, чоловіки, в середньому, житимуть трохи менше ніж 80 років, жінки – майже 84 роки.Нагадаємо, Україна залишається однією з країн із найнижчою народжуваністю у світі. До повномасштабної війни, у 2021 році, коефіцієнт народжуваності становив 1,16 – це нижче за норму природного відтворення (2,1–2,2), а також суттєво нижче за локальний максимум у 2012 році (1,53).

Також повідомляли, що в Україні розробили проєкт стратегії демографічного розвитку до 2040 року.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попович зазначив, що збільшення кількості випадків СЗЧ зумовлено не лише окремими інцидентами, а й системними труднощами. За його словами, серед причин самовільного залишення частин є помилки командування, неадекватна підготовка і розподіл особового складу для виконання бойових завдань, а також відсутність належної мотивації у багатьох мобілізованих.

Попович наголосив, що в армію часто потрапляють люди, яких призвали без попередньої перевірки здоров’я чи рівня підготовки. Дехто з них має небажання служити, що може впливати на їхню здатність виконувати завдання. Часто мобілізовані відчувають недостатню підтримку з боку командування, що посилює їхню демотивацію.

“У широкому сенсі вони не хочуть служити. Їх просто знайшли на вулиці та мобілізували, не враховуючи особисті обставини чи фізичний стан. Як наслідок, брак мотивації призводить до того, що вони не бажають перебувати на передовій і шукають способів уникнути служби,” – підкреслив Попович.

Експерт зазначив, що системні проблеми, пов’язані з переведеннями та мобілізаційними процесами, створюють додаткові перешкоди для особового складу. Попович вважає, що без реформ на найвищому рівні, таких як спрощення процедур переведення та оптимізація мобілізаційних процесів, військові підрозділи змушені самостійно вирішувати ці проблеми.

“Відсутність належного контролю і комплексного підходу до мобілізації призводить до того, що бригади на місцях намагаються розв’язувати ці питання самостійно,” – додав Попович.

Вирішення проблеми СЗЧ в армії потребує змін у військовій системі та командуванні, включаючи:

На думку експертів, вирішення цих проблем має стати пріоритетом, щоб забезпечити ефективність військової служби та зменшити кількість випадків самовільного залишення частин.